Камеральні перевірки
17 November 2023
Проведення документальних невиїзних перевірок регулюється статтями 75 та 76 Податкового кодексу України. Такі перевірки проводяться посадовими особами територіальних органів Національної податкової служби без спеціального рішення голови Національної податкової служби (заступника голови або уповноваженого органу) або проведення розслідування за фактом їх проведення.
Усі податкові декларації підлягають постійним внутрішнім перевіркам. Платники податків не зобов'язані давати згоду на проведення податкових перевірок і не зобов'язані бути присутніми під час перевірки.
Строки камеральних перевірок
Камеральні перевірки податкових декларацій та уточнюючих розрахунків можуть бути проведені лише протягом 30 календарних днів (к.д.), що настають за останнім днем граничного строку подання декларації. Якщо платник податків подає ці документи пізніше, то перевірка проводиться в день їх фактичного подання.
Податкові перевірки з інших питань проводяться відповідно до строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу (ЗІР, категорія 130.04).
Що підлягає перевірці під час камерального аудиту?
Податкові органи проводять камеральну перевірку в приміщенні Державної податкової адміністрації лише на підставі:
- Інформації, зазначеної в декларації (розрахунку) платника податку;
- Системи електронного адміністрування ПДВ (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкрито рахунок платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ), Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) та митні декларації);
- Єдиний реєстр акцизних накладних (ЄРАН) та Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, СОД РРО.
Штрафи після камеральної перевірки
Якщо ДПС визначає суму податкового боргу та/або інших зобов'язань, контроль за сплатою яких здійснює адміністративний орган, та зменшує бюджетне відшкодування та/або суму від'ємного значення ПДВ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 10% від цієї суми (Податковий кодекс, п. 123.1).
Якщо платник прострочує сплату узгодженої суми грошового зобов'язання:
- протягом 30 днів: штраф становить 5% від узгодженої суми;
- понад 30 днів - 10% (ч. 1 ст. 124 Податкового кодексу).
Штраф за те саме діяння, вчинене умисно, становить 25% (статті 123.2 та 124.2 Податкового кодексу).