Необоротні активи підприємства
15 November 2023
Що таке необоротні активи?
Необоротні активи - це активи з очікуваним строком корисного використання більше одного року або більше одного операційного циклу, якщо він довше за рік. Як видно, час є єдиним критерієм, що розділяє активи на оборотні та необоротні. Ні вартість, ні форма (матеріальна чи нематеріальна), ні вид не мають значення. Ба більше, цей строк використання є не фактичним, а очікуваним.
Наприклад, якщо компанія купує автомобіль, то вона розраховує використовувати його протягом кількох років, а не здати в утиль або продати в поїздці через три місяці. Такий автомобіль буде необоротним активом. Однак якщо автомобіль купують одразу для перепродажу, то він стає оборотним активом у складі запасів.
Типовими прикладами необоротних активів є будівлі, машини та виробниче обладнання, автотранспорт, придбані ліцензії та патенти, дебіторська заборгованість зі строком погашення понад один рік, а також тварини, які належать сільськогосподарським підприємствам (наприклад, бики та телиці).
Чому такі активи називаються необоротними?
Тому що необоротні активи не беруть участі в обороті (операційному циклі) підприємства. Оборот - це постійний цикл бізнес-процесів у компанії. Купуємо (витрачаємо гроші) → виробляємо продукцію → продаємо (отримуємо гроші) → купуємо (знову витрачаємо гроші) → тощо. Сировина, матеріали, товари, інші запаси і кошти постійно рухаються і беруть участь у цьому обороті. Машини, інструменти та обладнання, на перший погляд, у цьому русі участі не беруть. Принаймні, протягом коротких періодів часу, наприклад, року. Звідси й назва активу - "необоротний", тобто такий, що перебуває поза обігом підприємства і багаторазово використовується в операційному циклі.
Операційний цикл - це те саме, що й оборот бізнесу, наприклад, як його часто називають у термінології Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Він може бути довшим за рік у компаніях, що виробляють продукцію високої складності, яка потребує тривалого часу для виготовлення, наприклад, літаки, кораблі, складну військову техніку, а також елітні харчові продукти та спиртні напої, що витримуються протягом тривалого часу, наприклад, тверді сири, вина та коньяки.
Таке розмежування оборотних і необоротних активів досить умовне. На практиці будь-який актив так чи інакше бере участь у господарській діяльності підприємства і приносить певний дохід у результаті свого використання. Ті ж машини чи обладнання поступово "списуються" у витрати в бухгалтерському обліку - цей процес називається бухгалтерським зносом або амортизацією.
Чи можлива відсутність у компанії необоротних активів?
Можлива ситуація, коли в компанії дуже мало необоротних активів. Як правило, основні засоби становлять найбільшу частку в загальному обсязі активів компанії, оскільки вони складаються здебільшого з основних фондів і є ціннішими, ніж інші активи. Винятком є компанія, яка свої основні засоби орендує, наприклад:
- займається торговельною або торгово-брокерською діяльністю, орендує офісні та складські приміщення і не має власних транспортних засобів. Більшу частину її активів становлять запаси, що зберігаються на орендованих складах. Згідно з чинними правилами, орендовані основні засоби не відображаються в балансі, що означає, що в такої компанії буде мало основних засобів;
- надають лише ті послуги, які не потребують значних капітальних вкладень (наприклад, розробка програмного забезпечення, маркетингові послуги). Однак, як і попередні компанії, ці компанії також мають на своєму балансі комп'ютерне обладнання та меблі.
Малоімовірно, щоб у компанії взагалі не було основних засобів.
Класифікація необоротних активів
У Плані рахунків бухгалтерського обліку підприємств (наказ Мінфіну № 291 від 30 листопада 1999 року) основні засоби подано як категорію 1. У таблиці нижче наведено класифікацію рахунків бухгалтерського обліку в Плані рахунків.

Необоротні активи: порядок обліку
Бухгалтерський облік необоротних активів має такі особливості:
- Нарахування зносу (амортизації) для цілей бухгалтерського обліку. Термін "амортизація" використовується тільки для основних засобів. Для нематеріальних і біологічних активів використовується тільки термін "амортизація". Це поступовий розподіл його вартості за роками використання, тобто поступове щомісячне списання його вартості протягом строку корисного використання. Наприклад, автомобіль вартістю 600 тис. грн. може амортизуватися по 10 тис. грн. на місяць протягом щонайменше п'яти років (60 місяців). Однак існують винятки, коли амортизацію не нараховують на землю, дебіторську заборгованість, капітальні вкладення, відкладені податкові активи, гудвіл, біологічні активи та інвестиційну власність, якщо вони обліковуються за справедливою вартістю;
- Переоцінка (переоцінка/амортизація). Оскільки основні засоби підприємства використовуються протягом тривалого періоду часу, економічні умови часто змінюються протягом цього періоду, і балансова та фактична ринкова вартість активів не збігаються. За наявності суттєвих відмінностей компаніям рекомендується переоцінювати основні засоби, нематеріальні та біологічні активи. Однак існують і винятки, наприклад, ПНБ не переоцінюються;
- Капітальні вкладення. Придбання/виробництво матеріальних, нематеріальних і біологічних активів первісно обліковується як капітальні вкладення. По суті, під капітальними вкладеннями розуміють матеріальні, нематеріальні та біологічні активи, що перебувають у стадії будівництва, які були придбані, але ще не введені в експлуатацію. Необхідність такого обліку зумовлена тим, що найчастіше такі активи складаються з декількох компонентів і мають значні витрати, які формуються протягом тривалого періоду часу. Наприклад, при будівництві об'єкта можуть бути понесені значні витрати на доставку та монтаж;
- Дисконтування довгострокової заборгованості. Якщо борг підлягає погашенню протягом тривалого періоду часу, необхідно враховувати тимчасову вартість грошей. Дисконтування означає коригування вартості довгострокової заборгованості таким чином, щоб баланс відображав її поточну вартість. Наприклад, борг у розмірі 50 млн. грн. з погашенням через п'ять років буде відображено в балансі як 31 млн. грн. (≈50/(1+0,1)5) за поточною вартістю за ставки дисконтування 10%;
- Використання деяких первинних документів. Наприклад, інвентарні картки. Більшості матеріальних основних засобів присвоюється інвентарний номер або номер найменування. У випадку з основними засобами, наприклад, на кожен об'єкт заводиться картка. Це свідчить про строки експлуатації та важливість цього об'єкта;
- Скоротити періодичність інвентаризації. Для земельних ділянок, будівель, споруд та іншої нерухомості періодичність інвентаризації становить один раз на три роки;
- Тестування на знецінення. На практиці таку процедуру проводять рідко, але вона передбачена в НП(С)БО 28 і МСФЗ, наприклад, щодо основних засобів, інвестиційної власності, нематеріальних активів і гудвілу. Результат деякою мірою схожий з уцінкою (зменшенням вартості активу на балансі та визнанням його як витрати). Однак він може бути виконаний бухгалтерами без залучення професійних оцінювачів. Вона також може показати відновлення вартості, але не більше ніж на суму уцінки.
Необоротні активи в обліку
Положення з бухгалтерського обліку (НП(С)БО, МСФЗ) допускають кілька варіантів відображення необоротних активів в обліку, які визначаються в обліковій політиці компанії. Таким чином, порядок обліку необоротних активів визначається компанією, так як і:
- Методи розрахунку амортизації основних засобів. Це можливо для основних засобів, інвестиційної власності, нематеріальних активів і біологічних активів;
- Витратна база для виділення МНМА зі складу основних засобів. Більшість підприємств застосовують 20 000 гривень, як це передбачено Податковим кодексом;
- Метод оцінки основних засобів - справедлива вартість або вартість придбання. Це особливо актуально для основних засобів, інвестиційної власності, нематеріальних активів та біологічних активів;
- Залишкова вартість - це вартість, яку має актив на кінець амортизаційного періоду. Це питання обліку основних засобів і нематеріальних активів. На практиці вона зазвичай дорівнює нулю;
- Очікуваний строк корисного використання - скільки років передбачається використовувати актив. На практиці цей термін зазвичай береться з податкового законодавства.
Фінансова звітність необоротних активів
У фінансовій звітності необоротні активи відображаються в балансі (звіті про фінансовий стан) і детально розкриваються в примітках до нього. Існує кілька підходів:
- Як правило, необоротні активи розкриваються в окремому розділі активів. Відповідно до українських НП(С)БО цей розділ завжди є першим; відповідно до МСФЗ необоротні активи можуть бути другим, але зазвичай першим;
- Для фінансових інститутів, таких як банки, необоротні та оборотні активи взагалі не розділяються, а подаються змішаними в одному списку. Однак це робиться в порядку ліквідності. Зазвичай у такому балансі необоротні активи компанії перебувають наприкінці списку активів, оскільки вони менш ліквідні.