Додаткова угода про розірвання договору

16 November 2023

Розірвання договору — поширена юридична дія, яка може виникати з різних причин: зміна обставин, досягнення цілей співпраці або за взаємною згодою сторін. Незалежно від мотивів, важливо правильно оформити процедуру припинення зобов’язань, аби уникнути можливих спорів або юридичних непорозумінь у майбутньому.

Одним із найбільш зручних та поширених способів припинення договірних відносин є укладення додаткової угоди про розірвання договору. Такий документ фіксує згоду сторін на завершення співпраці, визначає дату розірвання та, за потреби, регламентує умови остаточного врегулювання. У цій статті розглянемо, коли і як доцільно оформлювати додаткову угоду, що в ній обов’язково має бути зазначено, а також наведемо зразок такого документа.

Залишити заявку 067 341 76 94

Способи та порядок розірвання договору

Серед різних способів розірвання договору першим базовим варіантом є домовленість між сторонами. Це ґрунтується на частині 1 статті 188 Цивільного кодексу України, яка забороняє розірвання договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених договором або законом.

Процедура розірвання договору викладена у частинах 2 та 3 статті 188 ЦКУ:

• Якщо одна зі сторін договору бажає розірвати договір, вона повинна зробити пропозицію іншій стороні;
• Інша сторона повинна розглянути це питання протягом 20 днів з моменту отримання пропозиції та повідомити партнерів про результат.

Якщо сторони не можуть дійти згоди в такий спосіб, сторона, яка ініціює розірвання договору, має право подати позов до суду.

Таким чином, існує три способи розірвання договору:

• За згодою сторін За згодою сторін (основний). Цей варіант можливий незалежно від того, чи були порушені положення договору;
• За рішенням суду на підставі заяви однієї зі сторін;
• Внаслідок реалізації однією зі сторін права на одностороннє розірвання договору, якщо це передбачено самим договором або законом.

Розірвання договору має бути оформлене належним чином: Для таких договорів не існує окремого законодавчого положення, окрім статті 654 ЦКУ: якщо інше не встановлено договором або законом, розірвання договору має відбуватися в тій самій формі, що й договір, який розривається. Це означає наступне:

• Якщо договір укладено в письмовій формі, угода про розірвання договору також має бути укладена в письмовій формі;
• Якщо договір нотаріально посвідчений, то угода про розірвання також повинна бути нотаріально посвідчена.

Популярні послуги компанії:

• Юридична адреса в Україні;
• Юридична адреса у Києві та області;
• Послуги бухгалтера;
• Бухгалтерські послуги;
• Фінансова звітність ФОП. 

Залишити заявку 067 341 76 94

Розірвання договору на підставі додаткової угоди

За загальним правилом, договір містить пункт, який описує умови, за яких договір може бути розірваний за взаємною згодою або на вимогу однієї зі сторін. Цей пункт виглядає наступним чином: "Цей договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін шляхом складання додаткової угоди, яка стає невід'ємною частиною цього договору". Однак навіть за відсутності такого застереження він може бути розірваний за пропозицією однієї зі сторін відповідно до статті 188 Господарського кодексу України. Розглянемо приклад такої додаткової угоди.

Додаткові угоди можуть укладатися в присутності обох сторін або шляхом обміну листами.

Приклад: ТОВ "Весна" (покупець) та ПП "Зима" (постачальник) підписали письмовий договір поставки товарів на два роки у січні 2023 року. Однак у серпні 2023 року ТОВ "Весна" вирішило розірвати договір за власною ініціативою. Додаткова угода про розірвання договору оренди має бути складена наступним чином.

ЗРАЗОК:

Залишити заявку 067 341 76 94

Спеціальні положення для додаткових угод про розірвання договору

Не рекомендується використовувати загальний шаблон для укладення додаткових угод про розірвання договору. Кожен договір повинен бути проаналізований фахівцем. Залежно від результатів аналізу договору та бізнес-ситуації, договір може містити додаткові положення, наприклад:

• за відсутності взаємних претензій обох сторін щодо предмета Договору; 
• одна сторона повертає товар або суму авансу іншій стороні; 
• компенсація однією стороною іншій стороні витрат на зберігання товару або транспортних витрат, пов'язаних з поверненням товару;
• наприклад, штрафи або пені за неповернення товару або несплату авансу, або відшкодування певних збитків;
• може визначати умови повернення товару, наприклад, яка сторона приймає доставку або яка сторона оплачує доставку;
• якщо договір про надання послуг або виконання робіт розривається, додатковий договір може визначати обсяг виконання та дату, до якої має бути здійснена оплата, якщо виконання вже розпочато.

Скасування нотаріальних договорів

Скасування нотаріально посвідченого договору здійснюється шляхом складання окремого договору, який підписується всіма сторонами та посвідчується нотаріусом, який посвідчив основний договір (частина 1, глава 2, пункт 7.1 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Однак виняток може бути зроблено у випадку, якщо нотаріус, який посвідчив статут, на даний момент не може цього зробити у зв'язку зі смертю, заміною, неможливістю виконувати свої обов'язки, припиненням своєї діяльності, передачею документа до нотаріального архіву або з інших причин. У таких випадках нотаріальну дію може вчинити інший нотаріус.

Нотаріус повинен поставити на всіх поданих примірниках договору печатку про розірвання із зазначенням номера в реєстрі та дати підтвердження розірвання договору. Нотаріус також повинен підписати і скріпити печаткою договір.

Яка особа підписує угоду про розірвання договору?

Як правило, це та сама особа, яка підписала договір. Однак це не є обов'язковим. Підписати договір може особа, яка має відповідні повноваження на укладення договору. Повноваження особи, яка має право укладати договір, підтверджуються документами або довіреністю, необхідними для укладення договору.

Залишити заявку 067 341 76 94

Інші способи розірвання договору

Одностороннє розірвання на підставі самого договору

У разі одностороннього розірвання договору сторона, яка має на це право, надсилає іншій стороні листа з повідомленням про розірвання договору, якщо це передбачено окремим пунктом договору. Лист може бути надісланий кур'єром (як зазначено у другому листі) або рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. З цього моменту договір вважається розірваним.

ЗРАЗОК

Одностороннє розірвання договорів на підставі рішення суду

Договір може бути розірваний судом лише у випадках, прямо передбачених законом або договором. Закон передбачає, що договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, якщо інша сторона істотно порушила договір.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, порушення договору однією із сторін є істотним, якщо внаслідок цього друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Наприклад, це може статися, якщо під час ремонту підрядник не розпочав роботи вчасно або не виконав належним чином певні етапи робіт.

Іншим варіантом такої недійсності є недійсність у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу). Такий вид розірвання договору допускається лише у виняткових випадках на підставі рішення суду (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу).

У таких випадках договір вважається розірваним з моменту винесення судового рішення.

Одностороннє розірвання договорів відповідно до закону

Договір не може бути розірваний в односторонньому порядку лише у випадку рішення суду або реалізації прав, передбачених договором. Це стосується випадку істотного порушення вимог до якості товару. У цьому випадку покупець має право розірвати договір за власним вибором (частина 2 статті 678 Цивільного кодексу):

• відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
• вимагати заміни товару.

Серйозна невідповідність вимогам якості ЦКУ має місце, якщо виявлено такі недоліки:

• не можуть бути усунені;
• можуть бути усунені, але потребують непропорційних витрат або часу;
• виявляються повторно або повторюються після усунення.

У такому випадку договір можна формально розірвати, надіславши продавцю листа із зазначенням причин розірвання та посиланням на умови договору або ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу. Надсилання такого листа може означати розірвання договору. Якщо сторони не можуть дійти згоди, справа буде передана до суду.

Правові наслідки розірвання договору

При розірванні договору зобов'язання сторін, що містяться в договорі, повністю припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу). Це момент, коли сторони досягли домовленості про розірвання договору. Якщо узгоджене розірвання відбулося в судовому порядку, це дата набрання рішенням суду законної сили (ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу).

Сторони не мають права вимагати повернення того, що вони виконали за своїми зобов'язаннями до розірвання договору. Однак, якщо договір розривається через істотне порушення договору однією зі сторін, інша сторона може вимагати відшкодування збитків.

Залишити заявку 067 341 76 94

Податкові наслідки розірвання договору

Не слід забувати про податкові наслідки розірвання договору. Просте укладення угоди про розірвання договору не має податкових наслідків. Вони можуть виникнути у зв'язку з поверненням товарів, авансових платежів, отриманням компенсації за певні збитки, сплатою пені або штрафів. Облік тут такий самий, як і для звичайних договорів.

У разі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), зміни ціни, перерахунку у зв'язку з поверненням товарів (послуг) або поверненням продавцем суми попередньої оплати товарів (послуг) внаслідок домовленості про розірвання договору, продавець як платник ПДВ зобов'язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН. Зробити це потрібно обов'язково (ПКУ, п. 192.1):

• У випадках, коли покупець товарів (послуг) хоче зменшити суму компенсації вартості товарів (послуг), що підлягає сплаті його постачальнику. Для цього постачальник повинен надіслати покупцю розрахунок коригування;
• Якщо сума компенсації вартості товарів (послуг), що підлягає сплаті постачальнику, буде збільшена.

Для компаній, які обліковують податок на прибуток з використанням податкових різниць, штрафи та пені визнаються в податковому обліку. Це означає, що податкові різниці не виникають (ні у платника, ні у отримувача), а фінансові результати не потрібно коригувати.

Замовити дзвінок