Гнучкий графік робочого часу
08 November 2023
На будь-якому підприємстві можуть працювати працівники, які мають можливість розпочинати або закінчувати свою роботу в інший час, ніж передбачено у внутрішньому трудовому розпорядку. Для таких працівників запроваджується гнучкий графік робочого часу. Більше інформації про гнучкий режим робочого часу та виплати заробітної плати цим працівникам можна знайти в даній статті.
Режим роботи включає в себе визначення тривалості робочого тижня, часу початку та закінчення робочого дня, загальну тривалість робочого часу, перерви на обід та відпочинок.
Взаємні обов'язки між сторонами, щодо режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку, встановлюються у колективному договорі (згідно зі статтею 13 Кодексу законів про працю України, КЗпП та статтею 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993 № 3356). Таким чином, у колективному договорі може бути передбачено використання гнучкого графіка робочого часу для окремих категорій працівників з метою поліпшення організації праці та більш ефективного використання робочого часу (далі - гнучкий режим).
Умови та порядок впровадження гнучкого режиму регулюються Методичними рекомендаціями щодо встановлення гнучкого графіка робочого часу, які були затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2006 № 359 (далі - Методичні рекомендації).
Гнучкий графік роботи: як організувати
Гнучкий режим роботи - це організація праці, яка надає можливість певним категоріям працівників або окремим структурним підрозділам самостійно визначати час початку, закінчення і тривалість робочого дня протягом робочого часу (пункт 1.2 Методичних рекомендацій).
Умови гнучкого режиму є особливо зручними для таких категорій працівників, які мають нестандартні потреби у робочому графіку, включаючи:
- Жінки, які мають дітей.
- Професіонали, які навчаються в навчальних закладах.
- Інші специфічні категорії працівників.
Отже, гнучкий режим робочого часу може бути застосований на різних підприємствах, установах та організаціях, залежно від конкретних умов, таких як години роботи місцевого транспорту, режим роботи дитячих дошкільних закладів, шкіл, лікувальних установ, а також в разі великої відстані між місцем проживання та місцем роботи тощо.
Застосування гнучкого режиму роботи може бути ефективним рішенням, якщо робочий навантаження працівників дозволяє надавати їм вільний час для відпочинку поза робочим місцем та забезпечувати відповідну тривалість робочого дня, як це передбачено законодавством (пункт 1.6 Методичних рекомендацій).
Важливо зауважити, що гнучкий режим робочого часу не застосовується, коли працівник здійснює роботу поза межами підприємства, наприклад, під час виконання інших завдань або службових відряджень. У цих випадках діє режим робочого часу відповідного місця роботи (пункт 3.9 Методичних рекомендацій).
Зазвичай гнучкий режим встановлюється на ініціативу самого працівника, але роботодавець також може бути ініціатором цієї ініціативи.
Питання впровадження гнучкого режиму роботи може бути вирішено колективною заявою працівників підприємства або структурного підрозділу, або за ініціативою виборного органу профспілкової організації. У цьому випадку роботодавець повинен розглянути можливість впровадження гнучкого режиму роботи та прийняти відповідне рішення.
Важливо пам'ятати, що впровадження гнучкого режиму роботи не повинно впливати на умови праці, оплату праці, додаткові виплати, премії, а також інші трудові права працівників (пункт 1.5 Методичних рекомендацій).
Успішне впровадження гнучкого режиму роботи повинно враховувати інтереси як роботодавця, так і працівників, забезпечуючи покращення продуктивності праці, мотивацію та розвиток творчого потенціалу працівників.
Процес оформлення гнучкого графіка роботи
Установлення гнучкого робочого графіку може відбуватися на основі угоди між роботодавцем та працівником, як при прийнятті на роботу, так і пізніше, в разі, коли з якихось причин традиційні робочі графіки виявилися неефективними або перехід до гнучкого режиму може покращити використання робочого часу та збільшити продуктивність.
Порядок та умови впровадження гнучкого режиму обов'язково мають бути чітко визначені в правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
При налаштуванні гнучкого режиму роботи керівник підприємства повинен дотримуватися всіх законодавчих норм та правил, які стосуються тривалості робочого часу та відпочинку.
Законодавчі гарантії щодо тривалості робочого часу та відпочинку

Варіанти упровадження обліку робочого часу при гнучкому режимі робочого часу

Зразок наказу на встановлення гнучкого режиму

.jpg)
Гнучкий графік роботи: оплата роботи
Оплата праці працівників в умовах гнучкого режиму зазвичай здійснюється в залежності від їх виробітку або пропорційно відпрацьованому часу. Це обумовлено тим, що іноді працівники не встигають відпрацювати повну норму робочого часу протягом встановленого облікового періоду.
Для розрахунку розрахункової норми робочого часу визначають кількість днів, коли працівники були відсторонені від роботи згідно з графіком, які можуть включати дні відпустки, тимчасової непрацездатності, виконання державних або громадських обов'язків тощо.
В умовах гнучкого режиму працівники також можуть виконувати надурочну роботу. Оплата надурочних годин зазвичай визначається відповідно до статті 106 Кодексу законів про працю України. За погодинною системою оплати праці надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці, якщо оплата праці відбувається за погодинною системою, працівнику нараховується додаткова виплата у розмірі 100% від його тарифної ставки відповідної кваліфікації за всі відпрацьовані надурочні години.
Підрахунок і оплата надурочних годин зазвичай проводяться в кінці облікового періоду, залежно від того, який обліковий період встановлено для підсумованого обліку робочого часу (наприклад, тиждень, місяць, квартал, рік). Після обчислення фактично відпрацьованого часу і визначення розрахункової норми робочого часу працівник отримує виплату за надурочний час, якщо такий час був відпрацьований.
Важливо враховувати, що робота, виконана понад норму робочого часу протягом окремих днів, тижнів або місяців облікового періоду, не обов'язково вважається надурочною роботою, якщо загальна кількість годин за обліковий період відповідає нормам законодавства і правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства.