Облік у хмелярстві
06 December 2023
Облік у хмелярстві
Бухгалтерський облік у сфері вирощування хмелю підпорядковується положеннямп. 4 П(С)БО 30 "Біологічні активи". Цей стандарт включає до категорії біологічних активів рослини, які, пройшовши біологічні перетворення, можуть видавати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносячи економічні вигоди.
Зазначено, що плодоносні рослини, такі як хміль, є тривалками в біологічному аспекті та використовуються в сільському господарстві для виробництва сільськогосподарської продукції та регулярно надають сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи.
Варто відзначити, що відповідно до пункту 3.4 П(С)БО 30 "Біологічні активи", цей стандарт не поширюється на плодоносні рослини, пов'язані із сільськогосподарською діяльністю, адже особливості обліку таких активів регулюються іншими положеннями П(С)БО. У додатку до П(С)БО 30 "Біологічні активи" також подано приклади таких активів, включаючи виноградники та сади.
Відповідно до положень пункту 5.1.8 П(С)БО 7 "Основні засоби", багаторічні насадження та плодоносні рослини включаються до складу основних засобів. Таким чином, процес обліку насаджень хмелю регламентується нормами П(С)БО 7 "Основні засоби" як об'єкт основних засобів. Згідно з інструкцією з використання Плану рахунків для таких об'єктів, передбачено використання субрахунку 108 "Багаторічні насадження".
Отже, усі витрати, пов'язані з вирощуванням хмелю, реєструються спочатку як складова капітальних інвестицій на субрахунку 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів". Після того, як хмільні насадження стають продуктивними та починають видавати сільгосппродукцію (шишки хмелю), їх заносять до балансу, проводячи нарахування на субрахунок 108, а відображення цієї операції можна виконати за допомогою Акта приймання довгострокових біологічних активів рослинництва та їх передачі в експлуатацію (форма № ДБАСГ-1).
Подальший облік хмільних насаджень можливо вести в Інвентарній картці обліку тварин і багаторічних насаджень, яка була затверджена Наказом Мінфіну від 13.09.2016 року № 818.
Під час формування хмільників виконують не лише посадку хмелю, але також:
- будують структури зі стовпів,
- розміщують на стовпах обладнання зі дроту для створення шпалери.
Кожен з цих елементів має різний термін служби. Згідно з положенням 4 П(С)БО 7 "Основні засоби", якщо об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожну з цих частин можна визнавати в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Отже, сільгосппідприємство може, за бажанням, визнавати окремі об'єкти основних засобів, але це не є обов'язковим. Існує можливість визнавати їх як єдиний об'єкт.
Облік сільгосппродукції
Після розпочатку плодоношення, витрати на утримання хмільників та збирання сільгосппродукції (шишок хмелю) включаються до собівартості сільгосппродукції та фіксуються проводками, такими як Дт 23 Кт 13, 20, 65, 66, 63, 91 тощо.
Облік отриманої сільгосппродукції здійснюється відповідно до положень П(С)БО 30 "Біологічні активи". Відповідно до пункту 12 цього стандарту, при первісному визнанні сільгосппродукції вона оцінюється або за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або за виробничою собівартістю згідно з П(С)БО 16 "Витрати". Обрана оцінка визначається власною обліковою політикою сільгосппідприємства.
Отже, оприбуткування сільгосппродукції (шишок хмелю) відображається за допомогою проводки: Дт 27 Кт 23.
У випадку обліку за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, різницю між цією вартістю та собівартістю списують проводками: Дт 23 Кт 710 або Дт 940 Кт 23.
Проте після первісного визнання, сільгосппродукцію оцінюють та відображають відповідно до вимог П(С)БО 9 "Запаси". Таким чином, на дату балансу сільгосппродукцію відображають за меншою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Згідно з пунктом 11 П(С)БО 16 "Витрати", перелік і структура статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) визначаються підприємством. Рекомендації щодо групування витрат за об'єктами і статтями можна знайти в розділі 3 Методичних рекомендацій № 132 (Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, схвалених наказом Мінагрополітики України від 18.05.2001 р. № 132).
У прикладному переліку статей витрат, який подається в пункті 3.6 Методичних рекомендацій № 132, зазначаються наступні категорії:
1. Витрати на оплату праці.
2. Витрати насіння та посадковий матеріал.
3. Витрати на паливо та мастильні матеріали.
4. Витрати на добрива.
5. Витрати на засоби захисту рослин.
6. Роботи та послуги.
7. Витрати на ремонт необоротних активів.
8. Інші витрати на утримання об'єктів землеробства.
9. Інші витрати.
10. Непродуктивні витрати.
11. Загальновиробничі витрати.
Таким чином, при розробці власних статей витрат сільгосппідприємство може використовувати наведений примірний перелік як зразок.
Додаткова продукція у процесі вирощування хмелю
При вирощуванні хмелю виникає додатковий продукт – живці хмелю. Згідно з додатком 2 до Методрекомендацій № 132 рекомендується оцінювати цю продукцію за цінами можливої реалізації. Навіть якщо П(С)БО 30 «Біологічні активи» визнає живці як додаткові біологічні активи, стандарт визначає їх оцінку за стандартними критеріями:
- справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або
- виробничою собівартістю, відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».
Отже, сільгосппідприємство повинно обрати один з цих методів оцінки, і, за нашим переконанням, вибір слід здійснювати між ними. Однак фіксувати обрану стратегію оцінки слід обліковою політикою.
Щодо визначення окремої собівартості для живців, це може бути складним завданням. З цього погляду застосування ціни можливої реалізації, як запропоновано в Методрекомендаціях № 132, є доцільним. Ціна можливої реалізації, фактично, є справедливою вартістю, без зменшення на очікувані витрати на місці продажу. Таким чином, незалежно від обраного шляху, для живців хмелю маємо єдину законну оцінку – за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.
У будь-якому випадку обрану стратегію оцінки слід закріпити обліковою політикою. Живці відображаються на рахунку 27 у випадку їхньої подальшої реалізації стороннім особам (Дт 27 Кт 23) або на субрахунку 208 для внутрішнього використання (Дт 208 Кт 23).
Державна підтримка для розвитку хмелярства
Особливості отримання державної підтримки для розвитку хмелярства визначені у Порядку № 587 (Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений Постановою КМУ від 15.07.2005 р. № 587, зі змінами від 10.03.2021 р. № 185).
Згідно з цим Порядком, суб’єктам господарювання, які займаються висадкою хмелю, надаються кошти державної підтримки для компенсації витрат без урахування ПДВ. Ці витрати повинні бути здійснені протягом періоду з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року і включають:
1. Придбання садивного матеріалу хмелю - до 80% витрат після саджання або реконструкції насаджень.
2. Роботи та матеріали для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення - до 50% витрат після завершення монтажних робіт.
3. Закупівля техніки, механізмів та обладнання для технологічних операцій у хмелярстві - до 30% вартості.
Суб’єктам господарювання, які вирощують хміль і проводять сільськогосподарську діяльність з обробки, переробки та/або консервації хмелю, надаються кошти для компенсації до 50% вартості об’єктів та/або ліній, введених в експлуатацію протягом визначеного періоду. Кількість наданої підтримки не може перевищувати 10 тис. розмірів мінзарплати для одного сільгосппідприємства та пов’язаних осіб за рік.
Для отримання відшкодування, сільгосппідприємства подають необхідні документи до відповідної комісії до 15 жовтня, згідно з вимогами Порядку № 587. Облікова політика ініціатора має визначити вибір між оцінкою за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або за виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».
Як сільгосппідприємство реєструє кошти, отримані від державної підтримки, в своєму бухгалтерському обліку?
Очевидно, що державна підтримка надається для часткового відшкодування капітальних витрат, зокрема, вартості об'єктів, які пізніше обліковуватимуться в складі основних засобів (необоротних активів).
Відповідно до положень пункту 18 П(С)БО 15 "Дохід", цільове фінансування капітальних інвестицій розглядається як дохід протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування, таких як основні засоби та нематеріальні активи, у пропорції до суми нарахованої амортизації цих об'єктів.
Отже, кошти підтримки ввійдуть до складу доходу не в момент їх отримання, а при нарахуванні амортизації фінансованих об'єктів.
При отриманні підтримки вона реєструється як цільове фінансування на субрахунку 482. У цей же момент необхідно відобразити доходи майбутніх періодів: Дт 482 Кт 69, оскільки кошти підтримки надійшли після виникнення відповідних витрат.
Наприкінці періоду амортизації необоротних активів (Дт 23, 91 Кт 131), кошти підтримки визнаються як дохід пропорційно нарахованій амортизації: Дт 69 Кт 745.
Оподаткування у хмелярстві
Оподаткування здійснюється у відповідності до обраної системи оподаткування, яка може включати в себе різні податки.
Сільгосппідприємство, що займається господарською діяльністю в галузі хмелярства, може бути платником:
1. Податку на прибуток.
2. Єдиного податку (ЄП) за групою 3.
3. Єдиного податку (ЄП) за групою 4.
Крім того, підприємство може бути обкладене ПДВ та іншими податками в залежності від наявності відповідних об'єктів оподаткування, таких як оплата за землю, податок на нерухоме майно, яке не є земельною ділянкою, та інші.
