Продаж корпоративних прав
20 November 2023
Що таке корпоративне право?
Відповідь на це питання можна знайти у статті 96 Цивільного кодексу України та статті 14.1.90 Податкового кодексу України. Про це йдеться у статті 14.1.90 Податкового кодексу України. Так, законним правом фізичної особи є право учасника (засновника, акціонера або пайовика) юридичної особи. Це право забезпечується часткою у статутному капіталі і виникає з моменту набуття права власності на таку частку (див. частину 2 статті 961 ЦКУ).
Корпоративне право дозволяє наступне:
- Участь в управлінні компанією (стаття 96(3) Цивільного кодексу). На практиці це залежить від положень статуту та відсотка статутного капіталу. Якщо відсоток статутного капіталу невеликий, наприклад, 1%, зрозуміло, що таке управління існує скоріше як формальність, ніж реальність;
- Розподіляється прибуток компанії (дивіденди), якщо такий є. Для виплати дивідендів необхідне рішення органу управління товариства (ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу);
- Розпорядження, тобто продаж, корпоративних прав, зокрема часток у статутному капіталі та цінних паперів господарських товариств (ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу);
- Особа має право на частину майна (активів) компанії, що ліквідується (ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу). Особа має право на частину майна (так звані чисті активи або капітал), що залишається після вирахування всіх зовнішніх боргів компанії. Частина майна визначається на основі вартості внеску, а також заробленого і нерозподіленого прибутку ліквідованої компанії. Однак, якщо компанія не є прибутковою і має від'ємний власний капітал на момент ліквідації, вона може взагалі не бути ліквідованою;
- Отримувати інформацію про діяльність юридичної особи в порядку, встановленому установчими документами (п. 5 ч. 3 ст. 96 ЦКУ);
- Мати інші повноваження, передбачені статутом або іншими установчими документами.
Здійснення корпоративних прав
Права компанії зазвичай забезпечуються правом володіння:
- Частка у статутному капіталі. Про це свідчить запис в установчих документах (статуті) та реєстрація в Єдиному державному реєстрі (перевірити право власності можна в базі даних ЄДР на сайті Міністерства юстиції). Це стосується товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ) та приватних підприємств (ПП);
- Акції також є частиною статутного капіталу, але тільки в акціонерних товариствах (АТ) - приватних (ПрАТ) або публічних (ПАТ). З іншого боку, акції є цінними паперами в розумінні Положення НКЦПФР та відповідного законодавства про цінні папери, зокрема частини 10 статті 9 Закону України № 3480 від 23 лютого 2006 року "Про ринок цінних паперів та організаційно оформлені ринки". Наразі акції існують лише в електронній формі та реєструються у спеціальному депозитарії цінних паперів (див. Національний депозитарій України). Прості акції (див. Закон № 3480, стаття 9, пункт 7) надають усі права товариства (права на управління, дивіденди тощо) і відрізняються від привілейованих акцій. В останньому випадку права компанії, зокрема права на управління, можуть бути обмежені, але їхні власники мають право на регулярне отримання дивідендів незалежно від прибутку або рішень інших акціонерів (див. статтю 9, частину 8 Закону № 3480);
- Пай. Це традиційна назва часток у статутному капіталі кооперативів, кредитних спілок та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Як правило, паї є майновими інвестиціями (див., наприклад, ч. 1 ст. 163 ЦКУ про виробничі кооперативи).
Корпоративне право - бухгалтерський підхід
Чим більша частка акцій у статуті компанії, тим більші повноваження та можливості здійснювати корпоративне управління. Абсолютна влада починається з 20%; згідно з НП(С)БО № 12 "Фінансові інвестиції", стаття 3, наявність таких акцій передбачає значний вплив на діяльність компанії. Якщо компанія володіє такими частками в іншій компанії, то виникає інвестор і пов'язана компанія.
Коли така частка перевищує 50%, ми вже говоримо про контроль над діяльністю, оскільки володіння більшістю прав компанії забезпечує більшість на зборах власників і дозволяє приймати чи не єдині стратегічні рішення. Однак на практиці всі ці цифри є приблизними, оскільки значною мірою залежать від положень статуту та форми компанії (ТОВ, АТ або ПП). Деякі рішення можуть вимагати одностайності. Можливі також ситуації, коли один акціонер володіє 40 відсотками компанії, а інші акціонери володіють дуже малою кількістю акцій. Фактично, якщо такому акціонеру не вдається отримати більшість на зборах акціонерів, це також є контролем. Усі ці "інші критерії" суттєвого впливу та контролю можна знайти у визначеннях НП(С)БО № 12 та НП(С)БО № 2 "Консолідована фінансова звітність", зокрема, як зазначено вище.
Абсолютна влада означає 100% влади в компанії (одноосібна влада). Деякі компанії не можуть мати інших акціонерів через свою юридичну структуру: комунальні підприємства, державні підприємства, казенні підприємства та дочірні підприємства. Ці компанії на 100% належать державі, суспільству або іншій компанії. В останньому випадку існує материнська компанія та дочірня компанія.
Кінцеві бенефіціари та їх повідомлення після продажу прав на компанію
Однак це не єдина термінологія, яка використовується щодо власників та інституційних прав. Останніми роками в документах все частіше використовується термін "кінцевий бенефіціар"(іноді його називають просто "бенефіціар"). Це може бути будь-яка фізична особа, яка має вирішальний вплив на юридичну особу, не обов'язково безпосередньо, але через ланцюжок пов'язаних осіб.
Поняття бенефіціара визначено в Законі про фінансовий моніторинг (Закон № 361 від 06.12.2019 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"). Відповідно до цього закону, ознакою наявності вирішального впливу на діяльність є володіння фізичною особою не менше 25% статутного капіталу або прав голосу юридичної особи (див. ч. 1 ст. 1, п. 30 ст. 1 Закону про фінансовий моніторинг).
Важливо, що юридичні особи повинні регулярно оновлювати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, повідомляти Державний реєстр про будь-які зміни протягом 30 робочих днів та подавати до Державного реєстру документи, що підтверджують ці зміни (див. ч. 3 ст. 5 Закону "Про фінансовий нагляд").
Штрафи накладаються за недотримання вимог щодо надання інформації про кінцевого бенефіціарного власника:
- Від 17 000 до 51 000 грн - адміністративний штраф (стаття 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення) для осіб, уповноважених діяти як керівники або представники компаній, у разі неподання або несвоєчасного подання необхідної інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Однак цей штраф не накладається під час надзвичайного стану та протягом трьох місяців після закінчення надзвичайного стану;
- Відповідно до Закону № 755 від 15 травня 2003 року "Про державну реєстрацію юридичних осіб", штраф (від 17 000 грн. до 340 000 грн.) за подання завідомо неправдивих відомостей про кінцевого вигодоодержувача при реєстрації учасників юридичної особи (абзац 2 частини 4 статті 35 Закону).
Бухгалтерський облік корпоративних прав
Власниками корпоративних прав можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. У бухгалтерському обліку підприємства корпоративні права, що належать підприємству, відображаються на таких субрахунках:
- 141 "Інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі" - визнаються довгостроковими фінансовими інвестиціями, коли Група має суттєвий вплив на діяльність іншого суб'єкта господарювання (застосовується до асоційованих та дочірніх підприємств з часткою понад 20%);
- 142 "Інші інвестиції в пов'язані сторони" - довгострокові фінансові інвестиції, де частка участі становить менше 20 відсотків, але існують певні відносини, наприклад, коли директорами двох компаній є батьки та діти. Визначення пов'язаних сторін та способи їх ідентифікації наведено в НП(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін";
- 143 "Інвестиції в непов'язані сторони" - як довгострокові фінансові інвестиції в усіх інших випадках, коли частка участі становить менше 20 відсотків;
- 352 "Інші короткострокові фінансові інвестиції" - корпоративні права, реалізація яких очікується протягом року з дати балансу, є короткостроковими фінансовими інвестиціями.
Продаж корпоративних прав у ТОВ 2023
Учасник ТОВ має право підписатися на частки іншого учасника. У такому випадку учасник, який продає частку, зобов'язаний письмово повідомити інших учасників про кількість та ціну цих часток. Лише у випадку, якщо учасник, який продає частку, протягом 30 днів з дня отримання повідомлення не надішле письмового повідомлення про свій намір придбати частку жодному з інших учасників, частка може бути продана на попередньо оголошених умовах. Ці правила регулюються статтею 20 Закону № 2275 від 06.02.2018 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Однак статутом товариства може бути передбачено інший порядок продажу частки.
Юридичне оформлення продажу корпоративних прав
Продаж корпоративних прав та часток у статутному капіталі оформлюється договором купівлі-продажу корпоративних прав. Цей договір укладається в простій формі і не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню (частина 2 статті 209 Цивільного кодексу). Цей договір містить мету, ціну та умови виконання. На вимогу покупця можуть бути додані моменти переходу права власності.
Перехід права власності відбувається в момент підписання акта приймання-передачі, який є додатком до договору купівлі-продажу (стаття 334 Цивільного кодексу). З цього моменту покупець набуває прав та обов'язків учасника підприємства (юридичної особи).
Оподаткування продажу прав компанії 2023
Як оподатковується продаж прав на компанію? Загалом, проблем з оподаткуванням продажу прав на компанію не виникає:
- Платники єдиного податку третьої групи сплачують 3% або 5% від грошової виручки, отриманої від продажу прав на ведення бізнесу. Оподаткування відбувається так само, як і при продажу товарів. Єдиним застереженням є те, що операції можуть здійснюватися тільки в грошовій формі, а негрошові розрахунки (наприклад, бартер, взаємозалік) заборонені в рамках спрощеної системи оподаткування;
- Платники єдиного податку 4 групи - повинні підтримувати свою частку сільськогосподарської продукції (75%) і стежити за тим, щоб дохід від продажу корпоративних прав не опускався нижче цього показника. В іншому випадку вони втратять право перебувати на 4 групі єдиного податку;
- Всі платники податку на прибуток з низьким рівнем доходу підпадають під дію правил бухгалтерського обліку. Продаж корпоративних прав є доходом компанії і відображається в бухгалтерському обліку разом з іншими доходами та витратами;
- Платники податку на прибуток - у разі продажу частки в ТОВ (ТДВ, ПП), як для платників податку на прибуток. У разі продажу частки необхідно провести коригування відповідно до п. 141.2 ПКУ. Для операцій з купівлі-продажу цінних паперів, у тому числі акцій, фіскальний результат потрібно розрахувати окремо, з урахуванням збитків за попередні роки, і внести в Додаток до декларації з податку на прибуток.
Оподаткування фізичних осіб, які продають свої корпоративні права
Якщо фізична особа продає свої корпоративні права, вона сплачує податки самостійно. Це податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (18% та 1,5% відповідно). Оподатковується так званий інвестиційний прибуток. Це позитивна різниця між виручкою від продажу та вартістю раніше сплачених корпоративних прав (внесок до капіталу за основним договором, вартість акцій).
Якщо ще більше спростити, інвестиційний дохід = (сума коштів, отримана в результаті продажу активу) - (сума коштів, витрачених у минулому на придбання цього активу). Саме так визначив інвестиційний прибуток ВАСУ у своєму рішенні № 826/902/15 від 6 червня 2017 року.
Однак доходи від продажу звільняються від оподаткування, якщо вони не перевищують наступних лімітів (див. ПК 170.2.8, ПК України; ця цифра відповідає податковому ліміту соціальної допомоги):
- 2022: не більше 3 470 грн;
- 2023: не більше 3 760 грн.
Якщо прибуток підпадає під вищезазначену категорію, він не включається до загального оподатковуваного доходу.
Примітка: Якщо ви продаєте права на свою компанію, ви зобов'язані подати податкову декларацію, навіть якщо ви не отримали жодного прибутку від такої операції, а результат або збиток дорівнює нулю.
Фізичні особи також подають ці податки самостійно. У цьому випадку вони повинні подати декларацію про майновий стан і доходи до податкової служби. Декларацію необхідно подавати навіть у таких випадках:
- якщо інвестиційний прибуток дорівнює нулю, тобто номінальна вартість акцій становить 10 000 грн. і за них було сплачено 10 000 грн;
- якщо інвестиційний прибуток є від'ємним, тобто замість інвестиційного прибутку отримано збиток.
Неподання декларації може призвести до штрафів, включаючи несплату податку, які застосовуються лише до виручки від продажу. У таких випадках фізична особа повинна довести незаконність оподаткування в суді.
Крім того, у разі отримання інвестиційного збитку, збиток може бути перенесений на наступний рік для зменшення загального фінансового результату від операції з інвестиційним активом (ПКУ, пп. 170.2.6).
Якщо юридична особа (компанія) купує акції компанії у фізичної особи, то при виплаті доходу вона повинна внести їх у додаток 4ДФ до податкового розрахунку з ознакою доходу "112". Якщо операція здійснюється між фізичними особами, вищезгаданий додаток 4ДФ повинен бути оформлений нотаріусом (ЗІР 103.25).
Проводки для продажу акцій компанії
У наступній таблиці наведено типові оголошення про продаж часток та акцій:
