Облік зернових культур

24 November 2023

Методи визначення собівартості продукції рослинництва

Під витратами на вирощування та збирання сільськогосподарських культур бухгалтери розуміють витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями живих активів (п. 17 НП(С)БО 30 "Живі активи"). Вони визнаються витратами основної діяльності. Ці витрати визнаються за окремими об'єктами витрат (конкретними видами та/або групами живих активів) відповідно до П(С)БО 16 "Витрати".

Примітка: Витрати основної діяльності також називають виробничими витратами.

Виробничі витрати включають:

• Прямі матеріальні витрати;
• Прямі витрати на оплату праці;
• Інші прямі витрати;
• Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати (п. 11 НП(С)БО16 та п. 7.2 Методрекомендацій 1315).

У плануванні та обліку витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) групуються за статтями, які самостійно визначаються господарством, і поділяються на змінні та постійні (п. 3.5 Методрекомендацій № 132). Примірний перелік статей витрат у рослинництві наведено в п. 3.6 Методрекомендацій № 132. Він виглядає наступним чином:

• Витрати на персонал;
• Насіння та садивний матеріал;
• Паливно-мастильні матеріали;
• Добрива;
• Засоби захисту рослин;
• Будівництво та послуги;
• Ремонт та обслуговування основних засобів;
• Інші витрати, пов'язані з утриманням основних засобів;
• Інші витрати;
• Невиробничі витрати (бухгалтерія);
• Загальновиробничі витрати.

Облік виробничих витрат на збір урожаю

Рахунок 23 "Виробництво" призначено для обліку витрат господарської діяльності (виробничих витрат).

Таким чином, на рахунку 23 акумулюються всі витрати до моменту збору врожаю, тобто до моменту оприбуткування сільськогосподарської продукції.

Первісне визнання сільськогосподарської продукції здійснюється у тому звітному періоді, в якому вона була відокремлена від живих активів (п. 12 НП(С)БО 30). Тобто, вона визнається на дату збору врожаю та доставки до місця зберігання. Бухгалтерський запис: Д-т 27 "Сільськогосподарська продукція" К-т 23.

Залишити заявку 067 341 76 94

Оцінка та облік готової продукції

Сільськогосподарська продукція оцінюється при первісному визнанні за такою вартістю Оцінюється за:

• справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на продаж;
• або за виробничою собівартістю відповідно до НП(С)БО 16.

Примітка: Метод оцінки обирається самостійно і фіксується в обліковій політиці.

Методи виявлення та обліку надлишків зерна

Фізичний обсяг продукції слід визначати на основі фактичної ваги (кількості) в місці придбання (п. 6.4 Методрекомендацій 1315). Наприклад, у випадку зернових або насіння соняшнику - це місце зберігання на підприємстві (франко-завод). Фактична кількість сільськогосподарської продукції розраховується шляхом вирахування мертвих відходів, усадки (наприклад, розсипання зерна та насіння соняшнику) та карбонізації зеленої маси під час ферментації. У статистичній звітності початкова зареєстрована вага та вага після переробки забезпечують необхідні індивідуальні показники для продукту.

Скласти форму 29-сг (річна) "Звіт про площі та валовий збір сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду". Загальний збір зерна після доробки (графа 4) визначається шляхом віднімання від початково оприбуткованої ваги невикористаних відходів і втрат при сушінні (доведенні зерна до базисної кондиції). Підставою для цього є дані складських документів. Якщо ці дані відсутні, покладайтеся на середні показники, засновані на останніх даних, наявних у компанії. Враховуйте кліматичні умови року.

Третя графа форми 21-заг (місячна) та (річна) "Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції" - це кількість продукції, яка безпосередньо перебувала у розпорядженні підприємства на кінець звітного періоду (утримується самим підприємством та прийнята на зберігання). Держстат пояснює, що в цій колонці відображаються дані про зачистку після доробки, сушіння тощо. Іншими словами, це вага, яка оплачується при подальших продажах. Сюди не входить зерно, що зберігається в зерносховищах або на зернопереробних підприємствах.

Примітка: Якщо врожай спочатку реєструється у зазначеній вазі, кількість врожаю, приведена до базового індексу, може бути вказана пізніше. Вартість зерна не вказується, лише кількість. Ця розбіжність не пов'язана з упущенням. Це процес завершення виробництва продукції.

Виробнича собівартість зібраного продукту включає витрати, понесені після виходу з заводу до місця зберігання (п. 8.1 Методичних рекомендацій № 132). Крім того, до витрат на збут також включаються витрати на підготовку та реалізацію продукції до продажу. Іншими словами, якщо зібране зерно транспортується з поля до елеватора, то витрати на його транспортування до елеватора включаються до виробничої собівартості продукції. Інші витрати - це витрати на збут.

Не згадуйте форму 37-сг (місячна). У другій колонці Частини 1, "Обсяг виробництва", продукт повинен бути вказаний у вазі, яка була спочатку зареєстрована. Це вага, зафіксована без урахування готової продукції.

Надішліть виправлений звіт разом із супровідним листом до Національного статистичного управління. Потім слід пояснити природу помилки (пояснення). Це процедура, рекомендована Національним статистичним управлінням для виправлення помилок у статистиці праці.

У бухгалтерському обліку виправляється кількість отриманого зерна і зменшується вага після переробки. Іншими словами, проводиться така ж переробка, як і при переробці через рік. Єдина відмінність полягає в тому, що витрати на переробку включаються до рахунку 93 замість витрат на зерно.

Облік врожаю зернових

Доставка до хлібоприймальних та складських приміщень На розсуд сільськогосподарського підприємства може використовуватися одна з наступних трьох систем сертифікації:

• Путівки на вивезення продукції з поля;
• Книга відправлення зерна та іншої продукції з поля;
• Квитанції.

Відповідні первинні документи були затверджені ще за радянських часів. Тому їх використання не є обов'язковим. Однак, оскільки національні документи ще не затверджені, сільськогосподарські підприємства можуть використовувати такі документи. Крім того, вони також можуть розробити власні документи на їх основі.

Залишити заявку 067 341 76 94

Особливості використання путівок

Форма квитанцій на вивезення продукції з поля (Сільгоспрозрахунки, форма № 77а) затверджена Наказом № 269-2 (Наказ Міністерства сільського господарства СРСР № 269-2 від 24.11.72 р.).

Сільськогосподарські підприємства повинні замовляти друк квитанцій у кількості трьох примірників.

Перед видачею комбайнеру бланків квитанцій бухгалтерія агрохолдингу заповнює та видає їх із зазначенням назви агрохолдингу, назви комбайнера, а також марки та номера комбайна і записує в книзі обліку квитанцій.

Оператор комбайна виписує один комплект квитанцій на кожну завантажену машину. Він записує дані транспортного засобу, ім'я водія та вагу зерна в бункері. Комбайнер і водій підписують квитанції. Комбайнер залишає собі одну копію, а водій - дві.

Оператор доставляє зерно до сховища і зважує його на автомобільних вагах до розвантаження (вага брутто) і після розвантаження (вага нетто). Вага зерна визначається як різниця між вагою брутто та нетто. Вагар (завідувач складу) записує ці дані у квитанцію, підписує її та віддає один примірник водієві, а другий - собі.

Вагар вносить дані з квитанції до реєстру зерна, а дані з реєстру - до декларації. При цьому вагарем можуть бути використані акт приймання зерна та декларація про рух зерна та іншої продукції на вагах (форми сільськогосподарського обліку 78а та 80, відповідно), затверджені Наказом № 269-2.

Особливості використання реєстру

Форма товарно-транспортних накладних на зерно та іншу продукцію (ТТН, форма № 77) затверджена Наказом № 269-2. Конкретна процедура подання заявки на реєстрацію подібна до процедури оформлення квитанцій. Спочатку замовляється друк книги обліку, потім вона заповнюється і передається комбайну, який потім передає її водієві комбайна.

Подорожній лист використовується, коли транспортний засіб закріплюється за конкретним комбайном. Оператор комбайна створює змінний облік для кожного такого транспортного засобу. Реєстр організований так само, як і чек.

Особливості використання талонів

Затверджено наказом Міністерства сільського господарства СРСР від 16.05.77 р. № 269-1:

• Комбінований дорожній лист водія (форма сільськогосподарського обліку № 77с);
• Подорожній лист водія (форма № 77б);
• Подорожній лист водія на приймання зерна (форма № 71а);
• Прибутковий ордер вагаря на зерно (Сільськогосподарська книга, форма № 78а).

Перед видачею талонів комбайнерам і водіям бухгалтер агрохолдингу повинен заповнити назву агрохолдингу, імена комбайнера і водія, номер комбайна і транспортного засобу. Видані путівки реєструються в журналі реєстрації видачі путівок (форма 188, затверджена Наказом № 269-1). Водієві також видається копія квитанції про приймання зерна.

Після завантаження зерна в транспортний засіб комбайнер і водій обмінюються талонами з розрахунку один талон на кожен завантажений бункер.

На складі водій віддає талони комбайнера вагарю (комірнику). Вагар зважує транспортний засіб до і після розвантаження зерна, заносить вагу в книгу водія і повертає її водієві з його підписом. Одночасно завідувач ваг заповнює книгу завідувача ваг за кожну добу (зміну). Водій розписується в книзі.

Наприкінці цього дня (зміни) водій комбайна здає на вагу талон водія та отримує зведену відомість обліку зібраного зерна та зібраної площі (затверджена сільськогосподарським казначеєм, форма 67а, наказ 269-1).

Не пізніше наступного робочого дня вага подає декларацію з доданою до неї книгою ваг та талонами (комбайнера та оператора) до бухгалтерії, а комбайнер подає виписку з книги.

Залишити заявку 067 341 76 94

Доробка зерна власноруч

Переміщення із зони зберігання до зони переробки (потоку, сушарки) можна задокументувати за допомогою повідомлення про відвантаження (форма ВЗСГ-8). Результати переробки документуються Актом про сортування та сушіння овочевої продукції (форма 82, затверджена Наказом № 269-2).