Дисконтування позик та кредитів

17 November 2023

Які заборгованості за кредитами та позиками слід дисконтувати?

За загальним правилом, п. 9 НП(С)БО11 "Зобов'язання" визначає, що дисконтуванню підлягає лише довгострокова заборгованість. Це означає, що довгострокові зобов'язання (амортизована фінансова допомога) повинні дисконтуватися, якщо термін їх погашення перевищує 12 місяців. Такі зобов'язання відображаються в балансі за теперішньою (дисконтованою) вартістю.

Які зобов'язання не потрібно дисконтувати?

Поточні зобов'язання, тобто короткострокові кредити, не потрібно дисконтувати. Однак, вони підлягають дисконтуванню згідно з національними стандартами. Однак за МСФЗ поточні зобов'язання підлягають дисконтуванню, оскільки для поточних зобов'язань немає винятків, і були судові справи, коли компанії, які ведуть облік за МСФЗ, не змогли обґрунтувати свої вимоги до податкових органів, що вони не повинні дисконтувати поточні зобов'язання (див. судовий висновок щодо дисконтування фінансових зобов'язань за МСФЗ).

Поточні зобов'язання, пов'язані з кредитами та позиками, включають наступне:

• Кредити/позики зі строком погашення не більше 12 місяців;
• Прострочені короткострокові кредити. Несвоєчасні виплати, навіть якщо вони тривають понад 12 місяців, не перетворюють кредит на довгостроковий;
• Короткострокові кредити/пролонгації. Наприклад, було надано кредит на 12 місяців, але його було продовжено на півроку через фінансові проблеми позичальника. Такий кредит офіційно вважається поточним, навіть якщо для його повного погашення потрібно 18 місяців. Однак, якщо пролонгація перевищує 12 місяців, борг за визначенням є довгостроковим і підлягає дисконтуванню.

У всіх вищезазначених випадках дисконтування не потрібне.

Примітка: Довгострокові банківські кредити та довгострокова заборгованість (включаючи поворотну фінансову допомогу) підлягають дисконтуванню.

Чи потрібно дисконтувати відсотки за довгостроковими кредитами та позиками?

Кредити. НП(С)БО 11 не містить жодних винятків для заборгованості, за якою нараховуються проценти. Вимога дисконтування, як правило, застосовується до довгострокових грошових зобов'язань. Також немає винятку в НП(С)БО 13 "Фінансові інструменти". Слід зазначити, що кредитні зобов'язання визнаються фінансовими інструментами. Тому, згідно з правилами НП(С)БО, довгострокова заборгованість має визнаватися за теперішньою вартістю, тобто дисконтуватися.

Однак, з економічної точки зору, банківська ставка враховує інфляційні процеси, альтернативні варіанти використання коштів та існуючі ризики на додаток до банківського прибутку. По суті, ставка дисконтування враховує те ж саме. Ставка дисконтування може базуватися на відсотковій ставці, за якою компанія бере позики. Однак, якщо за ставку дисконтування взяти відсоток за кредитом у банку, то результат такого дисконтування буде нульовим:

• Теперішня вартість усіх виплат за кредитом, включаючи відсотки, сплачені банку, дорівнює номінальній (реальній) вартості;
• Дисконт за кредитним зобов'язанням, тобто подальша амортизація, дорівнюватиме нулю.

Такий підхід (приклад 2) до вибору ставки дисконтування не вимагає, щоб позики взагалі дисконтувалися.

Однак, якщо суб'єкт господарювання запозичує кошти за "спеціальною" відсотковою ставкою, було б неправильно вважати цю відсоткову ставку ставкою дисконтування, оскільки вона не відображає справжньої вартості запозичених коштів для суб'єкта господарювання. У таких випадках слід використовувати іншу ставку дисконтування. Найбільш прийнятною ставкою для ситуації кредитування є середня ставка банківського кредитування на основі виписок за банківськими операціями; цю ставку, розраховану НБУ, можна вважати ринковою процентною ставкою за кредитами. У цьому випадку слід застосовувати дисконт, оскільки ефект дисконту не буде "нульовим".

Виявлено, що відповідь на питання "чи дисконтувати кредитний борг" залежить від порівняння банківської ставки з ринковою ставкою дисконтування:

Тому, щоб не дисконтувати довгострокові банківські кредити, необхідно обґрунтувати, що відсоткова ставка за довгостроковими банківськими кредитами є ринковою і тому може бути використана як ставка дисконтування. Для цього слід підготувати бухгалтерський документ на дату отримання кредиту або на останню дату балансу. 

Зверніть увагу, що грошові позики завжди включають в себе відсотки. За договором позики позичальник зобов'язаний не лише повернути позичені кошти, але й сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу), а безвідсоткові позики в принципі заборонені (ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу). Однак, зрозуміло, що позика має бути "автоматично" дисконтована, якщо вона надається за процентною ставкою 0% або близькою до 0% річних.

Позики. Що стосується позик, то нефінансові корпорації в принципі не надають процентних позик. Це пов'язано з тим, що відсоткові позики вважаються фінансовими послугами, які потребують ліцензії (розділ "3"; та лист № 5543/11-5 від 14 червня 2006 року Комісії з державного регулювання ринків фінансових послуг). Таким чином, підприємства на практиці використовують безвідсоткові позики. Слід зазначити, що для цілей податкового обліку для таких позик використовується термін "поворотна фінансова допомога".

Фінансовий лізинг. Винятком із правила дисконтування довгострокових кредитних зобов'язань є зобов'язання з фінансової оренди. По суті, фінансова оренда є різновидом кредиту: Застосовуються загальні правила НП(С)БО 11 з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації, визначених іншими стандартами, зокрема НП(С)БО 14 "Оренда". Однак дисконтування все одно присутнє в обліку фінансової оренди, оскільки визначається теперішня вартість орендних платежів, а орендні платежі розподіляються між собівартістю об'єкта оренди та фінансовими витратами. За своєю природою це особливий, але ідентичний дисконт.

Отримання кредиту з відсотковою ставкою, значно вищою за ринкову

Дисконтування, що передбачає фінансування під відсоткову ставку, нижчу за ринкову, є більш поширеним варіантом. Однак, з іншого боку, бувають випадки, коли кредит отримують за відсотковою ставкою, вищою за ринкову. У цьому випадку кредит можна назвати преміальним, а не дисконтним. На практиці, однак, такі кредити не є дисконтними, бо:

• По-перше, ця різниця в процентних ставках є, по суті, відкладеними відсотками банку. Процентні зобов'язання зазвичай виникають протягом короткого періоду часу (місяць, квартал). Тому процентні зобов'язання банків є скоріше поточними, ніж довгостроковими;
• По-друге, питання в цьому випадку полягає в тому, чи є середня ринкова кредитна ставка прийнятною в якості ставки дисконтування. Неможливість отримати фінансування за нижчою відсотковою ставкою може свідчити про вищий ризик господарської діяльності і має бути врахована в ставці дисконтування. Комюніке Міністерства фінансів також вказує на можливість прийняття процентної ставки, за якою надається кредит. Таким чином, процентна ставка за такими кредитами має розглядатися як найбільш прийнятна ставка дисконтування для даної ситуації. Отже, не повинно бути значного відхилення між номінальною та теперішньою вартістю, що є необхідною умовою для дисконтування.

Які відмінності у відсоткових ставках слід вважати суттєвими?

Порівнюючи процентну ставку за кредитом з ринковою процентною ставкою, цілком резонно запитати, які відмінності між ними слід вважати суттєвими. Це дуже важливе питання, оскільки воно вплине на остаточне рішення про те, чи варто робити дисконт.

Один з можливих підходів до визначення суттєвості полягає у використанні різниці між дисконтованою сумою зобов'язання та його номінальною вартістю як орієнтира. Наприклад, якщо різниця між номінальною та дисконтованою сумою боргу становить менше 5% від номінальної суми, борг вважається несуттєвим. До речі, цей критерій згадується в НП(С)БО 19 "Об'єднання бізнесу" для оцінки дебіторської заборгованості.

Крім того, якщо банківська процентна ставка відхиляється від ринкової процентної ставки більш ніж на 20%, це відхилення вважається значним. У цьому випадку, якщо ринкова ставка становить 20%, відхилення ±4% (= 20% х 0,2) вважається значним. У цьому випадку, якщо кредит був наданий банком приблизно під 15% річних, відхилення від ринкової процентної ставки становило б ±4% (= 20% х 0,2):

• Якби ви взяли кредит у банку під 15% річних, то вже мали б дисконт. Якщо різниця з ринковою процентною ставкою становить 5%, вона знаходиться за межами довірчого інтервалу ±4%;
• Якщо вона становить 18%, вона знаходиться в межах довірчого інтервалу 20% ± 4% і не потребує дисконтування.

Де взяти ринкові відсоткові ставки за кредитами?

Казначейство не має офіційно затвердженої методики, як обирати ставку дисконтування для дисконтування боргу. З цього приводу є лише наступні рекомендації:

• Вона є інформаційною запискою Міністерства фінансів і не має характеру нормативного документа. У ній зазначено, що "для цього або аналогічних кредитів можна використовувати як ставку дисконтування відсоткову ставку, за якою це підприємство отримало такий кредит. Про рівень ринкових процентних ставок у певний період також свідчать статистичні дані банків, опубліковані на офіційному сайті НБУ";
• Параграф 14 НП(С)БО 28 "Зменшення корисності активів"пропонує ставку дисконтування на основі ринкових процентних ставок, що використовуються в операціях з аналогічними активами.

Тому для вибору та обґрунтування облікової ставки можна використовувати дані грошово-кредитної статистики, що надаються НБУ, зокрема:

• Вартість кредитів на основі статистичної звітності українських банків - на сайті НБУ це кредити, видані депозитними юридичними особами (крім НБУ);
• Кредити МСП;
• Кредитування за регіонами;
• Інші статистичні та аналітичні матеріали НБУ.

Відносність ставок дисконтування

Як наслідок, різниця між ринковою та банківською процентними ставками може бути різною залежно від підходу, який використовується для вибору ставки дисконтування, та різних джерел інформації, що використовуються. Як наслідок, результат дисконтування також буде різним. Більше того, ці результати дисконтування можуть відрізнятися між банками (кредиторами) та фірмами (позичальниками) для однієї і тієї ж позики. Це головним чином пов'язано з потенційно різними методами та різними рівнями суттєвості, що використовуються при визначенні ставки дисконтування: Банки, які зобов'язані вести облік за МСФЗ, повинні застосовувати однакові вимоги до дисконтування зобов'язань за кредитами та іншими фінансовими інструментами.

Відсоткова ставка, за якою дисконтується заборгованість

Відсотковий борг характеризується тим, що він повинен дисконтуватися за різницею між ставкою запозичення та ставкою кредитування, а не за повною ставкою дисконтування. Чому саме різниця? Наприклад, за ставку дисконтування обирають середню ринкову ставку відсотка (ринкову ставку) за кредитом з такими ж умовами. Однак, як уже зазначалося, нарахування відсотків за банківськими кредитами також фактично є фактором, пов'язаним зі знеціненням грошей у часі. Тому дисконтування за повною ставкою дисконту (ринковою процентною ставкою) з подальшою амортизацією дисконту призведе до подвійного дисконтування з точки зору банківських відсотків. Щоб уникнути такої ситуації, при нарахуванні відсотків дисконтування слід проводити на різницю, до якої не "дотягує" банківський відсоток.

Таким чином, у випадку дисконтування ставка дисконтування (ринкова процентна ставка за кредитом > банківська процентна ставка за кредитом) визначається наступним чином:

ставка %, по якій проводиться дисконтування зобов’язання по кредиту (амортизація дисконту)

=

середньоринковий % по кредитам з аналогічними умовами

–

банківський % по кредиту

Приклади дисконтування довгострокового боргу

Приклад 1 (відсоткова ставка за кредитом нижче ринкової, дисконт). Компанія взяла довгостроковий кредит у розмірі 2 млн грн на три роки. Відсоткова ставка за кредитом наступна:

• 10% - ставка за кредитом згідно з договором. Однак, якщо при кредитуванні стягуються комісії, вони додаються до ефективної процентної ставки для порівняння;
• 14,1% - ринкова процентна ставка станом на кінець грудня 2022 року (розрахована на основі вартості кредитування за даними статистики українських банків).

Компанія вважає, що різниця між ринковими та банківськими відсотковими ставками є значною. Платежі здійснюються рівними щоквартальними платежами (12 платежів), тобто ануїтетами.

Річна сума платежу становить 193 929,43 грн. за квартал. Ця сума включає відсотки та погашення основної суми кредиту. Розрахунок сум відсотків та погашення наведено в таблиці нижче.↓

Для спрощення припустимо, що кредит береться 2 січня 2023 року.

Крок 1: Знайдемо річну облікову ставку: 14,1 - 10 = %4,1.

Крок 2: Знайдіть квартальну ставку дисконтування за формулою:

Крок 3: Визначаємо теперішню вартість. Для цього можна використати функцію NPV в Excel (до діапазону виплат за кредитом). 

= NPV (0,010096;А1:А12) = 1 869 372,36 грн
А1:А12 – це діапазон чисел з погашення  тіла кредиту: 145702,05; 149215,46; 152813,60; 156498,50; 160272,25; 164137,01; 168094,96; 172148,35; 176299,48; 180550,71; 184904,45; 189363,18

Таким чином, відхилення між номінальною сумою та теперішньою вартістю кредиту становить 6,53% (= 100% - (1869382,36 x 100%/2000000)) > 5%. Таким чином, відхилення є значним як у відсотковому вираженні, так і між номінальною та дисконтованою сумами.

Крок 4: Знайдіть дисконтовану суму. Це різниця між сумою кредиту та теперішньою вартістю: 2000000 - 1 869 372,36 = 130 627,64 грн.

Крок 5: Підготуйте таблицю для щоквартальної амортизації дисконту. Вона наведена нижче: Для 12-го кварталу амортизована сума має становити 130 627,64 грн (якщо все розраховано правильно).

Усі розрахунки амортизації дисконту наведені в таблиці нижче. Зверніть увагу, що загальна сума амортизації дисконту становить 130 627,64 грн, і ця сума дорівнює самій сумі дисконту. Збільшення фінансового результату протягом періоду визнання дисконту компенсується майбутньою амортизацією дисконту.

Облік ведеться наступним чином:

Податкові ризики, що виникають при дисконтуванні кредитів та кредиторської заборгованості

Дисконтування несе з собою податкові ризики, оскільки податкові органи можуть нарахувати додатковий податок на прибуток компанії залежно від суми дисконту, якщо кредити та заборгованість не дисконтуються. Як наслідок, може бути стягнутий додатковий податок на прибуток. Це стосується всіх платників податку на прибуток, незалежно від того, чи мають вони високий або низький дохід. До речі, податкових різниць, пов'язаних з дисконтуванням, не передбачено (Індивідуальна податкова консультація Державної податкової адміністрації від 10.12.2019 р. № 1814/6/99-007-02-15/ІПК).

Зверніть увагу:

• Чи є ставка дисконтування обґрунтованою;
• Чи містить наказ про облікову політику поріг суттєвості;
• Дата визнання дисконту. Як уже зазначалося, існує вибір між датою визнання зобов'язання (підхід за МСФЗ) та датою балансу (підхід НП(С)БО). Податкові органи відстоювали підхід за МСФЗ і програли справу в суді згідно з рішенням Верховного Суду від 28 квітня 2021 року (справа № 640/13685/19). Однак це не означає, що податкові органи знову не донарахують деяким суб'єктам господарювання дохід під час податкової перевірки в заліковому періоді; підхід МСФЗ є більш виваженим з податкової точки зору і може запобігти подібним ситуаціям у майбутньому. Водночас, суд не визначив правильну дату визнання дисконту, а лише дійшов висновку, що довести наявність порушення неможливо, оскільки офіційно затвердженого методу дисконтування не існує.

Лише платники єдиного податку не мають жодних ризиків, пов'язаних з кредитами чи кредитними знижками. Зменшений дохід є негрошовим і тому не може бути включений до бази оподаткування єдиним податком; фінансова допомога, не повернута протягом 12 місяців, вважається безповоротною і включається до складу доходу платника єдиного податку, який отримав таку допомогу.