Договір про перевезення вантажу
24 November 2023
Зміст статті
Транспортні та супутні послуги
Особливості оподаткування послуг вантажного транспорту
ПДВ при оплаті транспортних послуг
Договір про перевезення вантажу — це важливий документ, який регулює правовідносини між відправником вантажу та перевізником. Саме він визначає умови доставки, права та обов’язки сторін, відповідальність за пошкодження або втрату вантажу, а також порядок вирішення можливих спорів. Правильно складений договір — запорука безпечної та прозорої співпраці.
У 2025 році укладання договорів на перевезення вантажів особливо актуальне як для компаній, що здійснюють регулярні поставки, так і для разових перевезень. Незалежно від виду транспорту — автомобільного, залізничного чи іншого — документ має відповідати вимогам чинного законодавства та враховувати особливості конкретного перевезення.
У цій статті ми детально розглянемо, які основні умови повинен містити договір, коли його укладати письмово, а також запропонуємо зразок договору, який можна адаптувати під ваші потреби.
ЗРАЗОК договору про перевезення вантажу
Примірний договір з правил № 363
Транспортні та супутні послуги
Один і той самий договір може мати різні податкові режими. Це дійсно так:
- Послуга з перевезення вантажу - це фактична доставка вантажу, ввіреного перевізнику іншою особою (вантажовідправником), до визначеного пункту призначення (стаття 909 Цивільного кодексу України ("ЦК"), стаття 306 Господарського кодексу України ("ГК"));
- Послуги вантажного транспорту - це не власне перевезення, а комплексна організація та забезпечення перевезень. Такий висновок можна зробити зі статті 1 Закону України від 1 липня 2004 року про вантажні транспортні послуги. Це стосується як внутрішніх перевезень, так і експорту, імпорту та транзиту товарів. Складність полягає в тому, що в рамках договору експедитор може організувати перевезення за маршрутом, обраним його клієнтом, і сплатити всі необхідні мита і збори від імені клієнта. Він також може знайти перевізника і підписати договір від імені клієнта. Він може організувати супровід і розвантаження вантажу;
- Допоміжні послуги для транспортної діяльності включають: завантаження, розвантаження та переміщення вантажів, а також зберігання вантажів.
Найпоширенішим серед вищезазначених є вантажні перевезення, оскільки вони можуть включати не лише транспортування, а й вантажно-розвантажувальні роботи та інші супутні (допоміжні) послуги. Визнання повинно ґрунтуватися на характері виконаної роботи, а не на назві договору:
- Транспортні послуги та послуги з навантаження/розвантаження є транспортно-заготівельними витратами;
- Супутні послуги (крім транспортних, вантажно-розвантажувальних робіт) є витратами періоду.
Особливості оподаткування послуг вантажного транспорту
Не має значення, на якому режимі оподаткування перебуває замовник транспортних послуг. Для платників податку на прибуток:
- Малодоходники - все відповідно до правил бухгалтерського обліку. Однак пам'ятайте, що їх потрібно дотримуватися. Витрати на транспортування товарів включаються до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), які включаються до первісної вартості придбаних запасів. Однак це не стосується витрат на вантажні перевезення, які включаються до витрат поточного періоду (про облік таких витрат див. нижче);
- Великодоходники - без податкової різниці.
ПДВ при оплаті транспортних послуг
Якщо все відбувається в межах України, як і з іншими послугами, все просто:
- Ставка ПДВ - 20%;
- Податкові відрахування визначаються, як зазвичай, за правилами першої події. Це означає, що передоплата таких послуг вже дає право на податковий кредит, якщо транспортний оператор зареєструє відповідну податкову накладну.
Ситуація ускладнюється, якщо перевезення перетинає державний кордон і в ньому беруть участь нерезиденти. Тут питання полягає в тому, що є місцем постачання послуг; ПДВ застосовується лише в тому випадку, якщо місце постачання знаходиться в Україні. Правила в цьому відношенні такі:

Чи потрібно скаладати ТТН?
Звісно, її потрібно підготувати, якщо податківці не хочуть відмовити у податковому кредиті з ПДВ за витратами на доставку. Якщо ТТН не буде, податківці вважатимуть операцію фіктивною (Індивідуальна податкова консультація ДФС № 654/6/99-14-03-15/ІПК від 19.02.2018 р.). Навіть про акт надання послуг не йдеться.
Пункт 11 наказу Мінтрансу від 14 жовтня 1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" говорить, що потрібна копія вантажоодержувача.
Виняткові випадки, коли це можливо без ТТН:
- Якщо товар перевозиться власним транспортним засобом покупця. Якщо покупець сам забирає і перевозить товар, то послуга поставки не надається і коносамент не потрібен;
- Товар перевозиться власним транспортом продавця. Те саме стосується і тут: відсутня послуга поставки. Однак це стосується лише тих випадків, коли продавець не вказав цю послугу як окрему позицію в рахунку-фактурі або як окремий акт надання послуги (окрема сума за доставку). Якщо є окрема сума за транспортування, необхідна транспортна накладна;
- Доставка здійснюється поштовою службою. У цьому випадку перевезення має бути оформлене відповідно до документації цієї служби. Вищезгаданий Регламент 363 не поширюється на поштові послуги. Однак поштові оператори повинні бути внесені до Єдиного реєстру операторів поштового зв'язку. Найвідоміші оператори - "Укрпошта", "Нова пошта", "Мітс Експрес" та "Юстін" - зареєстровані (загалом 77 станом на 27 жовтня 2020 року).
Акт надання транспортних послуг
Після завершення перевезення необхідно пред'явити сертифікат про надання послуг (або акт надання послуг, або акт про виконання робіт). Цей акт може бути складений у довільній формі, але при цьому необхідно дотримуватися наступних пунктів:
- Дотримання всіх обов'язкових положень пункту 1 статті 9 Закону № 996-XIV від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", наприклад, в чому саме полягають послуги, їх вартість та місце виконання (де відбувається перевезення);
- Фіксація дати. Наприклад, якщо товар був доставлений одержувачу 17 липня, то операція повинна бути проведена в цей же день, тобто 17 липня (є таке "побажання" податківців, лист ДПАУ від 20.05.2010 р. № 9895/7/16-1517-08). Звичайно, якщо перевізник є платником ПДВ, то дата повинна відповідати зареєстрованій податковій накладній.
Облік транспортних послуг
Для цілей бухгалтерського обліку послуги з доставки визнаються транспортно-заготівельними витратами; відповідно до п. 9 П(С)БО 9 "Запаси" (аналогічні положення застосовуються до основних засобів), такі витрати включаються до собівартості запасів. ТЗВ на запаси можуть бути визнані наступними способами:
- розподіляються на вартість придбаних запасів у момент їх визнання або накопичуються на окремому рахунку і визнаються витратами під час амортизації придбаних запасів (наприклад, як це передбачено Декретом Казначейства № 2/2007/2007 від 10 січня 2007 р. "Рекомендації щодо методу бухгалтерського обліку запасів");
- накопичуються на окремому рахунку та відносяться на витрати в міру амортизації придбаних запасів (наприклад, рахунки 200, 201.0, 289 тощо, як це передбачено в Наказі Мінфіну від 10 січня 2007 року № 2 "Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів"). Для цього використовується середній відсоток ТЗВ.
Структура ТЗВ описана в пункті 5 глави 9 НСБО № 9. Існують також Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Міністерства промислової політики № 373 від 09.07.2007 р. (далі - Методичні рекомендації № 373). Ці Методичні рекомендації більш детально розглядають це питання. Щодо доставки, транспортних та супутніх витрат:

ВАЖЛИВО: Послуги вантажного транспорту не включаються до транспортно-заготівельних витрат і відразу визнаються як витрати поточного періоду.
Звичайно, транспортні витрати можуть бути розподілені тільки в тому випадку, якщо вони відокремлюються в момент надання послуг (або якщо для цього необхідна окрема дія).
Нижче наведено типовий порядок обліку поставок товарів і матеріалів:
