Додаток РІ до декларації з податку на прибуток
27 November 2023
Додаток РІ до декларації з податку на прибуток
Призначення Додатку РІ
Додаток РІ до декларації з податку на прибуток призначений для відображення податкових різниць при розрахунку об'єкта оподаткування (пп. 134.1.1 ПКУ), які узагальнюються в рядку 03 декларації. Узагальнена інформація про них наводиться в рядку 03 декларації. Ці податкові різниці збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування (ФР) декларації. Ці різниці перераховані в ПКУ:
- Більшість відмінностей висвітлено в Розділі ІІІ;
- Відмінності, що стосуються довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування, містяться в частині II;
- Відмінності, що стосуються різних тимчасових операцій, які існують на тимчасовій основі, містяться в тимчасових положеннях ПКУ.
Обов'язковість подання Додатку РІ
Подання Додатку РІ є обов'язковим:
- Обов'язково подають великі платники податків, тобто платники податків, у яких річний дохід (без ПДВ та інших непрямих податків) за даними бухгалтерського обліку перевищує 40 млн грн (рядок 01 декларації). До цієї суми включаються всі доходи, відображені у звіті про фінансові результати, в тому числі прибуток та інші підприємницькі та фінансові доходи;
- Добровільно - платники податку на прибуток з низькими доходами, тобто платники, у яких дохід не перевищує 40 млн грн (рядок 01 декларації), але які вирішили скоригувати свій ФР;
- Обов'язковий - всі платники податку на прибуток, як з низькими, так і з високими доходами, які зменшили свої декларації через збитки минулих років (пп. 140.4.4 ПКУ) або податкові різниці, що виникають з інших розділів, окрім розділу 3 ПКУ.
Популярні послуги компанії:
- Юридична адреса в Україні;
- Юридична адреса у Києві та області;
- Послуги бухгалтера;
- Бухгалтерські послуги;
- Фінансова звітність ФОП.
Будова Додатку РІ
Знання структури Додатку РІ полегшує пошук потрібних вам рядків. Отже, додаток РІ складається з чотирьох частин:
- Частина 1 - Різниці, пов'язані з амортизацією основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (ПКУ, розділ ІІІ);
- Частина 2 - різниці щодо забезпечень та резервів (ПКУ, розділ ІІІ);
- Частина 3 - різниці з частинами 1 та 2 ПКУ, включаючи різниці з трансфертного ціноутворення. Вона також включає збитки минулих років (п. 3.2.4) та від'ємні суми для реструктуризованих підприємств (п. 3.2.4.1);
- Частина 4 - інші різниці, включаючи перехідні (тимчасові) різниці, що виникають у зв'язку з перехідними положеннями ПКУ.
Кожен розділ також складається з двох колонок:
- Кожен розділ також складається з двох колонок. У нумерації такі відмінності позначаються "1" у другій цифрі, наприклад, 1.1.1;
- Скорочені відмінності (права частина). У нумерації такі відмінності позначаються цифрою "2" у другій цифрі, наприклад, 1.2.1.
Усі податкові різниці позначаються цифрами:
- перша цифра - номер розділу;
- друга цифра - номер підрозділу;
- друга цифра - тип різниці, 1 або 2, тобто збільшення або зменшення;
- Третя та четверта цифри - це порядкові номери.
Після заповнення податкових різниць підрахуйте загальний підсумок:
- Податкові різниці на збільшення - рядок 01 в кінці Додатку РІ;
- Податкові різниці на зменшення - рядок 02 в кінці рядка 01 додатка РІ.
Підсумок включає значення всіх рядків як для 3-значних, так і для 4-значних кодів.
Після підрахунку проміжного підсумку розраховується загальна оподатковувана різниця:
Підсумок = Податкові різниці на збільшення (ряд. 01 Додатка РІ) – Податкові різниці на зменшення (ряд. 02 Додатка РІ) = ряд. 03 Додатка РІ = ряд. 03 РІ декларації з ПП
Зверніть увагу, що сума може бути як додатною, так і від'ємною. Якщо він від'ємний, його потрібно вказати в рядку 03 декларації. Це пов'язано з тим, що цей символ впливає на розрахунок бази оподаткування ПП. Символ "-" у рядку 03 РІ зменшує суму ФР та податку на прибуток.
РІ зі знаком "-" також зменшують суму ФСП та податку на прибуток. Якщо податкова різниця між сумами "збільшення" і "зменшення" дорівнює, результат податкової різниці в рядку 03 може бути "нуль". У такому випадку слід подати Додатковий РІ, а в рядку 03 РІ проставити "нуль" (не дефіс).
Додаткові правила подачі Додатку РІ
Зверніть увагу на наступні моменти:
- Якщо різниця "у бік збільшення" дорівнює різниці "у бік зменшення", необхідно подати додатковий PI, навіть якщо є нульові рядки. Декларація за формою 03;
- Платники податків з низьким рівнем доходу можуть не заповнювати розділи 1 та 2 Додаткової декларації. Різниця між амортизаційними відрахуваннями та резервами не є їх різницею. Різниця є лише між розділом 3 (рядок 3.2.4 про збитки попереднього періоду) та розділом 4 про перехідні положення ПКУ в деяких випадках;
- Рядок 03 декларації - це різниця між "збільшуючими" та "зменшуючими" податковими різницями. Це значення може бути як "+", так і "-".
Якщо необхідна податкова різниця не вказана в Додатку PІ
Можлива і така ситуація. Оновлення Додаткової декларації затримується у зв'язку зі змінами в ПКУ і тому може відбутися в середині звітного періоду. Якщо податкова різниця є в ПКУ, але немає спеціального рядка в поточному Додатку РІ, дійте наступним чином:
- Знайдіть будь-який порожній рядок "для збільшення" або "для зменшення", залежно від типу різниці (збільшення або зменшення). Внесіть дані сюди;
- В кінці декларації в колонці "Зміст додатка" поставте позначку "X";
- У колонці "Зміст доповнення" вкажіть код рядка, який використовується в додатку РІ, та зробіть посилання на відповідні положення ПКУ.
Рішення не застосовувати податкові різниці
Як бачите, на подання Додаткової декларації впливає рішення про незастосування податкових різниць. Запам'ятайте ці правила:
- Новостворені підприємства вирішують, чи застосовувати податкові різниці при поданні своєї першої декларації з податку на прибуток, чи ні;
- Існуючі підприємства можуть прийняти рішення про незастосування ФР-коригування на разовій основі у наступних роках, які відповідають цьому критерію доходу. Якщо річний дохід такого платника податку перевищує 40 мільйонів гривень у наступному році, платник податку визначає свої податкові зобов'язання шляхом коригування фінансової звітності до оподаткування на всі різниці, починаючи з цього року.
Рішення про незастосування податкових різниць фіксується у спеціальній колонці в останньому розділі декларації під заголовком "Чи прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці". Ця колонка містить знак "+" та реквізити документа, в якому зафіксовано рішення про незастосування різниць (наприклад, внутрішній наказ компанії, назва, дата і номер). Якщо це рішення не буде змінено, то платнику податку на прибуток доведеться заповнювати це поле щоразу, коли він подаватиме річну податкову декларацію.
Перелік податкових різниць, які застосовуються до всіх платників податку на прибуток
До податкових різниць, які застосовуються до всіх платників податку на прибуток (незалежно від того, чи перевищує їх дохід 40 млн грн), відносяться наступні:
- Податкові збитки минулих років (Додаток до ПКУ, пп. 134.1.1, рядок 3.2.4). Такі збитки можна визнавати до повного погашення за рахунок прибутку, на них не поширюється строк позовної давності. Однак існує вимога їх задекларувати. Якщо платник податків не задекларував збиток за попередній період, цю помилку потрібно спочатку виправити, наприклад, за допомогою додатка ВП до податкової декларації;
- Різниця за довгостроковими договорами страхування (Додаток РІ, рядок 4.1.5, глава 2 ПКУ, стаття 123). Це стосується порушення умов довгострокових договорів страхування життя та договорів недержавного пенсійного страхування (мається на увазі дострокове розірвання протягом п'яти років з початку строку дії договору);
- Різниці, що стосуються основних засобів видобувних компаній (рядки 4.1.6-4.1.8 Додатку ПІ до п. 19 розділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу), зокрема витрат на будівництво шахт;
- Заходи, вжиті для стягнення заборгованості до 1 січня 2015 року (пункти 4.1.9-4.1.11, 4.2.6-4.2.8 Додатку ПІ, пункт 17 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).
Податкові різниці для осіб з високими доходами 2023
Різниці, що виникають внаслідок амортизації основних засобів та інших операцій.
До таких різниць відносяться:
- Різниці, що виникають за операціями з виробничими необоротними активами та нематеріальними активами (п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ);
- Різниці, що виникають за операціями з невиробничими необоротними активами та нематеріальними активами (пп. 138.3.2 ПКУ).
Виробничі основні засоби та нематеріальні активи. Суть коригування на амортизацію основних засобів полягає в наступному (рядки 1.1.1 та 1.2.1 ПКУ):
- ФР збільшується на суму амортизації основних засобів та нематеріальних активів, понесеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- ФР зменшується на суму амортизації основних засобів та нематеріальних активів, понесених відповідно до правил п. 138.3 ПКУ (включаючи, зокрема, дотримання мінімального строку корисного використання основних засобів, встановленого ПКУ). Зверніть увагу, що малоцінні необоротні матеріальні активи не визнаються основними засобами для цілей оподаткування.
Також переоцінка та зміни строку корисного використання основних засобів (рядки 1.1.1.1, 1.2.1.1 та 1.2.1.1.2 Додатку РІ):
- ФР збільшується на суму амортизації основних засобів і нематеріальних активів та збитків від зменшення корисності, визначених відповідно до правил бухгалтерського обліку;
- ФР зменшується на суму переоцінки основних засобів та нематеріальних активів (якщо в минулому були визнані збитки від зменшення корисності) та прибуток від повторного використання (якщо в минулому були визнані збитки від зменшення корисності), визначену відповідно до правил бухгалтерського обліку.
Крім того, для цілей податкового обліку вартість придбання переоцінених об'єктів залишається незмінною, що призводить до виникнення податкових різниць через різницю в амортизаційних відрахуваннях для цілей бухгалтерського та податкового обліку (див. вище).
Коригування відповідно до пунктів 1.1.2 та 1.1.3 також здійснюються при ліквідації (або продажу чи іншому вибутті) основних засобів та нематеріальних активів. Коригування здійснюються також у пунктах 1.1.2 та 1.2.2 додатка РІ (стаття 138 ПКУ).
Невиробничі основні засоби та нематеріальні активи. Такі об'єкти не призначаються для використання у господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.2 ПКУ). Достатньо лише того, що вони не використовуються в господарській діяльності, тобто не є виробничими для ССО, навіть якщо вони спочатку призначалися для господарської діяльності, але згодом перестали бути такими (ІПК № 2251/6/99-99-15-02-15/ІПК від 17.10.2017 р.).
На невиробничі основні засоби не нараховується амортизація та не визнаються витрати на ремонт. Все це відображається так само, як і для виробничих основних засобів (див. вище), тобто в додатку РІ в таких рядках:
- Різниці по амортизації - рядок 1.1.1;
- Різниці на ремонт - рядок 1.1.1.1 1.4
Різниці, що виникають через забезпечення (резерви)
До цієї групи різниць відносяться наступні:
- Різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів (п. 139.2 ПКУ);
- Різниці за забезпеченнями для відшкодування майбутніх витрат (крім забезпечення витрат, пов'язаних з оплатою праці) (п. 139.1 ПКУ). До таких забезпечень відносяться, наприклад, забезпечення за гарантованими зобов'язаннями. Такі коригування здійснюються відповідно до наступного: 2.1.1 (збільшення) та 2.2.1 і 2.2.1 (збільшення); 2.2.1 і 2.2.1.1 (зменшення); 2.2.1 і 2.2.1.1 (зменшення); 2.2.1 (збільшення) і 2.2.1.1 (зменшення); 2.2.1 (збільшення) і 2.2.1 (збільшення);
- Різниці в резервах під очікувані кредитні збитки (Податковий закон, стаття 139(2)). Аналогічно, всі резерви сумнівної дебіторської заборгованості.
Резерв сумнівних боргів (резерв під очікувані кредитні збитки - те саме):
- ФЗ підлягає наступним коригуванням: резерв сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (ПКУ 139.2.1);
- На суму витрат, понесених на списання дебіторської заборгованості понад резерв сумнівних боргів. Збільшується на суму всієї списаної дебіторської заборгованості (пп. 139.2.1 ПКУ), включаючи ПДВ (ІПК № 1707/ІПК/04-36-12-32-20 від 22.08.2017), незалежно від того, чи відповідає вона податковим ознакам безнадійності (пп. 14.1.11 ПКУ);
- зменшений на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів у випадках, коли ФР до оподаткування збільшився відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 139.2.2 ПКУ);
- зменшений на суму списання (у тому числі резерву сумнівних боргів) за кредитами, які відповідають критеріям, визначеним пп. 139.2.2 ПКУ (пп. 14.1.11 ПКУ).
Різниці, що виникають у зв'язку зі сплатою штрафів, пені та неустойок
Коригування здійснюються, якщо штрафи, пені та неустойки сплачуються у звітному періоді (пп. 140.5.11 ПКУ):
- Особи, які не є платниками податку на прибуток (крім платників податку на доходи фізичних осіб). Це стосується і платників єдиного податку (пп. 140.5.10 ПКУ, п. 44 Тимчасового положення 4 ПКУ, лист Мінфіну від 10 квітня 2017 року № 11210-09-10/9617, відповідь Державної податкової адміністрації у 102.13 ЗІР);
- На користь платників податку на прибуток, які застосовують ставку 0%, відповідно до пункту 4 статті 44 Тимчасового положення ПКУ.
Інші податкові різниці
На додаток до вищезазначених, існують наступні податкові різниці:
- Безповоротна фінансова допомога (пп. 140.5.10 ПКУ, пп. 140.5.9 ПКУ, пп. 3.1.10 Додатку РІ);
- Поворотна фінансова допомога (пп. 139.2.1 ПКУ, пп. 140.5.10 ПКУ, пп. 2.1.3 та 3.1.10 Додатку РІ);
- Внесок до статутного капіталу (пп. 140.4.1 ПКУ, пп. 140.5.3 ПКУ, пп. 3.2.3 та 3.1.5 Додатка РІ);
- Отримання дивідендів (пп. 140.4.1 ПКУ, рядок 3.2.3.1 Додатка РІ);
- Бюджетні гранти, включені до витрат звітного періоду, визначені відповідно до правил НП(С)БО/МСФЗ (п.п. 140.5.16 ПКУ).