Скасування Господарського кодексу у 2025 році: вплив на бізнес та трудові відносини
27 August 2025
28 серпня 2025 року в Україні набирає чинності Закон, який скасовує Господарський кодекс. Цей документ протягом багатьох років залишався суперечливим, адже частина його норм дублювала положення Цивільного кодексу, а іноді навіть суперечила йому. В результаті підприємці, юристи та роботодавці нерідко стикалися з правовою колізією, не знаючи, який кодекс застосовувати на практиці.
Виключення Господарського кодексу має на меті усунути ці протиріччя та спростити регулювання господарських відносин. Водночас перед бізнесом постає питання: які норми тепер визначатимуть правила гри для підприємців і що зміниться у сфері трудових відносин?
У цьому матеріалі ми розглянемо ключові наслідки скасування кодексу, можливі ризики для компаній і працівників, а також пояснимо, які нормативні акти прийдуть йому на зміну.
- Штатний розпис – зразок
- Наказ на штатний розпис – зразок
- Наказ про внесення змін до штатного розпису – зразок
Відміна Господарського кодексу: ключові дати та законодавчі підстави
9 січня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196–IX (далі — Закон № 4196). Він не лише скасовує Господарський кодекс (ГК), але й вносить зміни до низки інших законодавчих актів.
Згідно з пунктом 1 статті 17 «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, він набирає чинності з наступного дня після опублікування та вводиться в дію через шість місяців. Опублікований документ був 27.02.2025, тож чинності він набрав 28.02.2025, а норми ГК перестануть діяти з 28.08.2025 року.
Підприємцям і компаніям важливо розуміти не лише сам факт відміни Господарського кодексу, а й інші зміни, що торкнуться їхньої діяльності.
Що саме змінюється після скасування Господарського кодексу
Закон № 4196 спрямований на підвищення прозорості бізнес-середовища та інвестиційної привабливості України. Одним із його ключових положень є корпоратизація державних і комунальних підприємств. Передбачається їхнє перетворення у:
- акціонерні товариства (АТ),
- товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ),
- комунальні некомерційні товариства (для медицини, соціальної та гуманітарної сфер).
Важливо розуміти: корпоратизація не є приватизацією. Вона передбачає лише зміну організаційно-правової форми, без появи приватного власника.
Ще одне нововведення — заміна «господарського відання» та «оперативного управління» на нове право узуфрукту. Воно дозволяє підприємствам користуватися державним чи комунальним майном, отримувати дохід від його використання, але без права розпорядження (окрім передачі в оренду). Такий механізм діятиме на строк до 5 років або безстроково, але не поширюватиметься на майно, заборонене до приватизації.
Як реформа вплине на бізнес у перехідний період
Для державних і комунальних підприємств передбачений трирічний перехідний період, аби поступово адаптуватися до нових правил. Протягом цього часу держпідприємства зобов’язані трансформуватися в ТОВ або АТ. Комунальні підприємства теж можуть пройти реформу, але для них це не є обов’язковою нормою.
Тривалий перехідний етап має мінімізувати ризики для бізнесу. Він дозволить уникнути правових колізій, гармонізувати законодавство з Цивільним кодексом та забезпечити більш зрозумілу судову практику. Це означає менше витрат ресурсів і часу для підприємців.
Які перспективи відкриваються після 28 серпня 2025 року
Відміна Господарського кодексу — це лише перший крок до глибшої правової реформи. Україна потребує сучасного, чіткого та зрозумілого господарського законодавства, яке відповідатиме європейським стандартам. Це дозволить легше виходити на міжнародні ринки, залучати іноземні інвестиції та підвищувати конкурентоспроможність вітчизняного бізнесу.
Скасування ГК створює основу для переходу від застарілих норм до більш прозорої та передбачуваної системи регулювання. Перехідний період допоможе бізнесу адаптуватися, а в майбутньому — закласти підґрунтя для економічної стабільності та інтеграції України до європейського ринку.
