КОРО у 2025 році: коли та як правильно використовувати книгу обліку розрахункових операцій
08 May 2025
У 2025 році книга обліку розрахункових операцій (КОРО) залишається актуальним інструментом для підприємців, які з тих чи інших причин працюють без електронного РРО або використовують резервні варіанти фіксації розрахункових операцій. Незважаючи на цифровізацію та поширення програмних РРО, КОРО досі не повністю втратила свою юридичну силу.
КОРО може знадобитися у ситуаціях збою касового апарата, відсутності доступу до інтернету або в регіонах з нестабільним зв’язком. Окрім того, деякі категорії підприємців мають право застосовувати КОРО як альтернативу електронним рішенням.
У цій статті розглянемо, хто може використовувати КОРО у 2025 році, як правильно її зареєструвати, вести та зберігати, а також які штрафи передбачені за порушення правил обліку.
- Книга обліку розрахункових операцій на РРО
- Книга обліку розрахункових операцій на господарську одиницю
- Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки
- Заява про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій
- Розрахункова книжка
Коли КОРО є обов’язковою: перелік випадків
Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) обов’язкова, якщо установа проводить готівкові чи безготівкові розрахунки без використання РРО (реєстратора розрахункових операцій). Застосування КОРО передбачено в таких ситуаціях:
- Постійна заміна РРО КОРО та розрахунковими квитанціями (РК) — якщо підприємство має право працювати без касового апарата, що передбачено статтею 10 Закону про РРО, Постановою № 1336 та Переліком форм/умов діяльності, де дозволено вести облік без РРО.
- Тимчасове використання КОРО — коли РРО вийшов з ладу або відсутнє електропостачання, а резервний РРО не зареєстрований. У такому випадку дозволено застосовувати КОРО до 7 робочих днів (відповідно до Закону про РРО та Порядку № 547).
Важливо: без книги КОРО не можна використовувати розрахункові квитанції.
Хто має право на постійне використання КОРО?
Серед установ і підприємств, які можуть працювати без РРО:
- Буфети у вищих навчальних закладах, де продаються страви та безалкогольні напої.
- Військові частини та гарнізони у сільській місцевості, які займаються торгівлею, харчуванням або побутовим обслуговуванням.
- Бібліотеки, які надають платні послуги: ксерокопіювання, видача літератури з платного фонду тощо.
Однак для збереження цього права річний обсяг розрахункових операцій не повинен перевищувати 500 000 грн на одного суб’єкта господарювання. Якщо ліміт перевищено — КОРО вже не підходить, і потрібно реєструвати РРО.
Коли можна обійтися без КОРО
Підприємство чи установа не зобов’язані мати книгу КОРО, якщо вже використовують зареєстрований РРО. У такому випадку потрібно:
- Видати внутрішній документ — це може бути наказ або згадка у внутрішніх положеннях про касову дисципліну, що КОРО не застосовується.
- Відобразити це у формі № 1-РРО під час реєстрації касового апарата — у пункті 8 вказується про відмову від КОРО. У посвідченні має бути фраза: «КОРО на цей РРО не реєструвалась».
- Не використовувати РК у разі поломки РРО або відсутності електроенергії — тобто, якщо нема КОРО, то й розрахункові квитанції не дозволені.
Якщо КОРО вже зареєстрована, але більше не потрібна, її можна зняти з обліку, подавши заяву за формою № 2-КОРО (див. додаток 4 до Порядку № 547/КОРО).
Що робити, якщо немає електроенергії, РРО не працює, а КОРО не зареєстровано
Коли в установі зникає електроенергія або РРО ламається, а книга обліку розрахункових операцій не зареєстрована, вихід один — призупинити всі розрахункові операції до відновлення електропостачання або справності обладнання.
Щоб уникнути тривалих простоїв у майбутньому, установа має два варіанти:
- Оформити КОРО на випадок технічних збоїв;
- Мати резервний РРО, який можна використовувати у разі поломки основного.
Також можна завчасно забезпечити себе джерелом безперебійного живлення або генератором, щоб не залежати від енергомережі.
Важливо: навіть при наявності КОРО її можна використовувати замість РРО не більше 7 робочих днів. Цього часу достатньо, щоб полагодити основний пристрій або підключити резервний.
Поки РРО не працює, допускається приймати оплату через банківські сервіси або дистанційні платіжні системи, без використання готівки.
Коли не потрібні ні РРО, ні КОРО, ні РК: винятки із загального правила
Є ситуації, коли організації взагалі можуть не використовувати жодні касові засоби обліку:
- Продаж власної продукції — за умови, що розрахунки здійснюються через касу із оформленням прибуткових і видаткових ордерів.
- Їдальні та буфети в навчальних закладах, що працюють під час навчального процесу та реалізують страви й напої.
- Якщо не здійснюються готівкові розрахунки — наприклад, товари продаються за передоплатою або постоплатою через банк.
- Оплата виключно онлайн — тобто використання інтернет-банкінгу, мобільних додатків або платіжних сервісів (згідно з пунктами 1, 11, 12, 14 статті 9 Закону про РРО).
У таких випадках не потрібно використовувати ані РРО/ПРРО, ані КОРО, ані РК — повне звільнення.
Види книг обліку розрахункових операцій: що варто знати
В Україні використовують два типи КОРО, залежно від ситуації:
- КОРО на РРО (додаток 1 до Порядку № 547/КОРО) — використовується тимчасово, коли касовий апарат вийшов з ладу або вимкнено світло. У звичайних умовах ведення цієї книги не є обов’язковим.
- КОРО на господарську одиницю (додаток 2 до Порядку № 547/КОРО) — обов’язкова для тих, хто має право працювати без РРО згідно зі статтею 10 Закону про РРО. Господарська одиниця — це місце, де фактично надаються послуги або продаються товари.
Якщо установа планує працювати без РРО постійно — потрібно оформити саме КОРО на господарську одиницю.
Як правильно користуватись КОРО: основні правила
Правила ведення книги обліку розрахункових операцій (КОРО) регулюються главою 4 розділу II Порядку № 547/КОРО. У залежності від типу реєстрації — на господарську одиницю чи на РРО — вимоги до використання можуть відрізнятись.
Якщо КОРО зареєстрована на господарську одиницю:
- Книга використовується лише у тій точці, яка вказана на титульній сторінці при реєстрації.
- КОРО має бути присутня у цій точці або безпосередньо на місці розрахунків.
- Перед початком роботи вказується дата початку використання.
- Усі записи ведуться ручкою з темним чорнилом.
- Дані про розрахункові квитанції заносяться:
- до початку використання РК;
- одразу після завершення використання протягом робочого дня.
- Щодня записуються:
- суми отриманої готівки;
- суми, видані покупцям — окремо.
- Якщо у господарській одиниці кілька місць розрахунків, можна:
- використовувати одну КОРО на всіх;
- але дані по кожному місцю вносяться окремо.
- При завершенні роботи з КОРО слід зазначити дату завершення використання.
Якщо КОРО зареєстрована на РРО:
- Книга застосовується лише з тим РРО, з яким вона зареєстрована.
- Має зберігатися на місці роботи з РРО.
- Перед використанням зазначається дата старту на титулі.
- Всі записи — темною пастою кулькової ручки.
- Якщо РРО не працює або відсутня електроенергія:
- заповнюються розділи КОРО щодо розрахункових квитанцій;
- записи ведуться до початку та після завершення використання РК.
- Дата закінчення використання теж фіксується на титулі.
- КОРО зберігається не менше 3 років після останнього запису.
- Фіскальні чеки зберігаються окремо.
КОРО та оприбуткування готівки: як не порушити касову дисципліну
Ведення КОРО напряму пов’язане з правилами обліку готівки, встановленими Положенням НБУ № 148 від 29.12.2017.
Якщо підприємство використовує КОРО разом із РК, воно має право оприбуткувати готівку в кінці дня — за всіма розрахунками. Для цього оформлюється прибутковий касовий ордер, а запис вноситься до касової книги.
Важливо: сам запис у КОРО не завжди прирівнюється до оприбуткування готівки.
Оприбуткування вважається законним лише у випадку, коли підприємство проводить розрахунки без РРО, а виключно за допомогою КОРО і розрахункових квитанцій (абзац 5, пункт 11, розділ II Положення № 148).
У всіх інших ситуаціях, навіть якщо запис у КОРО зроблено, обов’язково потрібно оформлювати прибутковий касовий ордер і вносити дані до касової книги.