Списання безнадійної дебіторської заборгованості
29 September 2023
Неспроможна дебіторська заборгованість: пояснення в бухгалтерії
Неспроможна дебіторська заборгованість визначається як дебіторська заборгованість, стосовно якої існує переконаність у неможливості її повернення боржником або яка перейшла строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість").
Важливо зауважити, що термін "поточна" у цьому визначенні не виключає можливість того, що довгострокова дебіторська заборгованість також може бути визнана неспроможною. Це пов'язано з тим, що, з бухгалтерської точки зору, на дату очікуваного погашення, довгострокова заборгованість повинна бути перенесена в поточну категорію, якщо її очікуваний строк погашення менше 12 місяців з дати складання балансу.
Отже, для визнання неспроможної дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку необхідно виконати хоча б одну з двох умов, зазначених у таблиці. На жаль, НП(С)БО 10 не надає конкретних прикладів стосовно цих умов.
.png)
Незалежно від другої умови, борг можна списати, якщо дотримано першу умову - строк позовної давності. Навіть якщо борг погашається в результаті поспішного списання заборгованості, сума погашення все одно повинна бути відображена як дохід.
Вищезазначені положення дозволяють платникам єдиного податку, платникам податків з низьким рівнем доходу та неприбутковим організаціям списувати безнадійні борги. Однак платникам податків зі значними доходами також слід перевірити, чи відповідають вони податковим критеріям безнадійної заборгованості, оскільки податкова перевірка може призвести до заниження прибутку та недоплати податків.
Популярні послуги компанії:
- Юридична адреса в Україні;
- Юридична адреса у Києві та області;
- Послуги бухгалтера;
- Бухгалтерські послуги;
- Фінансова звітність ФОП.
Списання безнадійної дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку: інструкція та умови
Списання безнадійної дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку вимагає певних процедур і документації. Ось послідовність дій:
-
Наказ на списання: Це основний документ, що надає підставу для списання безнадійної заборгованості. Наказ має бути складений і підписаний керівником компанії.
-
Бухгалтерська довідка: До наказу додається бухгалтерська довідка, яка пояснює підстави для списання та посилається на відповідні положення НП(С)БО 10.
-
Документи, що підтверджують умови списання: До наказу також слід додати копії документів, які підтверджують, що дебіторська заборгованість відповідає умовам списання безнадійної згідно з НП(С)БО 10.
-
Акт звіряння розрахунків: Під час інвентаризації може бути складений акт звіряння розрахунків. Для цього можна використовувати форму бланку, яку затвердив Мінфін.
-
Причини списання: Наказ має включати розділ, в якому розглядаються причини списання безнадійної заборгованості.
Порядок списання може відрізнятися в залежності від того, чи існує резерв сумнівних боргів. Наприклад, для мікропідприємств, єдиноподатників та неприбуткових організацій резерв не обов'язковий. Але деякі види заборгованості не підлягають списанню, такі як "товарна" дебіторська заборгованість або придбана заборгованість, призначена для продажу.
.png)
Паралельно зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості, підприємство також повинно відзначити цю суму на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість". Безнадійна дебіторська заборгованість залишається на цьому субрахунку протягом не менше, ніж тривалість 3 роки з дати списання, щоб слідкувати за можливістю її стягнення в разі зміни майнового статусу боржника, як вказано в Інструкції № 291 стосовно рахунку 071.
Це стосується лише вчасного списання безнадійної дебіторської заборгованості, тобто протягом періоду, коли діє позовна давність або відбувається подія, яка надає впевненість у неможливості її погашення. Якщо ж дебіторська заборгованість вже давно вважалася безнадійною, її списання здійснюється відповідно до процедур коригування помилок у минулих звітних періодах, передбачених п. 4 НП(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".
- Списання безнадійної дебіторської заборгованості проводки
Приклад 1 (опції списання безнадійної дебіторської заборгованості). У підприємства виникла ситуація з безнадійною дебіторською заборгованістю на суму 50 тисяч гривень.
Розглянемо два можливі способи списання цієї заборгованості:
- Зменшення суми резерву сумнівних боргів, залишок якого складає 20 тисяч гривень.
- Включення цієї суми безпосередньо до витрат.
.png)
Приклад 2 (списання довгострокових безнадійних кредитів). Компанія є неплатником ПДВ, платником єдиного податку 3-ї групи і не створювала резерв сумнівних боргів.
Якби компанія була платником ПДВ, компенсаційний податок підлягав би сплаті в листопаді 2020 року, і податок на додану вартість, що підлягав би сплаті за цей період, був би заниженим Платникам ПДВ слід уникати такої ситуації, оскільки це призвело б до того, що платник ПДВ був би зобов'язаний сплатити більшу суму ПДВ, ніж він повинен був би сплатити в іншому випадку.
Строки позовної давності
Терміни позовної давності представляють собою період, протягом якого підприємство або інший суб’єкт може звернутися до суду для захисту свого цивільного права або інтересу (згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України, надалі - ЦКУ). Випадки порушення зобов'язань включають невиконання або виконання з порушенням умов, передбачених змістом зобов'язання, таких як умови угоди.
Загальний строк позовної давності становить 3 роки (згідно зі статтею 257 ЦКУ). Важливою особливістю є можливість сторін договору збільшити цей строк. Умова про збільшення строку повинна бути оформлена письмово, наприклад, у тексті договору. Важливою точкою є те, що така умова про дію договору до повного виконання сторонами їхніх зобов'язань не вважається збільшенням строку позовної давності (згідно з рішенням Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 року № 10). Закон не накладає жодних обмежень щодо збільшення строку, однак скорочення його не допускається. Тривалість в 3 роки є мінімальною для загального випадку, і зменшення цього строку, наприклад до 2 років, за допомогою умов договору неможливе.
Проте існують інші терміни позовної давності, встановлені законодавством, які можуть бути коротшими або довшийми. Їх розглянуто у таблиці нижче. Важливо відзначити, що більшість з цих термінів стосуються права вимоги, і, отже, дебіторська заборгованість настає лише в разі пред'явлення вимоги і її прийняття відповідачем (або рішенням суду), наприклад, строк давності для подання позову щодо товарів неналежної якості
.png)
Дата початку перебігу позовної давності
Правила визначення початку перебігу позовної давності наведені в таблиці нижче. За загальним правилом, позовна давність обчислюється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). Наприклад, якщо позику на один рік було видано 1 листопада 2020 року, перебіг позовної давності розпочнеться 1 листопада 2021 року (цей борг мав бути погашений до 31 жовтня 2021 року).
.png)
Зупинення, переривання та збільшення строку позовної давності представляють важливий аспект в обліку дебіторської заборгованості
Розглянемо їхні основні аспекти:
-
Зупинення строку - це ситуація, коли відлік строку припиняється, а потім поновлюється без обнулення. Важливою особливістю є те, що час до зупинення зараховується у перебіг строку позовної давності. Підстави для зупинення строку включають:
-
Надзвичайні обставини або непереборна сила (форс-мажорні обставини), які перешкоджали пред'явленню позову. Перелік таких обставин можна знайти у відповідному законодавстві.
-
Розстрочення виконання зобов'язання (мораторій) відповідно до закону.
-
Зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини.
-
Знаходження позивача або відповідача у ЗСУ або інших створених за законом армійських формуваннях, що були переведені у період повномасштабного вторгнення.
-
-
Переривання строку - це ситуація, коли перебіг строку позовної давності припиняється з його обнуленням. Потім він починається спочатку без зарахування того часу, що минув до переривання. Переривання відбувається в разі, якщо дії боржника вказують на визнанням ним свого боргу або якщо був пред'явлений позов щодо боржника. Такими діями можуть бути, наприклад:
-
Письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу.
-
Підписання акта звіряння взаємних розрахунків, який підтверджує заборгованість щодо суми спору.
-
Визнання пред'явленої претензії.
-
Зміна договору, яка свідчить про визнання боргу боржником.
-
Часткова оплата боржником основної суми боргу.
-
Зазначимо, що розуміння і правильне застосування цих понять є важливим для обліку дебіторської заборгованості та визначення строків позовної давності в конкретних ситуаціях
.jpg)
Важливо зауважити, що завершення тримісячного строку після закінчення строку платежу не гарантує автоматичного списання дебіторської заборгованості, оскільки строк позовної давності може бути перерваний.
Звідси випливають цікаві аспекти, які необхідно враховувати при обліку дебіторської заборгованості:
-
Якщо боржник протягом півроку не сплачує борг, а потім звертається з проханням про відстрочку платежу, то ці півроку не враховуються у строку позовної давності.
-
Якщо боржник не робить платежі протягом двох кварталів і тільки під час інвентаризації погоджується підписати акт про звірку розрахунків, то це означає, що цілих 9 місяців (3 квартали) вилучаються з розрахункового періоду строку.
-
У разі укладання додаткової угоди до основного договору щодо відтерміну оплати, весь період до моменту укладання такої угоди не враховується у строку позовної давності. Облік починається лише наступного дня після закінчення строку платежу за цією додатковою угодою.
-
Якщо боржник не сплачував протягом року і потім розраховується, сплачуючи лише 10% від боргу, весь цей рік виключається з строку позовної давності.
Ці аспекти мають велике значення для податкового обліку, зокрема для великих платників податку на прибуток. У цих випадках податкова служба може розглядати списання боргу як витрати передчасного списання.
Слід також зауважити, що переривання (іншими словами, обнулення) строку позовної давності є ризикованою ситуацією при податковому обліку списання безнадійної заборгованості.
Деякі важливі та поширені причини переривання строку позовної давності включають:
-
Подання кредитором позову до суду та його прийняття судом для розгляду. Виняток становить випадок, коли суд повертає позов або відмовляє у відкритті провадження.
-
Після отримання претензії від кредитора, боржник має право розглядати її протягом місяця. Після цього він може письмово визнати борг, і весь цей час, включаючи період розгляду позову, виключається із строку позовної давності. У випадку, якщо боржник не визнає борг, строк позовної давності зберігається, але пізніше може бути обнулений в разі прийняття позову кредитором судом.
Отже, з урахуванням часу розгляду претензій і судових справ строк від несплати до того моменту, коли бухгалтер отримує підстави для списання дебіторської заборгованості, може значно перевищити 3 роки.
Також можливим є збільшення строку позовної давності завдяки укладенню сторонами додаткової угоди до основного договору.
Як провести списання дебіторської заборгованості у період повномасштабного вторгнення
Підприємства, які поставляли свою продукцію (товари, роботи, послуги) у мирний період і не змогли отримати оплату внаслідок повномасштабного вторгнення, стикаються із зростанням грошової дебіторської заборгованості. Відомо, що політичні розбіжності можуть призвести до втрат не лише майна, але й можливості погасити борги, укладені до виникнення активних подій. Чи має підприємство право списати цю заборгованість зі свого обліку? Давайте докладніше розглянемо це питання.
Списання безнадійної товарної дебіторської заборгованості: особливості податкового обліку
Однією з найскладніших питань у податковому обліку є списання товарної дебіторської заборгованості, яка виникає після передоплати (авансу) за товари, роботи або послуги. Ця форма заборгованості відрізняється тим, що гроші не виплачені безпосередньо, а боржник повинен надати товари чи виконати роботи/послуги. Ситуація може мати різні наслідки для податкового обліку залежно від статусу платника:
-
Для платників податку на прибуток з низьким обсягом доходу це зазвичай не становить проблеми.
-
Єдиноподатники зазвичай також не мають серйозних проблем з цим питанням.
-
Однак платники податку на прибуток з великим обсягом доходу можуть зіткнутися з податковими труднощами. Передоплата без надання відповідних товарів або послуг вважається безповоротною фінансовою допомогою, і податківці можуть вимагати нарахування податкових зобов'язань. Виняток становить випадок заборгованості, яка відповідає певним критеріям (підпункт 140.5.9 Податкового кодексу України).
-
Платники ПДВ можуть також стикнутися з проблемами в обліку цієї форми заборгованості. Покупець може втратити право на податковий кредит, який був нарахований на дату передоплати, якщо не має доказів фактичного постачання товарів або послуг. Тут важливо враховувати період виникнення заборгованості, оскільки це може вплинути на рішення щодо податкового кредиту (дивіться таблицю нижче).
.png)
Облік списання безнадійної дебіторської заборгованості можна продемонструвати на прикладі типових бухгалтерських проведень.
Приклад 3: Списання "товарної" дебіторської заборгованості
Припустимо, підприємство раніше перерахувало аванс за товари в розмірі 60000 грн, включаючи ПДВ, проте товари так і не були поставлені. Розглянемо два варіанти в залежності від того, чи був аванс перерахований до чи після 01.07.2015 року.
.png)