Фінансовий моніторинг 2024

12 November 2023

Основні аспекти фінансового моніторингу під час здійснення фінансових операцій вимагають уваги та розуміння з боку осіб, що здійснюють платежі. Важливо мати на увазі питання порогових та підозрілих операцій, а також бути готовими до відмови банку у проведенні платежу з вимогою підтвердження законності походження коштів.

Що таке фінансовий моніторинг

Фінансовий моніторинг – це невід'ємні заходи, спрямовані на виявлення та протидію сумнівним грошовим потокам. Такі трансакції можуть бути пов'язані з:

1. Легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
2. Фінансуванням тероризму.
3. Фінансуванням поширення зброї масового знищення.

Фінансовий моніторинг зачіпає різні суб'єкти, включаючи юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (ФОП) і звичайних громадян.

Важливо відзначити, що мета фінансового моніторингу полягає в боротьбі з відмиванням грошей не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

У більшості випадків фінансовий моніторинг не обмежується виключно кримінальними аспектами. Наприклад, відмова банку в здійсненні платежу може виникнути, якщо клієнт не може довести законність джерела коштів, які він намагається використовувати. Недостатній рівень офіційних доходів для придбання майна чи автомобіля може призвести до відмови в проведенні операції, яка потрапила під фінансовий моніторинг. Такі ситуації можуть виникнути через різноманітні причини, такі як накопичення "в конверті", заробіток за кордоном, недекларовані доходи від послуг чи прихована підприємницька діяльність, а також отримані неофіційно гроші від родичів чи близьких.

Важливо врахувати, що фінансовий моніторинг може виникнути при значних покупках чи розміщенні великих сум на банківському депозиті.

Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) відіграє ключову роль у організації фінансового моніторингу та пов'язаних процедур контролю. Крім того, комерційні банки, як суб'єкти фінансового моніторингу, також мають важливу відповідальність, і Національний банк України (НБУ) відіграє ключову роль у цьому процесі. Важливо враховувати, що фінансовий моніторинг проводиться не лише банками.

Вплив розміру операції на процедури фінансового моніторингу

Ключові межі для готівкових та безготівкових операцій у фінансовому моніторингу: 5 тис. грн, 30 тис. грн, 55 тис. грн, 400 тис. грн, а також значні суми при готівкових операціях. Ці значення визначають вживані заходи фінансового моніторингу. Однак внутрішні правила банку можуть вважати будь-яку операцію підозрілою незалежно від суми та визначати важливість готівкових трансакцій. Більше деталей щодо цих обмежень можна знайти у розділі "Порогові значення платіжних операцій для фінансового моніторингу".

Важливо зауважити: хоча обсяг операції важливий, він не є єдиним вирішальним фактором.

Законодавча основа фінансового моніторингу 2024

Правова база фінансового моніторингу в 2024 році ґрунтується на Законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», прийнятому 06.12.2019 р. під номером 361 (далі – Закон № 361). Введення цього закону обумовлене міжнародними домовленостями України, зокрема, її зобов'язаннями за Угодою про асоціацію з ЄС та вимогами Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ).

Також, під час здійснення процедур фінансового моніторингу суб'єкти повинні керуватися так званими типологіями, які мають рекомендаційний характер:

• Типологічні дослідження Держфінмоніторингу;
• Рекомендації ФАТФ на 2021 рік (англійською мовою).

Ці дослідження містять опис типових схем для виявлення випадків відмивання грошей.

Важливо зауважити: ФАТФ виступає початковим розробником всіх правил фінансового моніторингу, які адаптуються Держфінмоніторингом та іншими державними суб'єктами фінансового моніторингу до українських реалій.

Залишити заявку 067 341 76 94

Хто здійснює фінансовий моніторинг

У структурі фінансового моніторингу в Україні виділяються дві категорії суб'єктів: державні та первинні. Взаємодія між цими суб'єктами відбувається наступним чином:

• державні суб'єкти визначають загальні норми, за якими керуються первинні суб'єкти фінансового моніторингу, отримують інформацію від них та приймають остаточні рішення. Ключовим органом є Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг), яка згідно із Законом № 361 має статус "спеціального уповноваженого органу".
• первинні суб'єкти безпосередньо здійснюють заходи фінансового моніторингу, керуючись законодавчою основою, загальними правилами та рекомендаціями від державних суб'єктів. Вони також дотримуються внутрішніх правил фінансового моніторингу, в яких визначені критерії ризиків. Первинні суб'єкти обліковуються у державних суб'єктів та повідомляють їх про ризиковані операції, а також звітують перед ними про проведені заходи фінансового моніторингу.

Таблиця нижче вказує, хто відноситься до державних і первинних суб'єктів фінансового моніторингу.

Зверніть увагу: бухгалтери-підприємці, аудитори, адвокати, нотаріуси та податкові консультанти – це спеціальні суб'єкти фінансового моніторингу, які повинні повідомляти державні суб'єкти про підозрілі операції.

Способи інформування про підозрілі операції між учасниками фінансового моніторингу

У табличному форматі наведено структуру первинних суб'єктів фінансового моніторингу, впорядкованих відповідно до ієрархії, в якій вони звітують державним суб'єктам.

Ліміти платіжних операцій для фінансового моніторингу

Платіжні операції, перш за все, підлягають фінансовому моніторингу, особливо ті, що виконуються у безготівковій та готівковій формі в залежності від їх суми (деталі у таблиці). Процес ідентифікації клієнта може включати використання банківських карток чи кваліфікованих електронних підписів. Для підтвердження операції можуть застосовуватися різноманітні методи, такі як дзвінок від банку, сканування обличчя, перевірка платіжних даних та підтвердження особи платника.

• ПОРОГОВІ ЦИФРИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

У всіх випадках ці умови застосовуються, якщо відсутні підозрілі ознаки розкладання операцій. У випадку виявлення розкладання операцій всі такі трансакції розглядаються як єдина операція згідно зі статтею 11 Закону № 361. Наприклад, якщо сума в розмірі 675000 готівкою розподілено на 15 платежів по 45000 грн для уникнення порогу у 400 тис. грн, то всі ці платежі повинні розглядатися як одна.

Зверніть увагу: підозрілі операції можуть бути зупинені, незалежно від виняткових ситуацій чи суми операції. Однак у будь-якому випадку суб’єкт фінансового моніторингу має право припинити операцію, якщо виникають підозри щодо зв'язку операції із коштами, отриманими злочинним шляхом (згідно зі статтею 14 Закону № 361, ч. 2 ст. 8 Закону № 361). Ознаки розкладання операцій можуть бути однією з причин припинення. Процедура зупинки операцій з боку Держфінмоніторингу визначена в Порядку прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішень (доручень) про зупинення фінансових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів від 14.01.2021 р. № 8.

Ліміти операцій з криптовалютами

Інші вимоги, пов'язані з операціями з віртуальними валютами (криптовалютами), представлені в таблиці нижче.

Ознаки порогової операції

Крім перевищення суми операції у розмірі 400 тис. грн для її визнання пороговою, необхідно враховувати хоча б одну із чотирьох ознак:

1. Здійснення зарахування/переказу коштів, коли одна зі сторін (учасників) має реєстрацію/проживання/місцезнаходження у країні, що не виконує належним чином рекомендації ФАТФ та інших міжнародних організацій, спрямованих на боротьбу з легалізацією доходів, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового знищення. Список таких країн визначається згідно з встановленими нормами і оприлюднюється Держфінмоніторингом, включаючи наразі Іран та КНДР;
2. Здійснення фінансових операцій політично значущих осіб, членів їхньої сім’ї та пов’язаних осіб, перелік яких міститься в статті 1 Закону № 361;
3. Проведення фінансових операцій із переказу коштів за кордон, включаючи держави, визнані Кабінетом Міністрів офшорними, згідно з переліком, визначеним розпорядженням Кабміну від 23.02.2011 р. № 143-р;
4. Осуществление фінансових операцій з готівкою, таких як внесення, переказ та отримання коштів.

Зверніть увагу: операції з готівкою на значні суми вважаються ризиковими, оскільки готівка часто використовується в тіньовій економіці.

Визнання операції пороговою не автоматично призводить до її зупинення. У цьому випадку банк чи інший суб’єкт фінансового моніторингу лише збирає необхідну інформацію та повідомляє відповідному державному органу фінансового моніторингу.

Залишити заявку 067 341 76 94

Операції, які не потрапляють під фінансовий моніторинг

Операції, які не підлягають фінансовому моніторингу, включають не лише ті, які не перевищують 5 тис. грн, але й такі операції, незалежно від їхньої суми (відповідно до ч. 18 ст. 14 Закону № 361):

1. Зняття коштів з власного рахунку.
2. Перекази коштів для оплати податків, зборів, єдиного соціального внеску, штрафних санкцій за порушення законодавства.
3. Платежі за комунальні послуги.
4. Платіжні операції між платником і отримувачем, які обидва є суб'єктами фінансового моніторингу та надають платіжні послуги.
5. Перекази, здійснені з використанням електронних платіжних засобів або електронних грошей для оплати товарів чи послуг, якщо номер такого засобу чи картки супроводжує переказ на всьому шляху руху коштів. Наприклад, це можуть бути платежі в оплату товарів в Інтернеті, які здійснюються банківською карткою через сервіси, такі як LiqPay чи інші подібні.
6. Платежі через посередника, який укладає договір купівлі-продажу чи веде переговори.

Критерії призупинення операції

Відсутність чітких критеріїв і ознак для класифікації операції як підозрілої є характерною. Банк або інший суб'єкт фінансового моніторингу використовує власну систему моніторингу ризиків, яка розроблена з урахуванням рекомендацій Держфінмоніторингу та того державного органу фінмоніторингу, якому він підпорядкований. Також існують показники ризиковості валютних операцій, визначені у Положенні про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженому постановою правління НБУ від 02.01.2019 р. № 8 (далі – Положення № 8).

Термін призупинення операції може становити до 30 робочих днів за умови обґрунтованої підозри.

Наприклад, операцію можна вважати підозрілою, якщо реєстрація підприємства відбулася на особу-декларанта, статутний капітал невеликий, або якщо відбувається отримання або здійснення платежів з великою кількістю контрагентів.

Чи тільки готівкові розрахунки підлягають фінансовому моніторингу

Ні, проте основний акцент у фінансовому моніторингу дійсно робиться на грошових потоках, оскільки їхні рухи легше контролювати (моніторити) через фінансові установи, зокрема банки. Порогові значення фінансового моніторингу, які були зазначені раніше (5 тис. грн, 30 тис. грн), відносяться, головним чином, до операцій з переказу коштів. Поріг у 400 тис. грн стосується фінансових операцій, до яких входять операції страхування, фінансовий лізинг, операції з цінними паперами, а не лише грошові транзакції.

Однак, коли йдеться про об’єкт фінансового моніторингу загалом, ним є всі операції з активами (п. 41 ч. 1 ст. 1 Закону № 361). Це охоплює не лише гроші, але й інші види майна, майнові та немайнові права (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 361). У Законі № 361 також визначаються віртуальні активи, такі як криптовалюти. Підприємець, який проводить первинний моніторинг, повинен враховувати ризик використання таких активів у нелегальних операціях.

Увага: об’єкт фінансового моніторингу включає не лише гроші, але й інші активи.

Проблеми підприємств через фінансовий моніторинг

Впровадження платіжних доручень з чітким вказанням призначення платежу та обмежень на готівкові операції, встановлених Національним банком України (НБУ), сприяє більшій прозорості у фінансових транзакціях підприємств. Наприклад, обмеження на готівкові розрахунки між юридичними особами та фізичними особами може сягати 50 тисяч гривень на день, а для суб'єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб) це обмеження складає всього 10 тисяч гривень на день при розрахунках з одним підприємством.

Проте, у підприємств можуть виникати проблеми з фінансовим моніторингом у таких випадках:

1. Підприємство є новоствореним (платником або одержувачем).
2. Здійснюється господарська операція, що нехарактерна для звичайної діяльності підприємства, наприклад, операція не відповідає зареєстрованим кодам КВЕД чи має незвичайну суму платежу.
3. Операція має невизначену ділову мету, наприклад, продаж продукції/товарів нижче собівартості або закупівля за завищеними цінами.
4. Здійснюються складні фінансові операції, великі або незвичайні платежі (згідно зі статтею 12 Закону № 361).
5. Виплата зарплати "в конверті".
6. Платіж адресований особі (фізичній або юридичній), яка викликає сумніви.

Додатково, іншою проблемою, яка може призвести до штрафів, є неправильна подача інформації про кінцевих бенефіціарів та структуру власності.

Роль та важливість визначення кінцевих бенефіціарів у процесі фінансового моніторингу

Крім вже згаданих труднощів, пов'язаних із здійсненням платежів, кожне підприємство, навіть якщо воно не є суб'єктом фінансового моніторингу, зобов'язане повідомити про своїх кінцевих бенефіціарів (власників) та структуру власності відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 361. Це слід зробити протягом одного року з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, що встановлює форму та зміст структури власності. Зазначений термін розпочався 11.07.2021 року, коли набув чинності наказ Мін'юсту від 18.11.2016 року № 3268/5, що містить Заяву про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (форма № 6). Отже, це обов'язок виконати протягом періоду з 11.07.2021 року по 11.07.2022 року.

Також, слід зазначити, що подача інформації про кінцевих бенефіціарів та структуру власності є обов'язковою для всіх підприємств. Покрім згодного повідомлення, також потрібно:

1. Щорічно підтверджувати цю інформацію протягом 14 робочих днів з дня реєстрації. Якщо відомості були оновлені у 2022 році, то підтвердження необхідно здійснити починаючи з 2023 року, а якщо вони були оновлені у 2021 році, то підтвердження вже у 2022 році.
2. Повідомляти держреєстратора про будь-які зміни протягом 30 робочих днів з моменту виникнення цих змін (згідно зі статтею 171 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 року № 755).

Важливо зауважити, що надавати інформацію про кінцевих бенефіціарів потрібно також у випадках, коли засновниками є лише фізичні особи, оскільки Закон № 361 не передбачає винятків для фізичних осіб.

Невиконання обов'язку подання інформації про кінцевих бенефіціарів та структуру власності може призвести до штрафу від 17 000 до 51 000 гривень згідно з пунктом 6 статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Бухгалтери, бухгалтери-підприємці та фінансовий моніторинг

Щодо ролі бухгалтерів у фінансовому моніторингу, важливо враховувати вимоги законодавства, які визначають їх статус та обов'язки. Згідно зі статтею 6 Закону № 361:

1. Бухгалтери, які працюють за трудовим договором, не вважаються суб'єктами фінансового моніторингу (за пп. "7" ч. 2 ст. 6 Закону № 361). Це стосується всіх бухгалтерів, незалежно від місця їхньої роботи, чи це підприємство чи фізична особа-підприємець, при умові, що вони працюють за трудовими відносинами.

2. Бухгалтери, які надають послуги як фізичні особи-підприємці або на підставі цивільно-правового договору, вважаються суб'єктами фінансового моніторингу.

Необхідно враховувати, що бухгалтери, які працюють за трудовим договором, не зобов'язані реєструватися в Держфінпослуг та повідомляти про підозрілі операції роботодавця.

Згідно з Законом про бухгалтерський облік та фінансову звітність (ст. 8), головний бухгалтер або особа, якій покладено обов'язок вести облік, мають подавати інформацію до державного суб'єкта фінансового моніторингу. Проте, наймані бухгалтери, не бувають самостійними суб'єктами моніторингу, тому вони подають інформацію лише за запитом Держфінмоніторингу.

Важливо зауважити, що головний бухгалтер звільняється від будь-якої відповідальності за подання цієї інформації, навіть якщо вона може завдати шкоду підприємству, де він працює. Але у випадку невиконання обов'язку подання інформації може бути застосовано штраф від 1700 до 3400 гривень.

Щодо бухгалтерів-підприємців, за Законом № 361, вони мають зобов'язання повідомляти про всі підозрілі операції суб'єкта господарювання, навіть якщо це стосується професійної таємниці. Вони повинні стати на облік та повідомляти про підозрілі операції за допомогою електронного кабінету Держфінмоніторингу, який запрацює з 01 травня 2022 року.

Важливо зауважити, що нотаріуси, адвокати та особи, які надають юридичні послуги, залишають право на збереження професійної таємниці згідно зі статтею 10 Закону № 361. Бухгалтери, аудитори та податкові консультанти не включені в цей перелік.

Дії в ситуації, коли банк призупинив операцію

У випадку блокування операції банком рекомендується звернутися до відповідального працівника банку для отримання необхідних консультацій щодо причин блокування. Ймовірно, у випадку вимоги банку щодо підтвердження доходів буде необхідно вжити наступних заходів:

1. Перевірити анкету банку чи іншого суб’єкта фінансового моніторингу, звертаючи увагу на вказаний вами дохід.

2. Підтвердити легальність отриманих доходів. Це може включати офіційну зарплату, кошти від купівлі-продажу майна, оплату за виконані роботи, доходи від цивільно-правових договорів, кошти від підприємницької діяльності, спадщину тощо. Потрібно представити відповідні документи, пов'язані з цією діяльністю та отриманням коштів.

3. У випадку відсутності зазначених документів, можливим варіантом може бути пред'явлення банку копій раніше поданих декларацій про майновий стан і доходи (для фізичних осіб, ФОП загальної системи), податкових декларацій за останній рік-два.

Якщо необхідна додаткова документація відсутня, можливі дії:

• Оформлення договору дарування, якщо кошти отримані від близьких родичів.
• Декларування доходів та представлення копії декларації банку.
• Застосування інших заходів, що забезпечать документальне підтвердження отриманих коштів.

Щодо юридичних осіб, можливою причиною блокування операцій може бути відсутність інформації про кінцевих бенефіціарів або застарілість такої інформації.

Як обійти фінансовий моніторинг

Якщо вибрані стратегії не дають результату або недоступні, особа може опробувати наступні варіанти:

1. Звернутися до іншого банку, особливо до менших установ, які можуть мати менші вимоги до моніторингу, зокрема для утримання клієнта.
2. Розбити платіж на частини і провести його в різних банках, у різні дні з різними інтервалами.
3. Здійснити платіж готівкою, поза банком, якщо це можливо.
4. Розмістити кошти не на депозиті в банку з менш жорсткими вимогами до моніторингу. Пізніше зняти кошти та отримати документ про розірвання депозитного договору, який можна використати як підтвердження законності джерела коштів.
5. Взяти кредит в іншому банку і використати його договір як документ, що вказує на походження коштів. Після цього провести потрібний платіж і погасити кредит, зіткнувшись з відсотками та комісією банку-кредитора.
6. Оформити придбання необхідного об'єкта в кредит та достроково погасити його через певний час, коли суми платежу не викликають питань.
7. Оформити придбання автомобіля чи нерухомості через близького родича, який не підлягає фінансовому моніторингу, і подати документи про дарування.
8. Оформити купівлю-продаж об'єкта, за який отримано потрібну суму коштів, але врахувати можливість сплати податку.

Штрафи за порушення в галузі фінансового моніторингу

Адміністративна відповідальність у сфері фінансового моніторингу має значні наслідки (згідно з ч. 5 ст. 32 Закону № 361). Наприклад:

1. Порушення вимог щодо належної перевірки може призвести до штрафу у розмірі 204 000 грн.

2. За неподання, несвоєчасне подання або подачу недостовірної інформації передбачено штраф у розмірі 340 000 грн.

3. Порушення порядку створення та збереження документації з фінансового моніторингу може призвести до штрафу у розмірі 204 000 грн.

Важливо враховувати, що наведені суми є максимальними, і призначення штрафу повинно враховувати суттєвість порушення та його можливі наслідки. Крім того, при накладанні штрафів за два чи більше порушення встановлені максимальні обмеження. Для суб’єктів фінансового моніторингу, які не є фінустановами, максимальний розмір штрафу становить двічі вигоду, яку одержав порушник (згідно з ч. 6 ст. 32 Закону № 361). У випадку, якщо сума вигоди не визначена, максимальний розмір штрафу може становити 1 590 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (еквівалентно 2,7 мільйонам гривень).

Залишити заявку 067 341 76 94