Ліцензування підприємства
26 November 2023
Ліцензії та їх призначення
Загалом, ліцензія - це дозвіл на здійснення певного виду діяльності і слугує насамперед засобом регулювання та контролю за діяльністю, яка є особливою, складною, небезпечною або такою, що може завдати прямої шкоди людям чи суспільству, наприклад, виробництво або продаж алкоголю чи тютюну. Якщо ліцензія є обов'язковою, компанія не може здійснювати таку діяльність без неї.
У разі вчинення правопорушення накладається штраф залежно від виду ліцензії. Наприклад, якщо ліцензія необхідна для продажу алкогольних напоїв, то за діяльність без ліцензії може бути накладено штраф від 17 000 до 34 000 гривень з конфіскацією товару (стаття 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Крім того, всі угоди, здійснені без ліцензії, можуть бути визнані судом недійсними (стаття 227 Цивільного кодексу).
Ліцензування тепер здійснюється в електронній формі, тобто рішення відповідного органу ліцензування про наявність у суб'єкта права на провадження певного виду діяльності вноситься до Єдиного державного реєстру (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 222 від 02.03.2015 р). Реєстр є автоматизованою базою даних, до якої надходять дані від суб'єктів господарювання щодо відомостей про ліцензування, отримані, призупинені та анульовані ліцензії (стаття 1, частина 11, стаття 18 Закону № 222). Наприклад, чинні ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, реєструються в ліцензійному реєстрі Державної податкової адміністрації.
Ліцензування господарської діяльності
Стаття 7 Закону № 222 містить перелік усіх видів діяльності, що підлягають ліцензуванню (наразі їх 32). У таблиці нижче перераховані найпоширеніші з них та умови отримання дозволу.

Ліцензування зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність також включена до переліку дозволених видів діяльності. Однак дозволено лише імпорт та експорт певних груп товарів; на 2023 рік діє перелік, підготовлений відповідно до Постанови Ради Міністрів № 1466 від 27 грудня 2022 року. Зокрема, експорт срібла та золота (нульова квота); імпорт та експорт озоноруйнівних речовин, деяких фарб, лаків та лікарських засобів, що містять озоноруйнівні речовини; імпорт товарів з Республіки Північна Македонія (баранина, козлятина, вино та алкогольні напої); експорт антрацитового вугілля (нульова квота); експорт гречки.
Паливна ліцензія
Закон № 481 від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин та палив для електронних сигарет" стосується таких ліцензій.
Ліцензії потрібні не лише для виробництва та продажу пального, але й для зберігання пального. У цьому випадку поняття "товарні склади" з кількісними обмеженнями не використовується, оскільки застосовуються лише положення Закону 481. Для кожного місця зберігання пального потрібна окрема ліцензія, оскільки вона не залежить від тривалості або кількості пального, що зберігається. Однак існують виняткові випадки, коли ліцензія на зберігання пального не потрібна:
- Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів Оскільки паливні баки транспортних засобів не є частиною майна і не мають чіткої прив'язки до певного місця або території (для яких потрібна ліцензія), паливна ліцензія тут не потрібна (пп. 14.1.6(8) Податкового кодексу);
- Зберігання палива "державними суб'єктами" (стаття 15 Закону 481) стосується підприємств, установ та організацій, що повністю фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Підприємства національної системи зберігання;
- Зберігання палива для власного споживання (виробничо-технологічного). Це обмежується місцями видобутку нафти і газу та буровими платформами і не продається в роздрібних точках.
Ліцензії на продаж алкоголю та тютюну
Ці ліцензії можуть отримати суб'єкти господарювання будь-якої форми власності. Вони регулюються тим же Законом 481. Ліцензії поширюються на оптову та роздрібну торгівлю. При подачі документів необхідно вказати місце торгівлі та перелік касових апаратів (РРО).
Однак деякі алкогольні напої можна продавати без ліцензії:

Органи, що видають ліцензії
Ліцензуванням господарської діяльності займаються різні державні органи, і не існує єдиного державного органу, який видає ліцензії.
Примітка: Для кожного виду діяльності є свій орган ліцензування.
Для кожного виду діяльності державний орган, відповідальний за ліцензування, зазначений у Постанові Кабінету Міністрів України № 609 від 5 серпня 2015 року. Наприклад:
- Банківські та фінансові послуги, включаючи фінансовий лізинг та страхування - НБУ; старі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, включаючи фінансовий лізинг, залишаються чинними (Рішення Ради НБУ № 153 від 24 грудня 2021 року, п. 2);
- Спирт, спирт етиловий, коньячний і плодовий, тютюнові вироби - ДПС;
- Виробництво, імпорт, придбання та зберігання лікарських засобів і наркотиків - Державна служба України з контролю за наркотиками;
- Медична допомога - Міністерство охорони здоров'я;
- Ветеринарна медицина - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;
- Паливо (оптова торгівля та виробництво) - Державна податкова адміністрація (обласні управління Державної податкової адміністрації та паливні біржі або нафтобази в м. Києві);
- Пальне (роздрібна торгівля та зберігання) - обласні управління Державної податкової адміністрації та м. Київ;
- Лотереї - Міністерство фінансів;
- Посередництво у працевлаштуванні за кордоном - Міністерство соціальної політики;
- Транспорт - Міністерство транспорту та безпеки;
- Туристична діяльність - Міністерство економіки і торгівлі;
- Вогнепальна зброя, охоронна діяльність - Міністерство внутрішніх справ;
- Зовнішньоекономічна діяльність - Міністерство економіки, місцеві органи влади, Київська міська державна адміністрація.
Документи, необхідні для отримання дозволів та ліцензій
Для отримання ліцензії необхідно подати заяву до органу ліцензування в порядку, передбаченому Положенням про ліцензування певних видів господарської діяльності (ч. 1 ст. 11 Закону № 222). Ця заява повинна містити офіційне найменування, місцезнаходження та код ЄДРПОУ і подається після реєстрації компанії. Крім того, до неї додаються документи, що вимагаються ліцензійними умовами. Орган ліцензування зобов'язаний повідомити компанію протягом 10 робочих днів про видачу ліцензії або про відмову у її видачі (ч. 8 ст. 13 Закону 222).
Документи можуть бути подані в паперовій або електронній формі (стаття 10 Закону № 222). Подати документи можна через електронний кабінет на порталі адміністративних послуг або самостійно через центр надання адміністративних послуг. Якщо документи подаються в електронній формі, вони повинні містити електронний підпис.
Наразі рішення, прийняті органами ліцензування, вносяться до Єдиного державного реєстру та офіційно оприлюднюються на порталах відповідних органів ліцензування. Наприклад, ліцензії на торгівлю пальним публікуються в Національному реєстрі ліцензій. У видачі ліцензії також може бути відмовлено через невідповідність ліцензійним умовам або недостовірність даних у поданих документах (ч. 3 ст. 13 Закону № 222). Якщо недоліки будуть виправлені, заяву можна подати повторно. Якщо відмова пов'язана з недостовірними даними, встановлюється строк у три місяці з дня відмови (ч. 5 ст. 13 Закону № 222).
Ліцензійні платежі та збори
Плата за видачу ліцензії вноситься протягом 10 робочих днів з дати внесення рішення про видачу ліцензії до Ліцензійного реєстру (ч. 2 ст. 14 Закону № 222). Сума до сплати зазвичай становить прожитковий мінімум для працездатної особи на дату прийняття рішення про видачу ліцензії (2684 грн на січень-грудень 2023 року) (ч. 1 ст. 14 Закону № 222). Це стосується, наприклад, ліцензій на надання фінансових послуг (страхування, фінансовий лізинг, інші фінансові послуги, дозволені Нацкомфінпослуг, а не НБУ, а також продаж лікарських засобів).
Однак у наведеній нижче таблиці є три сфери, де ліцензування регулюється спеціальним законом (стаття 2, розділ 2 Закону № 222), а не Законом № 222.

Термін дії ліцензії
Ліцензія діє безстроково (ч. 12 ст. 13, ст. 13 Закону № 222). Власник ліцензії має право провадити вид діяльності, на який видано ліцензію, з дати видачі ліцензії (ч. 9 ст. 13, ст. 13 Закону № 222). Однак це не стосується ліцензій на види діяльності, зазначені вище в частині 2 статті 2 Закону № 222. Строк дії ліцензії є наступним:
- Надання банківських та інших фінансових послуг, дозволених НБУ - безстроково;
- Телебачення і радіомовлення: сім років (ефірне та багатопрограмне мовлення) або 10 років (супутникове, кабельне та ефірно-кабельне мовлення);
- Виробництво та оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами: п'ять років;
- Роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами: один рік.;
- Ліцензії на різні види палива: п'ять років.
Разом з тим, орган державного ліцензування має право:
- Позбавити особу права на провадження певного виду господарської діяльності або його частини;
- Повністю або частково зупинити. Відмінність від анулювання полягає в тому, що позбавлення прав є тимчасовим. Дія ліцензії може бути призупинена за власним бажанням суб'єкта господарювання у разі невиконання розпорядження органу ліцензування про припинення порушень та несплати за видачу ліцензії (Закон № 222, ст. 13, ч. 1 та ч. 1 ст. 16).
Однак під час воєнного стану або форс-мажорних обставин ліцензії, за які не внесено черговий платіж або термін дії яких закінчився, залишаються чинними (ст. 18 Закону № 481). Платіж має бути здійснений протягом 30 днів після закінчення воєнного/надзвичайного стану в Україні (див. також ДПС ЗІР 113.03).
Облік ліцензій
Для цілей бухгалтерського обліку ліцензії, як правило, визнаються нематеріальними активами. У п. 5 НП(С)БО 8 "Нематеріальні активи" зазначено, що до нематеріальних активів належить право на ведення діяльності. Ліцензія є таким правом (дозволом).
Що стосується подальшого обліку, то виникає питання, чи потрібно амортизувати актив. Як зазначалося вище, більшість ліцензій є безстроковими; відповідно до п. 25 ч. 2 НП(С)БО 8 нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання не підлягають амортизації. Чи означає це, що витрати на придбання ліцензії не можна визнавати поточними витратами? Якщо обрано такий підхід, то так. Однак рекомендуємо звернути увагу на пункт 26 НП(С)БО 8, який вказує на застосування положень щодо строку корисного використання ліцензії для цілей оподаткування при її амортизації. Ці терміни визначені в пп. 138.3.4 НП(С)БО 8. 138.3.4. Під таблицею в цьому ж пункті ПКУ є також дуже цікавий для бухгалтерів абзац: Якщо строк дії права користування об'єктом нематеріальних активів не визначено, бухгалтер повинен обрати строк у межах від 2 до 10 років. Це варто враховувати. Наприклад, ліцензія може мати строк корисного використання п'ять років. Однак порядок амортизації такої безстрокової ліцензії має бути прописаний у наказі про облікову політику, який обов'язково має бути на підприємстві.
Як і у випадку з матеріальними основними засобами, амортизація нематеріальних основних засобів починається з наступного місяця. Приклади обліку придбання ліцензій наведено в таблиці нижче.

Облік ліцензій за МСФЗ
Для компаній, які застосовують МСФЗ, МСБО 38 "Нематеріальні активи" не ставить строк корисного використання в залежність від законодавчо визначеного періоду; параграф 8 МСБО 38 зазначає, що строк корисного використання - це період, протягом якого актив, як очікується, буде придатним для використання. У цьому випадку оцінюється низка економічних умов (параграфи 22 та 90 МСБО 38). Наприклад, суб'єкт господарювання може очікувати, що він використовуватиме ліцензію протягом 10 років, а не безстроково, і розкривати це у своїй обліковій політиці. Безстрокова ліцензія може бути анульована за рішенням регулюючого органу або самим суб'єктом господарювання.
Однак, якщо суб'єкт господарювання вважає, що строк дії ліцензії є безстроковим, амортизаційні витрати не визнаються (параграф 89 МСБО 38). Однак безстроковий не означає нескінченний (параграф 91 МСБО 38).
Примітка: У випадку безстрокових ліцензій МСБО 38 дозволяє визначати строк корисного використання та подальшу амортизацію. Однак це має бути обґрунтовано.