Реекспорт товарів
06 November 2023
Повернення товарів після їх імпорту не є ізольованим випадком у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Ця ситуація може виникнути у будь-якого учасника зовнішньоекономічної діяльності, наприклад через виявлення недоліків в імпортованому товарі. У цій консультації ми розглянемо поняття "реекспорту", умови його можливості та оподаткування цього процесу.
Поняття реекспорту товарів означає
Термін "реекспорт" має два основні значення:
-
Це повернення товарів, які раніше були завезені на митну територію. Це ввезення може відбуватися в рамках різних митних режимів, таких як імпорт, тимчасове ввезення чи переробка на митній території України з метою подальшого вивезення продуктів переробки. У митному законодавстві України такі операції регулюються як "митний режим реекспорту" згідно з частиною 1 статті 85 Митного кодексу України. Економісти також називають це прямим реекспортом і ми розглянемо його докладніше.
-
Реекспорт може означати перепродаж товарів, придбаних за кордоном, без фактичного ввезення їх на митну територію держави. Проте з погляду Державної податкової служби та митних органів такі операції не розглядаються як реекспорт, хоча деякі економісти можуть їх так називати. Це відомо як опосередкований реекспорт, і ми не будемо докладно розглядати цей аспект.
Важливо відзначити, що однією з найпоширеніших причин для оформлення операції як реекспорт є повернення товарів нерезиденту.
Визначення оподаткування реекспорту імпортованих та перероблених товарів
Виходячи із суті операції (вивезення товарів з України), існує два варіанти оформлення таких операцій: експорт та реекспорт. Порівняння цих двох режимів наведено в наступній таблиці.
Отже, з погляду оподаткування, оформлення реекспорту при поверненні товарів у рамках зовнішньоекономічної діяльності виявляється вигіднішим проти звичайним експортом, оскільки дозволяє повернути вже сплачені під час імпорту митні платежі та уникнути сплати мита під час вивезення. Для цього необхідно, щоб операція реекспорту відповідала вимогам, встановленим у пункті 5 частини 1 статті 86 Митного кодексу України, а саме:
- Вивезення має відбутися протягом 6 місяців з моменту імпорту товару.
- Стан товарів не повинен змінитися (природні зміни або зміни, викликані використанням товарів та виявлені у процесі, допускаються). Митний кодекс України також враховує можливість ремонту товарів, часткового виведення з партії, а також зміни стану товарів через аварію чи обставини непереборної сили відповідно до частини 2 статті 86 МКУ.
- Товари мають бути ідентифікованими, відповідно до частини 1 та частини 2 статті 87 МКУ. Слід зазначити, що якщо товар передбачається ввозити з наміром на реекспорт, ідентифікацію можна забезпечити заздалегідь, використовуючи печатки, номерні пломби, голографічні позначки, цифрове або літерне маркування відповідно до частин 2 та 3 статті 326 МКУ.
Зверніть увагу! Для використання режиму реекспорту при поверненні товарів після розірвання договору зовнішньоекономічної діяльності необхідно виконати це протягом 6 місяців.
Визначення оподаткування реекспорту товарів, імпортованих у різних митних режимах
Проте, у разі, коли товар було ввезено до країни не в рамках режиму імпорту, правила оподаткування змінюються:
Аналіз оподаткування реекспорту призводить до цікавого висновку: якщо товар повертається з порушенням умов, встановлених у пункті 5 частини 1 статті 86 Податкового кодексу України, то вигідніше оформити його як експорт, а не реекспорт відповідно до пункту 6 частини 1 статті 86 (помилкове ввезення ). Чому? Ставка податку на додану вартість (ПДВ) становитиме "0%", а не "без ПДВ", і в цьому випадку не потрібно виконувати компенсуючі зобов'язання з податку згідно з пунктом 198.5 Податкового кодексу України. Однак, при цьому доведеться сплатити митні платежі, але вартість ПДВ, що сплачується за такого реекспорту (20% від митної вартості), ймовірно, буде вищою.
Важливо відмітити! Якщо повернення товару відбувається після закінчення 6-місячного терміну, то найвигіднішим варіантом буде його оформлення як звичайного експорту, а не реекспорту.
Возмещение пошлины
Можливість отримання мита при реекспорті виникає у разі порушення (недотримання) умов договору зовнішньоекономічної діяльності. Документи для повернення мита слід подати протягом 1095 днів після сплати, що є загальним правилом для повернення надмірно сплачених податків. Однак для випадків реекспорту заяву необхідно подати протягом 1 року з дня виникнення обставин, які зумовили повернення сплачених сум митних платежів згідно з розділом III Порядку повернення авансових платежів... в Постанові Міністерства фінансів від 18.07.2017 року № 643, далі – Порядок №643.
Заява про повернення подається у вільній формі, але важливо врахувати, що вона має бути подана не пізніше одного року з дня настання подій, що викликали право на повернення сплачених митних платежів, згідно з пунктом 3 розділу III Порядку № 643.
Декларація на реекспорт товарів
Для реекспорту використовується декларація типу ЕК 11 АА «Реекспорт».
З початку 19 травня 2020 року можливе автоматичне оформлення декларації для режиму реекспорту (після переробки) у рамках пілотного проекту Державної морської служби. Цей підхід прискорює процес оформлення для митних декларацій, які система визначає як неризиковані.
Контроль за валютними операціями при реекспорті
Загальні правила. Наразі встановлено максимальний термін для проведення розрахунків у розмірі 365 календарних днів. Цей термін не застосовується до операцій, сума яких не перевищує 400 тисяч гривень. Однак у разі реекспорту товарів, що повертаються у зв'язку з дефектами, такий термін анулюється, оскільки зобов'язання щодо товару припиняються.
Процедура документування реекспорту
Для оформлення процедури реекспорту до митного органу необхідно надати такі документи відповідно до частини 4 статті 86 Митного кодексу України:
- Документи, пов'язані із товарами.
- Інформація необхідна для ідентифікації товару.
Крім того, для деяких товарів реекспорт потребує отримання спеціального дозволу згідно з пунктом "3" частини 4 статті 86 Митного кодексу України. Перелік таких товарів наведено у додатку до наказу Державної фіскальної служби України від 18 березня 2009 року № 222. Серед таких товарів можуть бути живі тварини, необроблені шкіри тварин, насіння олійних рослин, відходи та брухт чорних та кольорових металів, а також напівфабрикати їх використання.
Рахунок-фактура для операції реекспорту
Опція із 0% ставкою ПДВ. У разі реекспорту товарів за пунктом "3" та пунктом "5" частини 1 статті 86 Митного кодексу України (коли товари були ввезені в режимі імпорту та переробки), оформлення податкової накладної аналогічно процедурі експорту та включає такі дані:
- Нульова ставка ПДВ із кодом ставки "901".
- Код пільги "14060486" (із Довідника, передбаченого для реекспорту за пунктами "3" та "5" частини 1 статті 86 МКУ).
- Вказівка типу причини невидачі товару покупцю як "07" (експорт).
- ІПН покупця встановлюється як "300000000000".
- Вказівка дати фактичного вивезення товарів за межі України.
- Податковий номер одержувача товарів не вказується.
Варіант без ПДВ. У разі інших причин реекспорту, коли застосовується звільнення від оподаткування, необхідно провести нарахування зобов'язання з ПДВ, що компенсує, відповідно до пункту 198.5 Податкового кодексу України. У цьому випадку необхідно створити та зареєструвати дві податкові накладні в ЄРПН (відповідно до індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 14 вересня 2017 року № 1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Зверніть увагу! Повернення товарів за допомогою реекспорту протягом 6-місячного терміну звільняє від необхідності нарахування компенсуючого зобов'язання з ПДВ.
Бухгалтерська звітність для операцій реекспорту
Бухгалтерський облік при реекспорті схожий на бухгалтерський облік повернення товарів у цілому. Однак важливо врахувати особливості, пов'язані з витратами на доставку, митними платежами та страхуванням вантажу, які були сплачені під час імпорту та включені до первісної вартості закуплених запасів. При реекспорті товарів необхідно виконати такі кроки:
- Виділити суму цих супутніх витрат на доставку, митні платежі та страхування вантажу.
- Списати цю частину сформованої вартості з цього приводу 949 "Інші витрати операційної діяльності", якщо ці витрати не повертаються підприємству.
- Врахувати компенсуючий ПДВ, якщо він є, на рахунку 949.
- Списати будь-які інші різниці, що виникають в результаті операції, на рахунках 949 та 719 "Інші доходи від операційної діяльності".
- Оформити відповідну бухгалтерську довідку.
Не вимагається розрахунок курсової різниці на дату повернення, оскільки це немонетарна стаття згідно з П(С)БО 21 (розрахунок здійснюється зворотною передачею товару).
Зверніть увагу! Супутні витрати, що виникли внаслідок реекспорту, слід враховувати на рахунку 949.
Приклад бухгалтерських проводок при реекспорті товарів
Розгляньмо приклад бухгалтерських проводок при реекспорті товарів у двох ситуаціях.
Ситуація 1. У липні 2020 року підприємство імпортувало товари на загальну суму 30 000 доларів США (це значення є митною вартістю в даному прикладі). Однак із певних причин договір зовнішньоекономічної діяльності було вирішено розірвати. Товар було реекспортовано у серпні 2020 року із дотриманням пункту "5" частини 1 статті 86 Митного кодексу України. При ввезенні товару було сплачено такі суми:
- Ввізне мито у розмірі 3%.
- ПДВ у розмірі 20%.
- Витрати на доставку 4000 гривень (без ПДВ).
При реекспорті товарів витрати на транспортування становили 4 500 гривень.
Ситуація 2. Та сама ситуація, але повернення товару відбувається у грудні 2020 року, і пункт "5" частини 1 статті 86 Митного кодексу України не може бути застосований, оскільки пройдено понад 6 місяців з моменту ввезення. У цьому випадку рекомендується не оформлювати реекспорт, оскільки нараховується сума ПДВ, що компенсує, відповідно до пункту 198.5 Податкового кодексу України у розмірі "імпортного" ПДВ, тобто 164 805,77 гривень (Дебет 949, Кредит 641). Найкраще провести таку операцію в митному режимі експорту.
