Штраф за несвоєчасну сплату єдиного податку у 2024 році

• Податкова Декларація платника єдиного податку 1 групи зразок заповнення
• Податкова Декларація платника єдиного податку 2 групи зразок заповнення
• Податкова Декларація платника єдиного податку 3 групи зразок заповнення

Терміни сплати єдиного податку для 1-3 групи

Платники податків відповідають за точність розрахунків, своєчасну та повну сплату єдиного податку. Повідомляємо про встановлені терміни та розміри єдиного податку (ЄП) для різних груп (1-3), що вказані у таблиці нижче.

Штрафи за несплату єдиного податку 2024 – наслідки податкового аудиту

Розміри штрафів за невнесення єдиного податку в разі виявлення недооплати (неповної оплати чи затримки у сплаті) під час податкової перевірки визначені в таблиці нижче.

Вказані штрафи застосовуються при виявленні органом Державної податкової служби невнесення податкового зобов'язання і сплачуються на підставі податкового повідомлення-рішення (ППР), яке висилається платнику податку. Оплата здійснюється протягом 10 робочих днів, які настають після отримання такого ППР.

Зверніть увагу, що під час воєнного стану застосування штрафів має свої особливості – більше інформації можна знайти в кінці консультації.

Самовизначений штраф за несплату єдиного податку 2024

Самостійне надання штрафів за недостатню оплату єдиного податку ФОП 3-ї групи у 2023 році має конкретні умови. Якщо платник податку виявив помилку і подає коригуючий розрахунок, штраф становить 3% від суми недоплати (згідно з підпунктом "а" пункту 50.1 Податкового кодексу України). У випадку включення суми недоплати в поточну декларацію, яка подається у наступний податковий період за періодом виявлення помилки, штраф становить 5% від суми недоплати (згідно з підпунктом "б" пункту 50.1 ПКУ).

Також важливо враховувати, що самостійним вважається виправлення помилки під час електронної перевірки, яку ініціював сам платник єдиного податку у Державній податковій службі.

Слід звернути увагу, що в умовах воєнного стану нарахування самоштрафів має свої особливості, які можна знайти у кінці консультації.

Штраф за несплату єдиного податку

Податкова пеня за невнесення єдиного податку може долучитися до штрафу, навіть якщо наразі вона не є формальною санкцією згідно із Податковим кодексом України (ПКУ). Зазвичай, в ПКУ зазначено, що штраф та пеня можуть згадуватися разом, за винятком деяких випадків. Також, слід зазначити, що пеня залишається штрафною санкцією за положеннями ст. 230 Господарського кодексу України (ГКУ).

У випадку виявлення заниження податкового зобов'язання платником податку, пеня починає нараховуватися після закінчення 90 календарних днів відстрочення платежу (згідно з п. 129.1.3 ПКУ). Розрахунок пені здійснюється за ставкою 100% річних облікової ставки Національного банку України, яка діє на кожний день прострочення.

Якщо орган Державної податкової служби сам визначає суму податкового зобов'язання, пеня нараховується з першого робочого дня після закінчення строку сплати та закінчується в день внесення платежу (згідно з п. 129.1.1 ПКУ та п. 129.3 ПКУ). Розрахунок пені також проводиться на основі облікової ставки НБУ, але в цьому випадку вона становить 120%.

При розрахунку податкової пені враховуються суми несплати та штрафів, але не враховується сума пені. Це може створювати певні труднощі в класифікації податкової пені як штрафної санкції, проте це не має суттєвого значення. Важливо відзначити, що в умовах воєнного стану нарахування податкової пені має свої особливості, які можна знайти у кінці консультації.

Незалежне визначення: зменшення штрафу та пені

Отже, виявлення та самостійне задекларування заниження податкового зобов’язання може мати численні переваги:

1. Зменшення терміну сплати пені на 90 днів або навіть уникнення її, якщо вдається врегулювати ситуацію протягом перших 90 днів прострочення платежу.
2. Застосування меншої облікової ставки Національного банку України – 100%, а не 120%.
3. Зменшення розміру штрафу до 3% (за подачі уточнюючого розрахунку) чи 5% (за включення недоплати в поточну декларацію), порівняно із 5% або 10% за іншими способами виявлення помилки.
4. Відсутність пені на штраф, якщо останній сплачений в строк.
5. Засвідчення самостійного виявлення помилки, включаючи подачу заяви на електронну перевірку та подальше задекларування недоплати.

Важливо враховувати, що самостійне виявлення помилки обмежене строком давності у 1095 днів з моменту закінчення терміну подання податкової декларації, де виникла помилка. У зв'язку з COVID-карантином та воєнним станом, термін перебігу цього строку призупинений. Звертаємо увагу, що законопроєкт № 8401 з 01 серпня 2023 року продовжує зупинку перебігу строків позовної давності, утримуючи мораторій на планові та позапланові податкові перевірки.

Нагадуємо, що з 03 березня 2020 року перебіг строків позовної давності залишається призупиненим.

Для врахування такого штрафу використовується рядок 20 Податкової декларації платника ЄП 1-3 групи (фізособи). Звертаємо увагу на необхідність сплати пені на рівні 100% облікової ставки НБУ з 91-го дня прострочення (згідно з п. 129.1.3 ПКУ).

Ставки НБУ для розрахунку податкової пені

Інформацію щодо облікових ставок Національного банку України для розрахунку податкової пені можна знайти на офіційному веб-сайті НБУ. На середину липня 2023 року ця ставка складає 25%. Наприклад, при розрахунку пені за 35 календарних днів на суму недоплати 2500 гривень за зазначеною обліковою ставкою НБУ отримаємо такий розрахунок:

2500 × 0,25 × 35/365 = 59,93 грн.

Санкції у вигляді штрафів та пені під час воєнного стану та карантину

Припущена ситуація щодо нарахування штрафів та пені податковими органами та їх подальша сплата представлена у таблиці нижче.

Однак для самостійно виявлених недоплат податків застосовуються інші правила щодо штрафів і податкової пені. Розглянемо їх окремо.

Штраф та пеня в умовах воєнного стану та карантину

У сучасний час обстановка із нарахуванням штрафу та податкової пені при самостійному виправленні помилок сформулювалася так, як вказано в таблиці нижче.

Чому «карантинний» мораторій на штрафи під час воєнного стану з 27.05.2022 не застосовується

З початку березня 2020 року в Україні був введений тимчасовий мораторій на нарахування штрафів та пені. Проте важливо враховувати, що карантин закінчився 30 червня 2023 року. Під час воєнного стану податкова служба вважає правила воєнного стану більш пріоритетними, ніж карантинні. Це означає, що замість "карантинного" пункту 521 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України застосовується "воєнний" пункт 69.1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ. Зазначено, що правила воєнного стану, які були змінені 27 травня 2022 року, включаючи скасування мораторію на штрафи, стають обов'язковими.

Прикладом такого тлумачення є пояснення Державної податкової служби у Хмельницькій області, де вказано, що "на період дії воєнного стану, починаючи з 27 травня 2022 року, тимчасово переважають норми ... пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Таким чином, положення пункту 521 підрозділу 10 розділу XX ПКУ щодо мораторію на штрафні санкції не застосовується з 27 травня 2022 року на період дії воєнного стану". Варто зауважити, що цей підхід викликає дискусії, оскільки в самому Податковому кодексі України не фіксується правило про переважання одних норм над іншими в зазначений період.

Потенційні наслідки за несвоєчасну сплату єдиного податку

Поза штрафами та пенями існують інші можливі наслідки у випадку несвоєчасної сплати єдиного податку:

1. Примусовий перехід до загальної системи оподаткування. У разі наявності податкового боргу, такого як недоплата податку, штрафу чи пені, платник податку зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування протягом двох послідовних кварталів, починаючи з першого числа місяця (пункт 298.2.3 Податкового кодексу України).

2. Анулювання реєстрації як платника єдиного податку. Якщо порушення або несплата виявляється під час перевірки Державною податковою службою, платник податку може повернутися до системи єдиного податку лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.11 Податкового кодексу України).

3. Податкова застава. Несплата будь-якого податку дає Державній податковій службі право на податкову заставу з першого дня заборгованості, і це право існує навіть без проведення опису майна. Однією з можливих наслідків є можливість визнання будь-якої операції з відчуження майна незаконною з цієї дати.