Чи законно працювати під час простою?

Розглянемо поняття простою

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю, простоєм називають тимчасове призупинення роботи, обумовлене відсутністю певних умов, які необхідні для виконання професійних обов'язків та виникають з обставин, що не залежать від робітників та керівництва. Згідно з чинним законодавством, під час простою робітники можуть бути переведені на іншу роботу з урахуванням кваліфікації та професійних можливостей, обов'язково з їхньої згоди.

Якщо це переведення відбувається в межах одного підприємства чи установи, то вони можуть виконувати інші посадові обов'язки до кінця періоду простою. У випадку, коли працівників переводять в іншу компанію (якщо вона знаходиться в межах одного регіону), то там вони можуть працювати не більше одного місяця.

Якщо простій не зумовлений працівниками, то він має бути оплачений в розмірі двох третин від їхнього посадового окладу. Протягом цього періоду працівники не повинні виконувати професійні обов'язки. Єдине, що може вимагати роботодавець — це знаходження працівників на робочому місці. Відзначимо, що місцезнаходження працівників під час простою не регулюється чинним законодавством, тому це повинно бути визначено відповідним наказом на підприємстві.

Важливо зауважити, що якщо працівник продовжує виконувати свої посадові обов'язки поза робочим місцем, це вже вважається роботою і повинно оплачуватися відповідно до колективного чи трудового договору.

Отже, роботодавець не має права вимагати від працівників працювати в період документально оформленого простою.