Штраф за несвоєчасну сплату ПДВ 2024: наслідки

29 November 2023

Дізнайтеся про розмір штрафу за невчасну сплату ПДВ у 2024 році та отримайте поради щодо сплати штрафу в разі відсутності реквізитів у акті перевірки в нашій консультації.

Обов'язки за несвоєчасну сплату ПДВ

Згідно з пунктами 57.1 та 203.2 Податкового кодексу України (ПКУ), платник податків повинен особисто сплатити суму податкового зобов'язання, вказану в його податковій декларації, протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Якщо платник податків не внесе вчасно самостійно визначену (погоджену) суму грошового зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штраф, розмір якого визначено у таблиці нижче. Це стосується ситуацій, коли податок був правильно визначений, задекларований, але не був оплачений або був оплачений частково або несвоєчасно.

Важливо враховувати, що в умовах воєнного стану нарахування штрафів має свої особливості, які розглядаються у кінці даної консультації.

Процес обчислення штрафу за податковий борг від податкової служби

Податковий борг виникає негайно після закінчення граничного строку сплати податкового зобов'язання і становить суму, яка залишається неоплаченою. Штраф, в свою чергу, нараховується на фактичну суму невиплаченого податкового боргу. Наприклад, якщо платник податків помиляється і сплачує податок невчасно у розмірі 100 000 гривень, розподілені частинами як 70 000 гривень на 25-й день прострочення та 30 000 гривень на 31-й день прострочення, штраф обчислюється так:

70 000 × 0,05 + 30 000 × 0,1 = 3 500 + 3 000 = 6 500 гривень.

У випадку, коли декларація подана, податкове зобов'язання правильно задекларовано, але платник податків умисно не сплачує 100 000 гривень податку і не може обґрунтувати форс-мажорні обставини, податкові органи, ймовірно, застосують ставку згідно з пунктом 122.4 Податкового кодексу України, що призведе до суттєвого штрафу:

100 000 × 0,25 = 25 000 гривень.

Розмір штрафу в такому випадку може бути предметом адміністративного або судового оскарження з боку платника податків. Під час оскарження можна представити документи, що підтверджують неможливість вчасної сплати податку через форс-мажорні обставини. Далі буде розглянуто цей процес.

Процедура нарахування та можливість оскарження штрафу від ДПС

Процедура нарахування та можливість оскарження штрафу здійснюються податковою службою (ДПС) після проведення камеральної перевірки платника податків. Камеральна перевірка відбувається без виїзду, контролюючи своєчасність подання декларацій та оплати штрафів у електронних системах ДПС. У випадку прострочення ДПС виконує такі кроки:

1. Складає акт перевірки у двох екземплярах та надсилає їх на підпис платнику податків.
2. Платник податків має право підписати акт протягом трьох днів та надіслати його до ДПС, можливо, разом із запереченням.
3. Після розгляду заперечення (згідно з пунктом 86.7 Податкового кодексу України, строк на заперечення - 10 робочих днів), ДПС надсилає податкове повідомлення-рішення форми «Ш» (ППР).
4. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення-рішення платник податків зобов'язаний сплатити штраф (згідно з абзацом 1 пункту 57.3 Податкового кодексу України).

Важливо відзначити, що ПКУ не передбачає самостійного нарахування та оплати штрафу за пунктом 124.1 Податкового кодексу України. Камеральна перевірка ДПС виявляє несвоєчасність сплати. Важливо зауважити, що під час воєнного стану камеральні перевірки відновлені та продовжують діяти з 27.05.2022 року (див. роз’яснення ДПС).

Пеня та податкова застава за несвоєчасну сплату ПДВ

Також, у відповідності з положеннями пп. 129.1.3 та 129.1.4 Податкового кодексу України, на суму податкового боргу нараховується пеня з такими особливостями:

1. Пеня обчислюється після закінчення граничного строку сплати податку, а саме через 90 календарних днів (починаючи з 91-го дня).
2. Нарахування пені проводиться за кожен день прострочення.
3. Ставка відсотків дорівнює обліковій ставці Національного банку України, яка діє на відповідний день.

Крім того, з першого дня несплати податкового зобов'язання майно платника податку вважається у податковій заставі згідно з пп. 14.1.155 Податкового кодексу. Навіть якщо податкові органи ще не встигли його описати, це не дозволяє, наприклад, продавати основні засоби без згоди ДПС.

Важливо відзначити, що під час воєнного стану та карантину COVID-19 застосування податкової пені має певні особливості, які розглядаються у кінці даної консультації.

Адміністративний штраф за несвоєчасну сплату ПДВ: що потрібно знати?

У додаток до цього, керівників підприємства може чекати адміністративна відповідальність у формі штрафу згідно зі ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Зокрема, за несвоєчасне подання платіжних інструкцій для сплати податків передбачено адміністративний штраф з такими розмірами:

• від 85 гривень до 170 гривень;
• від 170 гривень до 255 гривень – за повторне порушення протягом року.

Важливий аспект полягає в тому, що адмінштраф може бути застосований лише протягом 2 місяців після виявлення порушення. Якщо виявлення порушення відбулося пізніше, податкові органи втрачають право накладати адміністративний штраф. Додатково, фізичні особи-підприємці (ФОП), які також можуть бути платниками ПДВ, не підлягають адмінштрафам, оскільки ФОП не є посадовими особами.

Сплата штрафу за несвоєчасну сплату ПДВ

Порядок проведення фінансових операцій з оплати ПДВ визначається відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого рішенням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569).

Важливо відзначити, що сплата штрафів проводиться на основі Податкового повідомлення-рішення (ППР). Треба враховувати, що сплата податкових зобов'язань за ПДВ відображається з електронного ПДВ-рахунку, відкритого у Казначействі, тобто із коштів, розташованих на електронному ПДВ-рахунку. Протилежно, розрахунки за штраф та пеню здійснюються з поточного банківського рахунку платника податків (пункт 25 Порядку № 569).

Деталі рахунку слід вказати в Податковому повідомленні-рішенні (ППР).

Штраф за несплату ПДВ та пеня в умовах воєнного стану та карантину

За період з 03.03.2020 по 27.05.2022 відсутність штрафів з боку податкових органів повинна бути збереженою навіть після закінчення карантину, відповідно до "карантинного" підпункту 10 пункту 521 Перехідних положень Податкового кодексу України (ПКУ). Проте конкретні роз'яснення ДПС щодо штрафів за зазначений період наразі відсутні.

Дата 27.05.2022 є моментом набуття чинності Закону від 12.05.2022 р. № 2260. Цей закон оновив 'воєнний' підпункт 69.1 підпункту 10 Перехідних положень ПКУ, зокрема скасувавши мораторій на штрафи. Це призвело до колізії і суперечності між "воєнними" та "карантинними" правилами відносно мораторію. На сьогодні існує ситуація, яка представлена в таблиці нижче.

Важливо зауважити, що суперечність між "карантинними" та "воєнними" правилами вирішена на користь "воєнних" правил. В період дії воєнного стану податкові органи вважають "воєнні" правила переважаючими над "карантинними". Це означає, що замість "карантинного" підпункту 521 підпункту 10 Перехідних положень ПКУ застосовується "воєнний" підпункт 69.1 підпункту 10 Перехідних положень ПКУ. Прикладом такого підходу є пояснення ДПС у Хмельницькій області, де зазначено, що "тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми ... підпункту 69 підпункту 10 розділу XX ПКУ. Тому норма підпункту 521 підпункту 10 розділу XX ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій ... не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану". Такий підхід є предметом обговорення, оскільки пункт 521 підпункту 10 Перехідних положень ПКУ не зазначає жодних змін, і в ПКУ немає правила щодо переважання одних норм над іншими, але це погляд податкових органів.