Матеріальна допомога на соціально-побутові потреби: порядок надання та зразок наказу
19 June 2025
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є важливим соціальним гарантом, який надає підтримку працівникам у складних життєвих ситуаціях. Вона допомагає покрити витрати на лікування, освіту, придбання необхідних речей та інші нагальні потреби.
У цій статті ми розглянемо порядок оформлення матеріальної допомоги, визначимо основні умови її надання та запропонуємо зразок наказу, який можна використати у вашій організації. Це допоможе забезпечити прозорість і відповідність оформлення вимогам чинного законодавства.
Якщо ви керівник або відповідальний за кадрову документацію, ця інформація стане у пригоді для правильного та своєчасного оформлення матеріальної підтримки співробітникам.
- Зразок наказу про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань
- Зразок наказу про надання матеріальної допомоги на лікування та медобслуговування
Хто має право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань
Право отримувати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань мають:
- державні службовці та посадові особи державних органів,
- працівники органів місцевого самоврядування (ОМС),
- обслуговуючий персонал держорганів і ОМС,
- військовослужбовці,
- працівники культури,
- педагогічні, наукові та науково-педагогічні працівники,
- медичний персонал.
Розміри та умови надання матеріальної допомоги
Розмір допомоги не встановлено законом, але може бути обмежений установчими документами або колективним договором установи. Для більшості бюджетників умови визначаються локальними нормативами, наприклад:
- для педагогічних і науково-педагогічних працівників — за рахунок власних надходжень закладу освіти (ч. 8 ст. 61 Закону «Про освіту» № 2145 від 05.09.2017);
- для держслужбовців — не більше середньомісячної заробітної плати (ч. 2 ст. 54 Закону «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 та Порядок № 500);
- для посадових осіб ОМС — також обмежено середньомісячною зарплатою відповідно до Постанови № 268.
Для військовослужбовців і осіб начальницького складу максимальна сума допомоги не може перевищувати розміру місячного грошового забезпечення (Постанова № 268).
Середньомісячна зарплата розраховується за останні 12 календарних місяців відповідно до Порядку № 100.
Що відноситься до соціально-побутових питань
Конкретний перелік соціально-побутових питань у законодавстві не затверджено, проте Інструкція № 5 визначає, що матеріальна допомога разового характеру може охоплювати:
- окремі сімейні обставини;
- оплату лікування;
- оздоровлення дітей;
- витрати на поховання.
Рішення про віднесення конкретних обставин працівника до соціально-побутових приймає керівник установи, при цьому враховуючи положення колективного договору, де можуть бути визначені види та підстави надання допомоги.
Таблиця: Основні аспекти матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань
|
Питання |
Визначення / Умови |
Джерело / Нормативні акти |
|
Хто має право |
Держслужбовці, ОМС, військовослужбовці, культурні, педагогічні, медичні працівники |
Закон про держслужбу № 889, Закон про освіту № 2145 |
|
Максимальний розмір |
Не більше середньомісячної зарплати або місячного грошового забезпечення для військових |
Порядок № 500, Постанова № 268 |
|
Соціально-побутові питання |
Лікування, сімейні обставини, оздоровлення дітей, поховання |
Інструкція № 5, керівництво установи |
|
Визначення питань |
Рішення керівника з урахуванням колективного договору |
Колективний договір установи |
Правильне формулювання матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби
Вибір конкретної формули у наказі про надання матеріальної допомоги має важливе значення з точки зору оподаткування. Залежно від формулювання, допомога може вважатися цільовою або нецільовою, що впливає на правила оподаткування. Важливо враховувати положення колективного договору установи, де можуть бути визначені конкретні види допомоги. Якщо певні види допомоги, наприклад, на лікування, у договорі не передбачені, рекомендується використовувати універсальне формулювання — «матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань». Саме таке визначення часто зустрічається в нормативних документах для держслужбовців, посадовців ОМС, педагогів та науково-педагогічних працівників.
Нижче наведені типові варіанти формулювань разової матеріальної допомоги та підстави для її надання.
Види матеріальної допомоги та умови їх оподаткування
|
Формулювання у наказі про допомогу |
Податкове регулювання (ПКУ) |
Необхідні документи |
|
Без конкретної цілі (нецільова допомога): |
|
|
|
«матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань» |
пп. 170.7.3 |
заява працівника |
|
«матеріальна допомога у зв’язку зі сімейними обставинами» |
пп. 170.7.3 |
заява працівника |
|
З конкретною цільовою метою (цільова допомога): |
|
|
|
«матеріальна допомога на оплату лікування» |
пп. 165.1.19 |
заява + підтверджуючі документи про лікування |
|
«матеріальна допомога на медобслуговування» |
пп. 165.1.19 |
заява + підтверджуючі документи |
|
«матеріальна допомога на оздоровлення дитини» |
пп. 170.7.3 |
заява + документи, що підтверджують необхідність |
|
«матеріальна допомога на поховання» |
пп. «б» 165.1.22 |
заява + свідоцтво про смерть |
Пояснення:
- Нецільова допомога не потребує документів-підстав, лише заяву працівника та рішення керівника.
- Допомога на поховання, як правило, виплачується роботодавцем померлого працівника. Вона не є бюджетною, якщо інше не передбачено колективним договором.
Чи враховується матеріальна допомога до заробітної плати?
Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не входить до фонду оплати праці та не є частиною заробітної плати. Вона вважається разовою виплатою, навіть якщо надається кілька разів на рік (п. 3.31 Інструкції № 5). Відповідно, у податковій звітності така допомога відображається окремо, на неї не нараховується єдиний соціальний внесок (ЄСВ), а також застосовуються особливі правила оподаткування.
Чи є виплата матеріальної допомоги обов’язковою?
Виплата матеріальної допомоги є добровільною і залежить від наявності відповідних коштів у фонді оплати праці установи, передбаченого кошторисом. Допомога може бути надана лише за умови наявності ресурсів після виплати заробітної плати, надбавок та інших компенсацій. У закладах освіти фінансування допомоги здійснюється з власних коштів (ч. 8 ст. 61 Закону «Про освіту»).
Сума допомоги може бути меншою за заявлену, наприклад — нижчою за посадовий оклад (лист Мінсоцполітики від 21.07.2015 № 409/13/116-15). Керівник має право відмовити у виплаті, якщо це не суперечить колективному договору.
Відмінності між «соціально-побутовою» допомогою та матеріальною допомогою на оздоровлення
Окрім разової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, у бюджетній сфері існує також систематична допомога — матеріальна допомога на оздоровлення. Вона надається працівникам автоматично при виході у щорічну основну відпустку і не потребує заяви. Головна відмінність полягає в тому, що допомога на оздоровлення входить до складу заробітної плати (пп. 2.3.3 Інструкції № 5), тоді як «соціально-побутова» допомога такою не є (п. 3.31 Інструкції № 5).
Матеріальна допомога на оздоровлення передбачена для таких категорій працівників:
- Держслужбовців — у розмірі середньомісячної зарплати (ч. 1 ст. 57 Закону про держслужбу). Для порівняння: соціально-побутова допомога — ч. 2 ст. 54 того ж Закону;
- Посадових осіб ОМС — у розмірі посадового окладу (ст. 21 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування»);
- Працівників, що обслуговують органи виконавчої влади, ОМС, прокуратуру, суди тощо — у розмірі середньомісячного заробітку (п. 2.2 Наказу № 609 Мінекономрозвитку);
- Педагогічних та науково-педагогічних працівників — у розмірі посадового окладу (ч. 1 ст. 57 Закону про освіту).
Детальніше про особливості такої допомоги читайте в окремому матеріалі «Матеріальна допомога на оздоровлення: нарахування та оподаткування».
Частота надання матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби
Для держслужбовців матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань може надаватися лише один раз на рік (п. 2 Порядку № 500). Якщо держслужбовець упродовж року був переведений до іншого органу, допомога може бути виплачена, якщо на попередньому місці роботи вона не надавалась.
Для інших категорій бюджетників, зокрема педагогів і науково-педагогічних працівників, кількість виплат не обмежена і визначається умовами колективного договору. Якщо таких обмежень немає, допомогу можна надавати кілька разів на рік за наявності відповідних фінансових ресурсів. При цьому слід пам’ятати про можливе перевищення неоподатковуваної межі (про це — далі).
Хто приймає рішення про надання соціально-побутової матеріальної допомоги
Загалом рішення щодо виплати матеріальної допомоги приймає керівник установи.
В органах місцевого самоврядування рішення приймають:
- для голів обласних, районних та районних у місті рад, їхніх заступників, а також сільських, селищних і міських голів — відповідна рада (абз. 1, 2 п. 6 Постанови № 268);
- для секретарів рад, заступників голів, керуючих справами виконавчих комітетів, старост — рішення ухвалює сільський, селищний або міський голова (абз. 3 п. 6 Постанови № 268).
Особливості матеріальної допомоги військовослужбовцям на соціально-побутові потреби
Регулювання виплати матеріальної допомоги військовослужбовцям здійснюється на основі таких нормативних документів:
- пп. «3» п. 5 постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- розділ ХХIV Порядку виплати грошового забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міноборони № 260 від 07.06.2018;
- доручення Міністра оборони від 09.01.2025 № 156/уд, що визначає порядок виплати допомоги у 2025 році.
Відповідно до останнього документу, матеріальна допомога військовослужбовцям виплачується один раз у 2025 році за наявності визначених підстав. Військовослужбовець подає рапорт командиру, у якому вказує причини та розмір допомоги. Командири також можуть звертатися за допомогою до вищих командирів.
Підстави для виплати включають:
- інвалідність, отриману внаслідок поранення чи травми, пов’язаної із захистом Батьківщини;
- сім’ї військовослужбовців, які перебувають у полоні, заручниках, інтерновані або зникли безвісти;
- смерть військовослужбовця або членів його сім’ї, народження або усиновлення дитини (за подіями 2024–2025 років);
- серйозні порушення стану здоров’я військовослужбовця чи членів його родини, підтверджені медичними документами, включно з тяжкими хворобами та травмами;
- поранення, отримані під час виконання службових обов’язків у період воєнного стану, як військовослужбовцем, так і членами його сім’ї.
Розмір допомоги визначається на основі місячного грошового забезпечення військовослужбовця, яке включає посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та інші щомісячні доплати, на які військовослужбовець має право на момент виплати.
Порядок розрахунку матеріальної допомоги для держслужбовців та посадовців ОМС
Матеріальна допомога на соціально-побутові потреби не може перевищувати середньомісячної заробітної плати працівника (п. 2 Порядку № 500). Тому, перед нарахуванням допомоги, наприклад у розмірі окладу, необхідно перевірити дотримання цього обмеження.
Алгоритм розрахунку середньої зарплати визначається ч. 2 п. 8 Порядку № 100 і включає такі кроки:
- Визначення розрахункового періоду – останні 12 місяців перед місяцем нарахування допомоги;
- Виключення з розрахункового періоду часу, коли зарплата не зберігалася або зберігалася частково (тимчасова непрацездатність, відпустки, відрядження, інший час збереження середнього заробітку);
- Обчислення середньоденної зарплати за формулою: загальна зарплата за розрахунковий період, поділена на фактично відпрацьовані робочі дні (без урахування періодів із збереженим середнім заробітком);
- Визначення середньомісячної кількості робочих днів, що дорівнює сумі нормованих робочих днів за останні 12 місяців, поділеній на 12;
- Розрахунок матеріальної допомоги як добутку середньоденної зарплати на середньомісячну кількість робочих днів.
Терміни виплати матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби
Точних строків для нарахування матеріальної допомоги не встановлено, оскільки ця виплата є добровільною. Конкретний термін може бути прописаний у колективному договорі або визначений рішенням керівника. Зазвичай допомогу виплачують у найближчий день, коли нараховується заробітна плата.
Особливості оподаткування матеріальної допомоги на соціально-побутові питання
Оскільки така допомога не є частиною зарплати, вона розглядається як нецільова благодійна допомога відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ):
- ПДФО та військовий збір не утримуються, якщо загальна сума допомоги за рік не перевищує граничного ліміту (для 2025 року — 4240 грн) (пп. 170.7.3 ПКУ). У Податковому розрахунку (Додаток 4ДФ) ця частина позначається кодом «169»;
- Сума, що перевищує цей ліміт, оподатковується ПДФО за ставкою 18% і військовим збором 5% (пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 ПКУ), у Додатку 4ДФ може позначатися кодом «127». Податкова соціальна пільга до цієї допомоги не застосовується;
- Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) з цієї допомоги не нараховується, оскільки вона не входить до фонду оплати праці (п. 14 розд. І Переліку № 1170). Відповідно, у Додаток Д1 її не вносять.
КЕКВ для виплат матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби
Хоча матеріальна допомога не є складовою зарплати, для неї застосовується код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2111 — «Заробітна плата» (пп. 2.1.1.1 Інструкції з КЕКВ, наказ Мінфіну № 333 від 12.03.2012).
Особливості надання матеріальної допомоги на лікування замість соціально-побутової
Якщо працівнику потрібна допомога саме на лікування себе або близьких родичів (першого ступеня споріднення), краще оформити її як матеріальну допомогу на лікування і медобслуговування (за умови дозволу колективного договору). Така допомога має низку податкових переваг:
- Вона повністю звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором (пп. 165.1.19 ПКУ);
- Не підлягає нарахуванню ЄСВ (п. 14 розд. І Переліку № 1170);
- Для підтвердження цільового призначення необхідно надати заяву з чітким визначенням мети — лікування, а також відповідні документи (медичний висновок, рахунки, договори тощо).
Якщо підтверджувальних документів немає або допомога потрібна родичам другого ступеня споріднення, слід оформляти її як звичайну матеріальну допомогу на соціально-побутові потреби.
У Податковому розрахунку (Додаток 4ДФ) така допомога відображається з кодом доходу «143». Вона не включається до бази нарахування ЄСВ і не відображається у Додатку Д1.
За умови, що сума допомоги не перевищує 4240 грн у 2025 році, різниця в оформленні не має значення — оподаткування буде однаковим для обох видів допомоги.
Важливо: для цілей економії податків допомога на лікування зазвичай є вигіднішим варіантом.