Аванс у 2025 році: строки виплати, податкові нюанси та відповідальність
05 June 2025
У 2025 році питання своєчасної виплати авансу залишається одним із найважливіших для бухгалтерів, кадровиків і роботодавців. Чітке дотримання строків та правильний розрахунок податків — запорука уникнення штрафів і трудових спорів.
Аванс — це частина заробітної плати, яку працівник отримує до кінця місяця, зазвичай за першу його половину. Хоча аванс не є окремим видом оплати, закон вимагає його нарахування та виплати у визначені строки, із відповідним оподаткуванням.
У цьому матеріалі розберемося: коли саме потрібно виплачувати аванс у 2025 році, які податки з нього утримуються, та яка відповідальність настає за порушення строків. Матеріал містить приклади, нормативні посилання й відповіді на популярні запитання.
Як нараховується аванс у бюджетних установах
Аванс — це частина зарплати, яку працівник отримує за першу половину місяця. Його виплата є обов’язковою. За роз’ясненням Мінпраці (лист від 09.12.2010 № 912/13/155-10, далі — Лист № 912), першою половиною місяця вважаються перші 15 календарних днів.
При розрахунку суми авансу слід керуватися ст. 115 Кодексу законів про працю України та ч. 3 ст. 24 Закону «Про оплату праці» № 108/95-ВР. У цих нормах закріплено, що аванс не може бути меншим за оплату фактично відпрацьованого часу, виходячи з посадового окладу чи тарифної ставки працівника.
На практиці це реалізується двома основними підходами:
- Щомісячний розрахунок фактично відпрацьованих днів у період з 1 по 15 число та пропорційна частка окладу.
Наприклад, у квітні 2025 року працівник відпрацював 11 з 22 робочих днів. Це 50%, тож аванс має бути не меншим за половину окладу. Важливо враховувати, що у період дії воєнного стану святкові неробочі дні не застосовуються (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136). - Фіксований відсоток окладу, закріплений у внутрішніх документах, наприклад у Положенні про оплату праці або колдоговорі. Такий документ погоджується з профспілкою або уповноваженими представниками працівників.
Хоча щомісячний розрахунок точніший, більшість бюджетних установ використовують фіксовану ставку в розмірі 50%. Це зручно, але може не забезпечити виконання вимог законодавства у місяцях з великою кількістю робочих днів у першій половині. Наприклад, для повного дотримання норм КЗпП у деяких місяцях доцільно застосовувати фіксований аванс 53–60%.
Попри це, відомих випадків штрафів чи претензій Держпраці через застосування 50% авансу немає. Якщо виникають сумніви — краще звернутися за офіційним роз’ясненням до регіонального управління Держпраці.
Чи враховуються надбавки й доплати при виплаті авансу
При нарахуванні авансу не враховуються надбавки, доплати за стаж, кваліфікацію, вчені ступені тощо — вони не є обов’язковою складовою авансової виплати. Водночас премії, лікарняні чи витрати на відрядження можуть бути виплачені одночасно з авансом, якщо це передбачено.
Законодавство не обмежує розмір авансу лише фактично відпрацьованим часом — виплатити більше допустимо. Головне — щоб загальна сума за місяць (аванс + основна зарплата) відповідала нарахованій заробітній платі працівника.
Коли виплачувати аванс у 2025 році
Дати виплати авансу та зарплати встановлюються колективним договором або внутрішнім актом установи. Найбільш поширені варіанти:
- аванс — з 16 по 22 число поточного місяця;
- заробітна плата — з 1 по 7 число наступного місяця.
При цьому потрібно дотримуватись ключової вимоги ст. 115 КЗпП — перерва між виплатами не повинна перевищувати 16 календарних днів.
У багатьох бюджетних установах аванс виплачують 15 числа, і це не порушення. Варіант "16–22 число" виник з таких міркувань:
- аванс покриває період з 1 по 15 число (відповідно до Листа № 912);
- зарплату слід виплатити не пізніше 7 днів після закінчення цього періоду.
Якщо день виплати припадає на вихідний або святковий, аванс необхідно виплатити напередодні — у найближчий робочий день.
Як враховується доплата до мінімальної зарплати при авансі
У деяких працівників бюджетної сфери посадові оклади є нижчими за встановлений розмір мінімальної зарплати. У таких випадках їм нараховується доплата до цього мінімального рівня. Проте аванс розраховується виключно на основі посадового окладу — без урахування цієї доплати. Повна заробітна плата, разом із доплатою до "мінімалки", обчислюється вже після завершення місяця. Це обумовлено тим, що на момент нарахування авансу ще не відомо, яку частину місяця фактично буде відпрацьовано.
Чи можна відмовитися від авансу?
Виплата авансу є обов’язковою нормою, що закріплена у ст. 115 КЗпП. У ній прямо зазначено: зарплата повинна виплачуватися не рідше ніж двічі на місяць. Отже, навіть якщо працівник звернеться із заявою про відмову від авансу, невиплата цієї частини зарплати вважатиметься порушенням трудового законодавства.
Аліменти з авансу: чи утримуються?
Закон не передбачає обов’язкового утримання аліментів із суми авансу. Проте таке утримання не заборонено, якщо є потреба. Зазвичай аліменти утримуються з заробітної плати за другу половину місяця.
ЄСВ і аванс: що потрібно знати
Виплата авансу — це фактична частина зарплати, яка вже зароблена за відпрацьовані дні першої половини місяця. Відповідно, на цю суму необхідно нараховувати ЄСВ. Це передбачено абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 від 08.07.2010 року.
ЄСВ нараховується на загальну суму авансу, яка виплачується всім працівникам. Наприклад, якщо 32 працівники отримують аванс на загальну суму 58 000 грн, то ЄСВ становитиме 22% від цієї суми — 12 760 грн.
Якщо ж серед працівників є особи з інвалідністю, для них діє інша ставка ЄСВ — 8,41%. Наприклад:
- 22% від 54 000 грн (без інвалідів) = 11 880 грн;
- 8,41% від 4 000 грн (для інвалідів) = 336,40 грн.
Загальна сума ЄСВ у цьому випадку — 12 216,40 грн.
Можна також розраховувати ЄСВ з "брудної" суми авансу (тобто до вирахування податків), що призводить до вищого внеску. Обидва варіанти розрахунку — із суми "чистими" чи "брудними" — є допустимими.
ЄСВ має бути сплачений у той же день, коли здійснюється виплата авансу, зазвичай це 15-е число місяця.
Оподаткування авансу: ПДФО та військовий збір
Базою для нарахування ПДФО (18%) і військового збору (5%) є сума фактично виплаченої зарплати. Аванс вважається частиною зарплати, тому підлягає оподаткуванню. Незважаючи на те, що офіційно зарплата за першу половину місяця ще не підрахована, сума авансу обкладається податками в день виплати.
Якщо сума авансу менша за граничний розмір для застосування податкової соціальної пільги (ПСП), вона не враховується, бо поки невідомий загальний місячний дохід.
Податковий кодекс не має окремих правил щодо нарахування ПДФО і військового збору з авансу. Головне — щоб за підсумками місяця загальна сума податку, зазначена в додатку 4ДФ, відповідала правильній сумі з урахуванням ПСП та інших нюансів. Тобто на етапі виплати авансу може бути незначна переплата або недоплата, яка буде врегульована при остаточному розрахунку зарплати за місяць.
Як розрахувати аванс із зарплати у 2025 році: приклади
Розглянемо різні способи нарахування авансу за першу половину місяця. Найчастіше бухгалтери застосовують фіксований відсоток від окладу — наприклад, 50%. Такий підхід простий, але не зовсім правильний із точки зору трудового законодавства. Нижче — приклади з поясненнями.
Приклад 1. Аванс — 50% окладу
Працівник: доцент в університеті
Тарифний розряд: 19
Оклад у травні 2025 року: 12128,97 грн
Розрахунок посадового окладу:
- Базовий оклад 1-го розряду ЄТС: 3195 грн
- Тарифний коефіцієнт для 19 розряду: 3,42
- Отже: 3195 × 3,42 = 10927 грн
- Підвищення на 11% (постанова КМУ № 36 від 23.01.2019): 10927 × 1,11 = 12128,97 грн
У першій половині травня 2025 року (з 1 по 15 число) працівник відпрацював 10 із 11 робочих днів (1 день — відпустка за власний рахунок).
Розрахунок авансу:
12128,97 × 0,5 = 6064,49 грн ≈ 6065 грн
Приклад 2. Аванс — 55% від окладу
На тих самих умовах:
12128,97 × 0,55 = 6670,93 грн ≈ 6671 грн
Приклад 3. Аванс за фактично відпрацьований час
За 10 із 22 робочих днів:
12128,97 × (10 ÷ 22) = 5512,62 грн ≈ 5513 грн
Округлення авансу не є обов’язковим.
Приклад 4. Розрахунок податків та ЄСВ із авансу (на прикладі 1)
Найпоширеніший варіант — аванс як 50% окладу. Для нього розраховано два підходи до оподаткування — прямий і через коефіцієнт "брутто".
Податки та ЄСВ з авансу (6065 грн)
|
Виплати |
Прямий розрахунок |
Через "зарплатний" коефіцієнт (1,2987013) |
|
ПДФО (18%) |
1091,70 грн |
1417,79 грн |
|
Військовий збір (5%) |
303,25 грн |
393,83 грн |
|
ЄСВ (22%) |
1334,30 грн |
1732,86 грн |
Податки та ЄСВ із зарплати за весь місяць (19406,35 грн)
|
Податок / внесок |
Сума |
|
ПДФО (18%) |
3493,14 грн |
|
ВЗ (5%) |
970,32 грн |
|
ЄСВ (22%) |
4269,40 грн |
Зарплата за другу половину місяця
|
Виплати |
Варіант 1 (прямий) |
Варіант 2 (коеф.) |
|
ПДФО |
2401,44 грн |
2075,35 грн |
|
ВЗ |
667,07 грн |
576,49 грн |
|
ЄСВ |
2935,10 грн |
2536,54 грн |
|
«Чиста» зарплата (на руки) |
– |
8877,89 грн |
Примітка:
"Зарплатний" коефіцієнт 1,2987013 використовується для зворотного розрахунку «брутто» суми, якщо відома «нетто». Але він не враховує податкову соціальну пільгу (ПСП), тому може бути неточним у таких випадках.
Як проводиться аванс у бухгалтерії
Нарахування зарплати зазвичай проводиться один раз — у кінці місяця. Але виплата авансу, як частини зарплати, відображається як рух коштів. При цьому утримання ПДФО, ВЗ та нарахування ЄСВ проводяться разом із повною зарплатою наприкінці місяця.
У таблиці нижче — приклад бухгалтерських проведень для прикладу 1 (50% авансу, прямий розрахунок податків).
Бухгалтерські проведення з виплати авансу
|
№ |
Опис операції |
Дебет |
Кредит |
Сума, грн |
|
1 |
Виплата авансу |
6511 |
2313 |
6065,00 |
|
2 |
Сплата ПДФО з авансу |
6311 |
2313 |
1091,70 |
|
3 |
Сплата військового збору з авансу |
6311 |
2313 |
303,25 |
|
4 |
Сплата ЄСВ із суми авансу |
6313 |
2313 |
1334,30 |
