Бухгалтерський баланс
27 October 2023
Що відображає бухгалтерський баланс підприємства
Бухгалтерський баланс є фінансовим документом, який на конкретну дату відображає фінансовий стан підприємства. У ньому фіксуються:
- Активи – це ресурси і майно, які перебувають під контролем підприємства.
- Пасиви – вказують на джерела цих ресурсів.
В бухгалтерській практиці дотримуються принципу рівності:
АКТИВ = ПАСИВ
Ця рівність можна розглядати як рівність між тим, що належить підприємству (активами) і тим, як ці активи фінансуються (пасивами).
При розташуванні пасивів у балансі важливо дотримуватися такого порядку:
- Спочатку вказуються зобов'язання, оскільки в разі ліквідації підприємства першочергово задовольняються зовнішні зобов'язання.
- Далі вказується власний капітал, і проводяться розрахунки зі засновниками.
Цей порядок відповідає загальновизнаній світовій практиці, незважаючи на те, що в деяких вітчизняних бухгалтерських практиках спочатку подають розподіл власного капіталу. Під час складання балансу слід дотримуватися цього стандартного порядку для належного представлення фінансової інформації
Форма балансу
Форма балансу представляє собою структуровану таблицю, що відображає активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Вона включає в себе назви розділів, рядків, коди рядків та іншу допоміжну інформацію. Згідно з Національними Принципами Складання Бухгалтерської Звітності (НПСБУ) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», форма балансу має такий стандартний вигляд:

В Україні також використовуються інші стандартні форми балансу:

Для класифікації підприємств як мікропідприємств, малих, середніх та великих використовуються критерії, встановлені відповідно до статті 55 Господарського кодексу та статті 2 оновленого в 2017 році Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996(надалі - Закон про бухоблік). Для складання фінансової звітності у 2018 році рекомендується використовувати саме останній документ. Відповідно до нього:
-
Мале підприємство характеризується такими параметрами:
- Балансова вартість активів до 4 мільйонів євро.
- Чистий дохід до 8 мільйонів євро.
- Середня кількість працюючих до 50 осіб.
-
Мікропідприємство характеризується такими параметрами:
- Балансова вартість активів до 350 тисяч євро.
- Чистий дохід до 700 тисяч євро.
- Середня кількість працюючих до 10 осіб.
Ця консультація призначена для допомоги при складанні балансу згідно з формою № 1 Національних професійних стандартів бухгалтерського обліку (НП(С)БО) 1
.jpg)
Обов’язкові стандарти підготовки бухгалтерського балансу
У нашому фінансовому звіті повна назва цього документа - "Звіт про фінансове становище". Цей термін відповідає найсучаснішому найменуванню цього звіту у Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). У випадку, якщо виникають питання щодо балансу, слід звернути увагу на декілька нормативних документів:
-
Закон про бухгалтерський облік: цей закон визначає основні терміни та строки подання фінансової звітності.
-
Національні професійні стандарти бухгалтерського обліку (НПСБУ) №1: ці стандарти встановлюють загальні вимоги та формат балансу.
-
Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності №433 від 28 березня 2013 року: ці рекомендації визначають, які дані слід вносити до кожного рядка звіту.
Баланс заповнюється у тисячах гривень без десяткових знаків. Це означає, що, наприклад, суму 15,556.35 грн буде відображено як 16 тис. грн у балансі. Важливо враховувати, що суми в балансі не можуть бути заокруглені заздалегідь, щоб уникнути розбіжностей через помилки округлення. Якщо складання бухгалтерського балансу виконується вручну, рекомендується спочатку скласти баланс у гривнях, підвести суми та потім округлити результати. У програмі Excel це не є проблемою, якщо не використовуються спеціальні функції для штучного округлення (те ж саме стосується і до програми 1С).
Існують деякі особливості щодо форми балансу, які надають певні можливості:
-
При складанні балансу можна додати додаткові статті, якщо інформація про них є значимою та їх оцінка може бути достовірно визначена. Якщо ці дані важливі для користувачів фінансової звітності та можуть вплинути на їх рішення, підприємство може включити ці статті до існуючої форми балансу. Істотність визначається професійним судженням бухгалтера чи аудитора, що складає звітність.
-
Якщо інформація за певними статтями відсутня (за винятком випадків, коли вона була відображена у попередньому звітному періоді), ці статті можна не включати до балансу. Це узгоджується з розділом ІІ Національних професійних стандартів бухгалтерського обліку (НП(С)БО) 1.
Зазвичай, ці можливості ігноруються, і використовується стандартна форма балансу. Тим не менш, деякі промислові підприємства можуть додавати додаткові рядки, такі як виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція та товари. Це пов'язано скоріше із традиціями використання форми балансу, які існували до 2013 року.
Баланс бухгалтерського обліку підприємства обов'язково складається до кінця останнього дня звітного періоду відповідно до частини 1 статті 13 Закону про бухгалтерський облік.
Важливо враховувати, що скорочення рядків активів та зобов'язань заборонено згідно з пунктом 3 розділу IV Національних професійних стандартів бухгалтерського обліку (НПСБУ) № 1. Це означає, що у випадку, коли підприємство має дебіторську заборгованість перед покупцем у розмірі 10 000 гривень, і одночасно є кредиторська заборгованість перед тим самим покупцем у сумі 10 000 гривень, ці рядки не можна просто виключити з балансу у сумі 10 000 гривень. Оскільки це взаємні зобов'язання між тими ж контрагентами, їх можна скоротити лише у випадку, якщо між підприємствами було укладено акт взаємозаліку заборгованостей. Такий акт має на увазі відповідну господарську операцію та підтверджує взаєморозрахунки між сторонами. Те саме стосується і авансів, виданих або отриманих.
Довгостроковий чи короткостроковий (поточний)?
При складанні балансу важливо розділити активи і пасиви на довгострокові (необоротні) і поточні (короткострокові, поточні). Основним критерієм тут є часовий горизонт використання або погашення (не вартість!). . Незалежно від того, як ці показники відображені в бухгалтерському обліку, слід переглянути правильність класифікації в балансі. За необхідності, первісна класифікація може потребувати перегляду та переоцінки.

Декілька поширених помилок у бухгалтерському обліку включають:
-
Неправильна класифікація кредитів: Важливо правильно класифікувати кредити залежно від їх терміну погашення. Кредити, які мають бути погашені протягом року, повинні бути відображені як поточні зобов'язання (наприклад, рахунок 611). Довгострокові кредити повинні бути включені до довгострокових зобов'язань.
-
Неправильна класифікація депозитів: Депозити, що мають строк понад рік, повинні бути відображені як довгострокові фінансові інвестиції, а не як частина оборотних активів.
-
Невідмінність малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) та малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА): Малоцінні та швидкозношувані предмети є різними за очікуваним терміном корисного використання і мають бути відображені у відповідних розділах балансу. МШП вважаються частиною запасів та є оборотними активами, тоді як МНМА повинні бути включені до основних засобів.
-
Невідображення основних засобів, які планується реалізувати протягом року: Основні засоби, які планується продати протягом року, повинні бути включені до групи активів, які планують бути виведені (розділ III активу), хоча по суті вони є оборотними активами.
-
Невиділення інвестиційної нерухомості: Інвестиційна нерухомість також є необоротним активом, навіть якщо підприємство не використовує її, а лише здає в оренду. Цей вид активу повинен бути належним чином відображений у балансі.
Ці помилки можуть призвести до неточностей у фінансовій звітності підприємства та ускладнити аналіз його фінансового стану. Тому важливо віддавати належну увагу класифікації та відображенню різних видів активів та зобов'язань в балансі.
Як скласти бухгалтерський баланс
Процес складання бухгалтерського балансу може бути поділений на такі етапи:
-
Врахунок господарських операцій: Зібрати та врахувати всі господарські операції, що закривають звітний період. Це включає операції з активами, пасивами, доходами та витратами, які відбулися протягом цього періоду.
-
Амортизація та нарахування відсотків: Розрахувати амортизацію на необоротні активи та нарахувати відсотки за кредитами та депозитами. Ці розрахунки впливатимуть на фінансовий результат підприємства.
-
Резерви на сумнівні борги та забезпечення: Нарахувати резерви на сумнівні борги, які можуть залишитися непогашеними, та врахувати забезпечення, яке було створено для вирішення можливих втрат.
-
Курсові різниці: Врахувати доходи та витрати від курсових різниць, які виникли внаслідок змін валютних курсів. Ця інформація впливає на фінансовий результат.
-
Доходи та витрати майбутніх періодів: Визначити доходи та витрати, які стосуються майбутніх періодів, але мають вплив на поточний звітний період. Це включає такі операції, як амортизація та резерви.
-
Запис у відповідні рахунки фінансового результату: Записати всі доходи та витрати у відповідні рахунки фінансового результату, які зазвичай мають номери 791, 792, 793.
-
Розрахунок фінансового результату та проведення бухгалтерських проводок: Розрахувати фінансовий результат за період, тобто прибуток або збиток. Провести відповідні бухгалтерські проводки на рахунки 441 (у разі прибутку) та 442 (у разі збитку).
-
Підготовка оборотно-сальдового балансу: Підготувати оборотно-сальдовий баланс, який містить інформацію про назву та номер кожного рахунку, початкове сальдо (залишок) на початок періоду, дебетові та кредитні обороти за звітний період, та кінцеве сальдо (залишок) на кінець періоду.
-
Перевірка оборотно-сальдового балансу: Перевірити правильність складання оборотно-сальдового балансу. Підсумки (загальні суми по колонках) оборотно-сальдового балансу повинні бути узгоджені та рівні, що означає, що:
- сальдо, що входить за дебетом = сальдо, що входить за кредитом;
- обороти за період за дебетом = обороти за період за кредитом;
- сальдо вихідне за дебетом = сальдо вихідне за кредитом.
Цей процес допомагає підготувати баланс та переконатися в його точності та відповідності бухгалтерським стандартам і вимогам.

Також слід провести наступні перевірки:
-
Переконайтеся, що всі рахунки 7 та 9 класу закриті (а також 8 класу, якщо він використовується). Це передбачає, що на початку і в кінці звітного періоду на цих рахунках не повинно бути залишків, а суми оборотів з дебету та кредиту мають бути однакові.
-
Уникайте виникнення від'ємних значень (сальдо) на рахунках, окрім випадків активних і пасивних рахунків, таких як рахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами" та подібні.
-
Будьте готові виправити будь-які виявлені помилки.
-
Складіть баланс у гривнях, дотримуючись встановленої форми (наприклад, форма № 1, № 1-м, № 1-мс і т. д.) і підсумуйте всі показники. Зазначено, що загальна сума цього балансу і оборотно-сальдового балансу не співпадатиме через врахування рядків, пов'язаних з амортизацією, резервами на сумнівні борги, неоплаченим капіталом, зняттям капіталу та непокритими збитками. Переконайтеся, що активи та пасиви збалансовані. Кожен рахунок повинен чітко відповідати певному розділу балансу:
- Рахунки 1-го класу – 1-й розділ активу;
- Рахунки 2-го та 3-го класів – 2-й розділ активу;
- Рахунок 4-го класу — 1-й розділ пасиву, а також 2-й і 3-й розділи (у частині забезпечень);
- Рахунки 5-го класу – 2-й розділ пасиву;
- Рахунки 6-го класу – 3-й розділ пасиву.
-
Нормалізуйте показники відповідно до вимог, поділяючи їх на 1000 і округляючи до найближчих цілих значень.
-
Заповніть і перевірте інші дані, такі як підписи, загальна інформація про компанію та кількість працівників.
-
Створіть примітки, якщо це необхідно. Детальний вміст приміток для кожного елемента можна знайти в спеціалізованих стандартах. Зазвичай цей етап виконується компаніями, які є емітентами цінних паперів.
При складанні балансу, ви можете використовувати наступну таблицю для розподілу рахунків за розділами балансу.
Порядок заповнення балансу за формою №1

Приклад складання балансу
Цей приклад демонструє створення форми № 1, використовуючи інформацію з оборотно-сальдового балансу як вихідну основу.


Складання та строк надання до ДФС ліквідаційного балансу
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) у зазначеному регулюються процедури завершення діяльності юридичних осіб через процес ліквідації або реорганізації.
Згідно з першою частиною статті 8 розділу III Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік на підприємстві проводиться неперервно, починаючи з моменту його реєстрації і завершуючи моментом ліквідації.
Звітний період для підприємства, яке перебуває в процесі ліквідації, охоплює період з початку фінансового року до моменту ухвалення рішення про ліквідацію, як це визначено у третій частині статті 13 Закону № 996.
Згідно з п'ятою частиною статті 14 Закону № 996, при ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс і, відповідно до вимог законодавства, зобов'язана опублікувати його протягом 45 днів.
Згідно з восьмою частиною статті 111 ЦКУ, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, ліквідаційна комісія (ліквідатор) готує проміжний ліквідаційний баланс, який містить інформацію про склад майна юридичної особи, яка підлягає ліквідації, перелік вимог, пред'явлених кредиторами для розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс підлягає затвердженню учасниками юридичної особи, судом або органом, який прийняв рішення про припинення діяльності юридичної особи.
Після завершення процедур щодо регулювання боргів перед кредиторами, ліквідаційна комісія (ліквідатор) готує остаточний ліквідаційний баланс і забезпечує його затвердження з боку учасників юридичної особи, суду або органу, який ухвалив рішення про припинення діяльності юридичної особи, а також подає відповідну звітність до органів Державної фіскальної служби, відповідно до одинадцятої частини статті 111 ЦКУ.
Фінансова звітність підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і відповідні примітки відповідно до другої частини статті 11 Закону № 996.
Майно, що залишилось у юридичної особи після погашення зобов'язань перед кредиторами, включаючи податки, збори, єдиний внесок на обов'язкове державне соціальне страхування та інші обов'язкові платежі до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, передається учасникам юридичної особи, якщо інше не передбачено установчими документами юридичної особи або законом відповідно до дванадцятої частини статті 111 ЦКУ.
Таким чином, перед тим, як юридична особа буде виключена з реєстру платників податків, ліквідаційна комісія (ліквідатор) повинна виконувати процедури з обліку зобов'язань щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів, виконувати їх сплату та подавати відповідну звітність.
Після завершення процесу ліквідації платника податків, комісія, відповідальна за цей процес (ліквідаційна комісія або ліквідатор), складає ліквідаційний баланс, передавальний акт або роздільовий баланс.
Ліквідаційний баланс відображає результати прийнятих рішень щодо стягнення боргів, розподілу активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов'язань. Метою цих заходів є забезпечення відсутності активів, власного капіталу та зобов'язань на кінцеву дату ліквідаційного балансу в ліквідованій юридичній особі.
Інформація про остаточний ліквідаційний баланс подається органам Державної фіскальної служби у вигляді річної фінансової звітності та включає копію передавального акта або роздільового балансу (якщо такі існують).