Статутний капітал: ключові аспекти формування, обліку та оподаткування
29 May 2025
Статутний капітал — це не просто формальність при створенні підприємства. Він визначає фінансову базу компанії, гарантує інтереси контрагентів і впливає на податкові та облікові процеси. Від правильного підходу до формування та відображення статутного капіталу залежать стабільність і правова захищеність бізнесу.
У цій статті ми розглянемо, як правильно сформувати статутний капітал, які правила бухгалтерського обліку слід враховувати, а також які податкові наслідки супроводжують цей процес. Матеріал буде корисним як для новостворених підприємств, так і для тих, хто планує змінити розмір капіталу або внести зміни до установчих документів.
Наш огляд охоплює юридичну базу, практичні поради з оформлення внесків та рекомендації для уникнення типових помилок у податковому та бухгалтерському обліку.
Що таке статутний капітал: суть і значення
Статутний капітал (СК) — це вартісне вираження внесків засновників або учасників підприємства, зафіксоване у його статуті. Він відіграє ключову роль у формуванні правової, фінансової та організаційної структури бізнесу. Установчий документ містить відомості про учасників, їхні частки, внески у грошовій або майновій формі, а також оцінку цих внесків.
Частка кожного учасника визначається як співвідношення номінальної вартості його внеску до загального розміру статутного капіталу. Це впливає на обсяг прав на управління підприємством, зокрема на кількість голосів під час прийняття рішень на загальних зборах.
СК визначається один раз і фіксується в статуті без подальшої переоцінки, навіть якщо ринкова вартість активів у майбутньому зміниться. Це забезпечує стабільність корпоративної структури.
Важливо: статутний капітал — це фіксована сума внесків засновників, яка не змінюється при зміні вартості активів.
Правила формування СК встановлюються статутом підприємства з урахуванням відповідних нормативно-правових актів:
- Закон України «Про господарські товариства» № 1576-XII — для загального регулювання;
- Закон «Про акціонерні товариства» № 514-VI — для АТ;
- Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII — для ТОВ і ТдВ;
- Господарський кодекс України — для приватних підприємств (ПП).
Чи обов’язково вказувати розмір статутного капіталу у статуті?
Обов’язковість зазначення СК у статуті залежить від організаційно-правової форми підприємства. Наприклад, для акціонерних товариств це є вимогою законодавства (ст. 16 Закону про АТ). А от для ТОВ і ТдВ прямо у Законі про ТОВ зазначено, що вказівка розміру СК та часток учасників у статуті — не є обов’язковою (ч. 5 і 6 ст. 11).
Водночас така інформація все одно підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру (ЄДР) згідно з п. 15 ст. 9 Закону № 755. Якщо розмір СК не визначено в статуті, його потрібно затвердити окремим рішенням загальних зборів (або рішенням єдиного учасника) та оформити відповідним протоколом.
Зауваження: навіть без згадки про СК у статуті, підприємство зобов’язане подати інформацію про нього до державного реєстратора.
Крім того, при зміні розміру СК інформація оновлюється також шляхом подання відповідного рішення до ЄДР. З цієї точки зору, сам факт згадки або відсутності відомостей про СК у статуті не має ключового значення.
Бухгалтерський облік статутного капіталу: загальні положення
Для обліку статутного капіталу використовується субрахунок 401 «Статутний капітал» відповідно до Інструкції до Плану рахунків (наказ Мінфіну № 291 від 30.11.1999 р.). У балансі підприємства СК відображається у складі власного капіталу за рядком:
- 1400 «Зареєстрований (пайовий) капітал» — для звітності за формами № 1 та 1-м;
- 1400 «Капітал» — у спрощеній формі 1-мс.
Зміни у структурі або розмірі СК також відображаються у Звіті про власний капітал (форма № 3 за НП(С)БО 1) — у графі 3.
Облік за субрахунком 401 ведеться для ТОВ, АТ, ТдВ, а також державних і комунальних підприємств.
Відмінності в обліку СК залежно від типу підприємства
Різні організаційно-правові форми мають свої особливості обліку СК:
- Акціонерні товариства (АТ) — статутний капітал ділиться не на частки, а на акції. Його зміни пов’язані з емісією та викупом акцій, що має свої особливості обліку.
- ТОВ, ТдВ, командитні, повні товариства — облік аналогічний: використовується субрахунок 401, статутний капітал фіксується як частки учасників.
- Приватні підприємства (ПП) — формально не підпадають під дію Закону про господарські товариства, тому використовують субрахунок 403 «Інший зареєстрований капітал». Проте у фінансовій звітності він подається у тих же рядках, що й СК у ТОВ.
- Державні та комунальні підприємства (зокрема КНП) — мають схожий підхід до обліку, з використанням субрахунку 401.
Нагадування: для ПП облік ведеться на субрахунку 403, хоча у звітності такий капітал прирівнюється до звичайного статутного капіталу.
Коли юридична особа може обійтися без статутного капіталу
У повноцінної юридичної особи статутний капітал (СК) є обов’язковим — це стосується як господарських товариств, так і приватних підприємств. Навіть бюджетні установи формально мають статутний капітал — це майно, передане у користування державою або громадою.
Натомість якщо у балансі суб’єкта господарювання відсутній СК — імовірно, йдеться не про самостійну юрособу, а про:
- філію,
- відокремлений підрозділ.
Такі структури не мають статуту, а діють на підставі положення, затвердженого головною організацією.
Винятки з правила:
|
Форма організації |
Чи є статутний капітал |
Особливість обліку |
|
Кооперативні підприємства, кредитні спілки |
❌ Немає |
Ведуть облік пайового капіталу (субрахунок 402) |
|
ОСББ, профспілки, благодійні фонди, партії тощо |
❌ Немає |
Рекомендується субрахунок 403 «Інший зареєстрований капітал» |
|
Господарські товариства, ПП, держ- та комунпідприємства |
✅ Є |
Стандартне ведення на субрахунку 401 |
|
Бюджетні установи |
✅ Є |
Оцінене державне/комунальне майно |
Чому немає СК у кооперативів та ОСББ?
Їхні внески мають іншу правову природу. Наприклад, у кооперативі — «один учасник = один голос», незалежно від розміру внеску. В ОСББ — голос пропорційний площі квартири. У господарських товариствах же права учасника залежать від розміру внеску до СК.
Відповідно до Інструкції № 291, субрахунок 401 використовується виключно для обліку СК господарських товариств, державних і комунальних підприємств.
Мінімальний капітал і кількість учасників: законодавчі вимоги
Розмір статутного капіталу, як і кількість учасників, регулюється залежно від типу підприємства. У деяких випадках діють суворі обмеження.
Вимоги до СК та складу засновників за організаційно-правовими формами:
|
Тип підприємства |
Хто може бути засновником |
Кількість засновників |
Мінімальний розмір СК |
|
ТОВ |
Фізособа або юрособа |
1–100 |
Відсутній |
|
ПП |
Фізособи в будь-якій кількості |
Не обмежено |
Відсутній |
|
АТ |
Фізособи та/або юрособи |
Не обмежено |
1250 МЗП (у 2025 — 1 600 000 грн) |
Для АТ — розмір СК визначається ст. 16 Закону України «Про акціонерні товариства».
Окремі вимоги щодо СК мають:
- страхові компанії,
- банки.
Для них мінімальний капітал регулюється спеціальними законами та нормативами Нацбанку.
Частка статутного капіталу для платника єдиного податку
Платники єдиного податку 3 групи (як юрособи) повинні дотримуватися обмеження, якщо серед їх засновників є неплатники єдиного податку. Податковий кодекс (пп. 291.5.5 ПКУ) встановлює:
Максимальна допустима частка юрособи-неплатника єдиного податку у СК — 25%.
Приклад:
Підприємство на єдиному податку групи 3 має двох засновників:
|
Засновник |
Статус |
Частка у СК |
|
Фізособа |
Платник єдиного податку |
≥ 75% |
|
Юрособа (платник на прибуток) |
Загальна система оподаткування |
< 25% |
Однак, якщо засновник-юрособа також є платником єдиного податку, обмеження в 25% не діє — співвідношення часток може бути довільним. Так само обмеження не застосовуються, якщо всі засновники — фізичні особи.
У разі перевищення частки 25% підприємство втрачає право на спрощену систему оподаткування.
Яке майно можна внести до статутного капіталу
Засновники можуть вносити до статутного капіталу (СК) як грошові, так і негрошові активи. Водночас не все майно дозволено законом для такого внесення. У таблиці нижче наведено, які активи дозволено передавати до СК, а які – заборонено. Після внесення майно переходить у власність підприємства, і воно може розпоряджатися ним на власний розсуд — продавати, здавати, дарувати тощо (ч. 1 ст. 115, ст. 319 ЦКУ).
Дозволені та заборонені внески до статутного капіталу
|
Критерій |
Дозволені внески<br>(ч. 1 ст. 11 Закону № 1576) |
Заборонені внески<br>(ч. 3 ст. 13 Закону № 1576) |
|
Види майна |
Для всіх підприємств: – кошти (у т.ч. в інвалюті); – цінні папери (акції, інвестсертифікати тощо); – інше майно: нерухомість, обладнання, техніка; – майнові права з грошовою оцінкою (напр., права інтелектвласності). Додатково для АТ: – боргові цінні папери (напр., облігації засновника); – зобов’язання виконати роботи або надати послуги. |
Для ТОВ: – бюджетні кошти; – кредитні або заставні кошти; – векселі; – державне чи комунальне майно, яке не підлягає приватизації; – майно в оперативному управлінні бюджетних установ. |
|
Права щодо майна |
– Майно належить учаснику на праві власності; – Можливість відчуження (без застави, арешту тощо); – Грошова оцінка можлива. |
– Майно в оренді; – Майно в заставі; – Неможливо встановити грошову оцінку; – Земельні частки і ділянки для особистого селянського господарства (п. 14, 15 Перехідних положень ЗКУ). |
Як оцінюють внески до статутного капіталу
Первісна оцінка майна, що вноситься до СК, проводиться учасниками самостійно. Її відображають у статуті. Закон не встановлює спеціальних правил для ТОВ і ПП, за винятком двох випадків:
- Якщо до складу внесків входить державне або комунальне майно — потрібна обов’язкова незалежна оцінка.
- Якщо один із засновників наполягає на незалежній оцінці — її слід провести або виключити цього учасника зі складу засновників.
Результати оцінки оформлюються:
- самооцінка учасників — у протоколі установчих зборів;
- незалежна оцінка — у звіті суб’єкта оціночної діяльності.
Вартість, зафіксована у статуті, надалі залишається незмінною, навіть якщо майно змінить ринкову ціну. Наприклад, якщо було внесено авто, то навіть у разі його переоцінки частка учасника не змінюється.
Для ТОВ є особливість: вартість майна повинна бути затверджена одностайним рішенням всіх учасників, і ця інформація має бути в рішенні про створення товариства (ч. 3 ст. 13 Закону про ТОВ).
Важливо: незалежна оцінка не є обов’язковою при створенні ТОВ, якщо всі учасники погодилися на визначену вартість.
Як оформити передачу внесків у статутний капітал
Передача майна до СК оформлюється актом приймання-передачі. Документ складається у довільній формі, але має відповідати вимогам до первинних документів (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік). В акті вказується детальна характеристика об’єкта:
- Автомобіль: марка, номер, VIN-код, рік випуску, колір;
- Нерухомість: площа, тип, адреса, документ, що підтверджує право власності.
Акт підписують:
- засновник або його представник, який передає майно;
- уповноважена особа товариства (наприклад, директор).
У разі передачі майна можуть бути додані супровідні документи — сервісні книжки, сертифікати тощо.
Примітка: якщо підприємство має лише одного засновника (наприклад, у ПП), він підписує акт сам від обох сторін.
Нотаріальне засвідчення підписів потрібне, якщо підприємство буде реєструвати права власності на передане майно.
Окремі правила діють для інших типів внесків:
- Запаси: оформлюються прибутковим ордером, актом приймання матеріалів або ТТН.
- Нематеріальні активи й цінні папери: акт приймання-передачі.
- Об’єкти, що оподатковуються ПДВ: засновник — платник ПДВ має нарахувати податкові зобов’язання і зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.
- Грошові внески: підтверджуються банківською випискою, прибутковим ордером або квитанцією.
Скільки часу є на внесення вкладу
Чинне законодавство зобов’язує учасників внести повну суму вкладу до СК протягом 6 місяців з дати державної реєстрації товариства (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ).
Якщо внесок не зроблено вчасно, виконавчий орган ТОВ має надіслати учаснику письмове попередження з додатковим строком — не більше 30 днів (ст. 15 Закону про ТОВ).
Як внести грошовий вклад до статутного капіталу
Грошові внески до СК можна зробити трьома способами:
- Через касу підприємства;
- Через касу банку;
- Безготівково з рахунку.
Перші два способи можна комбінувати. Але при готівковому внесенні через касу підприємства діють обмеження:
- від юридичної особи або ФОП — до 10 000 грн на день;
- від фізособи — до 50 000 грн на день.
Як обійти обмеження: або розбити внесок на частини і вносити протягом кількох днів, або скористатися касою банку.
Важливо: внести кошти через касу підприємства можливо лише після його державної реєстрації — до цього каса і касова книга не існують.
Щодо безготівкових переказів до реєстрації, то для цього потрібно мати спеціальний рахунок (відповідно до п. 46 Інструкції НБУ № 162 від 29.07.2022).
Податкові наслідки внесків до статутного капіталу
Грошові внески: без податків
Внесення грошових коштів до статутного капіталу юридичної особи не призводить до виникнення податкових зобов’язань:
- Податок на прибуток — не виникає ні доходу, ні витрат, отже, і фінансовий результат не змінюється (ІПК ДПС від 21.03.2018 № 1149/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
- ПДВ — не підлягає оподаткуванню, оскільки немає постачання товарів чи послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191, 196.1.1 ПКУ).
- Єдиний податок — грошові внески не включаються до доходу єдинника (пп. «8» п. 292.11 ПКУ, ІПК від 08.09.2017 № 1868/ІПК/05-99-12-04-14).
- ПДФО та військовий збір — не нараховуються. У разі внесення грошових коштів фізособою вона отримує корпоративні права (наприклад, частку в ТОВ), що відображається в додатку 4ДФ з ознакою доходу «178» (ЗІР, категорія 103.25).
Майнові внески: можливі податкові наслідки
У разі внесення до статутного капіталу активів (основних засобів, товарно-матеріальних запасів, нематеріальних активів) ситуація складніша:
- ПДВ — передача майна вважається постачанням товарів (пп. 14.1.191 ПКУ), тому операція оподатковується за стандартною ставкою 20%. Отримувач внеску має право на податковий кредит за умови наявності зареєстрованої податкової накладної і статусу платника ПДВ на дату внеску. Якщо майно вносить неплатник ПДВ або фізособа — податок не застосовується. За використання внеску у негосподарській діяльності — обов’язкове нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ.
- Податок на прибуток — специфічних податкових різниць не передбачено (пп. 134.1.1 ПКУ), але учасник, який вносить активи, має коригувати залишкову вартість відповідно до ст. 138 ПКУ. Для малодоходників діють лише правила бухобліку.
- Єдиний податок — не виникає об’єкта оподаткування (пп. «8» п. 292.11 ПКУ), навіть у разі передачі майна. Такі операції дозволені та не спричиняють втрату статусу єдинника. Фізособи-підприємці при внесенні майна діють як звичайні фізособи, адже право власності не може бути закріплене за ФОП.
- ПДФО та військовий збір — не застосовуються (пп. 165.1.44 ПКУ). У додатку 4ДФ слід вказати ознаку «178».
- Пенсійний збір — не виникає, окрім випадків передачі нових легкових авто або нерухомості за договорами купівлі-продажу (пп. «8» ст. 2 Закону № 400).
Якщо серед засновників є фізособи — не забудьте подати інформацію до Додатку 4ДФ.
Організаційні аспекти при створенні компанії
У процесі створення підприємства слід:
- Прийняти наказ про облікову політику, у якому визначити, зокрема, межу для МНМА — 20 тис. грн (актуально для великодохідників).
- Враховувати ПДВ при оцінці внесків: якщо підприємство реєструється платником ПДВ до здійснення внесків, їх оцінку в статуті варто вказати з урахуванням ПДВ.
ПДВ включається до вартості майнових внесків, якщо учасник — платник ПДВ.
Передача цінних паперів до статутного капіталу
У разі внесення цінних паперів:
- ПДВ — не застосовується.
- ПДФО, військовий збір, єдиний податок — аналогічно до майнових внесків: податків не виникає.
- Податок на прибуток:
- для малодоходників — жодного впливу;
- для великодоходників — виникають податкові різниці згідно з пп. 141.2.1, 141.2.2 ПКУ, операція вважається «іншим відчуженням», а отже потребує окремого обліку та складання Додатку ЦП.
Повернення внесків із статутного капіталу
У випадку повернення внесків діють ті ж самі правила, що й при їх внесенні:
- Грошове повернення — не підлягає оподаткуванню (ні податком на прибуток, ні ПДВ).
- Майнове повернення — прирівнюється до реалізації:
- ПДВ — нараховується ПЗ, складається та реєструється податкова накладна (пп. «а» п. 185.1, пп. 14.1.191, ст. 201 ПКУ).
- Податок на прибуток — для великодоходників застосовуються ті ж різниці, що й при реалізації активів (ст. 138 ПКУ).
- Єдиний податок — якщо повертається те ж саме майно, що й було внесено — податків немає. Якщо повертається інше майно або майно іншої вартості — можливе визнання доходу. Повернення іншого майна замість попереднього може бути кваліфіковане як бартер, що заборонено для єдинників. Якщо майна більше не існує — повернення можливе грошима за статутною оцінкою.
- ПДФО та військовий збір — не застосовуються (пп. 163.1.1 ПКУ, ІПК від 16.11.2018 № 4862/6/99-99-15-01-01-15/ІПК).
Як змінюється статутний капітал: збільшення та зменшення
Статутний капітал не є сталою величиною — його можна як збільшувати, так і зменшувати. Хоча такі ситуації не є повсякденними, іноді зміни необхідні для приведення діяльності підприємства у відповідність до законодавчих, фінансових чи стратегічних умов. У таблиці нижче наведено основні причини для зміни розміру статутного капіталу.
Причини зміни статутного капіталу
|
Збільшення статутного капіталу |
Зменшення статутного капіталу |
|
1. Внесення додаткових коштів учасниками (наприклад, з метою виконання банківських вимог при отриманні кредиту). |
1. Вихід учасника з товариства. |
|
2. Реінвестування дивідендів* — можливе лише для ТОВ, ТдВ і ПП. |
2. Відмова правонаступника (спадкоємця) вступити до товариства. |
|
3. Направлення нерозподіленого прибутку на збільшення капіталу без попереднього нарахування дивідендів (ч. 1 ст. 17 Закону про ТОВ). |
3. Коли вартість чистих активів є меншою за розмір статутного капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦКУ). |
|
4. Викуп ТОВ частки учасника без формування резервного капіталу (ч. 1 ст. 25 Закону про ТОВ). |
|
|
5. Скорочення чистих активів на понад 50% у порівнянні з попереднім роком (ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ). |
|
|
6. Добровільне зменшення статутного капіталу за рішенням учасників. |
* Оподаткування реінвестиції дивідендів: див. ІПК ДПС від 03.04.2019 № 1409/ІПК/26-15-12-03-11, ІПК ДПС від 15.03.2019 № 1053/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Зміна часток учасників заборонена — інакше виникає об’єкт оподаткування ПДФО.
Що треба знати при зменшенні статутного капіталу
У разі зменшення СК ТОВ зобов'язане письмово повідомити всіх кредиторів, чиї вимоги не забезпечені заставою, порукою або гарантією, протягом 10 днів (ст. 19 Закону про ТОВ). Кредитори мають право вимагати або забезпечення своїх вимог, або дострокового їх виконання. Відповісти на повідомлення вони зобов’язані упродовж 30 днів.
Для приватного підприємства (ПП) доцільно передбачити механізм зміни СК безпосередньо у статуті.
Усі зміни статутного капіталу мають бути затверджені на загальних зборах учасників і зареєстровані у держреєстратора. Статут викладається в новій редакції і подається разом із реєстраційними документами. Відомості вносяться до ЄДР.
Приклад зменшення капіталу: вихід учасника
Учасник виходить з ТОВ, володіючи 25% частки. Статутний капітал становить 10 000 грн. Власний капітал підприємства — 600 000 грн (СК — 10 000, резервний капітал — 90 000, нерозподілений прибуток — 500 000).
При виході учасника йому відшкодовується не номінальна вартість частки, а пропорційна частина майна компанії. Тобто:
600 000 × 0,25 = 150 000 грн.
Виплата може бути здійснена як грошовими коштами, так і у формі майна на відповідну суму (але ФОП на єдиному податку не можуть обмінювати майно на інше майно). Такий порядок оформлюється угодою між учасником і ТОВ (ч. 2 ст. 148 ЦКУ), зокрема — в статуті.
Облік статутного капіталу на підприємстві
Бухгалтерський облік починається з моменту держреєстрації підприємства (ч. 1 ст. 8 Закону про бухоблік). При обліку статутного капіталу важливо врахувати наступне:
- Залишок за субрахунком 401 «Статутний капітал» має відповідати зареєстрованій сумі у статуті.
- Для обліку заборгованості за внесками використовується рахунок 46 «Неоплачений капітал». У балансі він показується зі знаком «–» у складі власного капіталу, хоча за суттю це дебіторська заборгованість.
- Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» не використовується при внесенні основних засобів чи нематеріальних активів до СК. Вони одразу зараховуються на рахунки:
- 10 «Основні засоби»,
- 11 «Інші необоротні матеріальні активи»,
12 «Нематеріальні активи». - Первісна вартість таких внесків визначається як справедлива вартість, погоджена всіма учасниками (статутом). Вона також включає витрати підприємства, пов’язані з доставкою, монтажем, доведенням до робочого стану (відповідно до п. 8 НП(С)БО 7, п. 11 НП(С)БО 8, п. 9 НП(С)БО 9).