Тристоронній договір: оптимальна співпраця

29 November 2023

Більшість з нас звикли до укладання двосторонніх договорів, оскільки вони становлять основну частину наших угод. Але є й інший тип угод - тристоронні договори. У чому полягає сутність таких угод, у яких ситуаціях вони можуть бути вигідними та як враховувати податок на додану вартість (ПДВ) при їх виконанні?

Тристоронні договори є угодами між трьома сторонами, де кожна сторона має свої власні права та обов'язки. Цей тип угоди може бути доцільним у випадках, коли взаємодія всіх трьох сторін є важливою для досягнення спільної мети чи завдання.

При виконанні тристоронніх договорів, особливо важливо враховувати тонкощі обліку ПДВ. Зазвичай, кожна сторона зобов'язана самостійно розглядати оподаткування та обліковувати ПДВ відповідно до своєї діяльності. Проте, у разі тристороннього договору, можуть виникати ситуації, де розподіл витрат та оподаткування потребує уважного вивчення та визначення відповідальності кожної сторони.

Загальний зразок тристороннього договору може включати визначення прав та обов'язків кожної сторони, механізми вирішення спірів, терміни виконання та інші ключові пункти. Цей тип договору може бути корисним у ситуаціях, коли співпраця трьох сторін визначає успіх угоди та досягнення спільних цілей.

• Тристоронній договір зразок
  

Що таке тристоронній договір: розгляд основних аспектів

Тристоронній договір представляє собою одну з форм багатосторонніх угод, визначену статтею 626 Цивільного кодексу України. Застосовуючи загальні положення про договір, цей вид угод визнається, якщо це не суперечить його багатосторонньому характеру (згідно з частиною 4 статті 626 ЦКУ). Також його можна називати тристоронньою угодою.

Наголосимо, що сутність тристороннього договору полягає не лише у наявності трьох підписантів, а в тому, щоб кожна сторона мала окремі права та обов'язки. Це випливає з положень про односторонні та багатосторонні договори, визначених в частинах 2 і 3 статті 626 ЦКУ відповідно.

Наприклад, якщо три особи беруть на себе спільний обов'язок або право вчинити або утриматися від дії перед іншою стороною, то договір вважається одностороннім (згідно з частиною 2 статті 626 ЦКУ). Таким чином, у таких угодах просто одна сторона представлена трьома або більше особами, які діють спільно.

Для того, щоб договір був тристороннім, кожній з трьох сторін повинні бути чітко визначені їхні права та обов'язки. На відміну від кількості підписантів, кількість сторін у договорі може бути більше за три, але важливо, щоб вони розподіляли права та обов'язки між собою.

Залишити заявку 067 341 76 94

Тристоронній договір: зразок угоди

Завантажити зразок тристороннього договору

Розглянемо ситуації, що є типовими для укладання тристоронніх договорів:

Тристоронній договір: альтернативи

Щодо вищезазначених договорів, більшість з них можуть бути як двосторонніми, так і тристоронніми, залежно від ситуації та інтересів учасників. Однак існують угоди, для яких вигідніше обрати формат тристороннього договору. Наприклад, договір постачання з елементами агентських прав вимагає визначення прав і обов'язків кожної сторони, включаючи роль агента, що вимагає погодження як покупцем, так і продавцем. Тим не менше, цей тип договору може бути розділений на два двосторонні:

1. Договір "Покупець - Агент".
2. Договір "Продавець - Агент".

Аналогічні заміни можливі і в інших тристоронніх договорах, замінюючи їх комбінацією двосторонніх угод та письмових згод щодо дій інших сторін. Однак це стає зручним лише у випадку, коли одна зі сторін є пасивною та лише погоджується на дії двох інших. Наприклад, це можливо при угодах заміни первісного кредитора чи боржника:

1. Договір переведення боргу, де згода пасивної сторони – кредитора є обов'язковою (згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України), і може бути отримана у формі листа.
2. Договір на відступлення права вимоги, де пасивна сторона (боржник) повинна бути інформована про зміну кредитора (згідно з частиною 2 статті 516 ЦКУ).

Проте, якщо одночасно змінюються і права, і обов'язки пасивної сторони в цих угодах (кредитора/боржника), такі як продовження строку виконання зобов'язань, зміна суми тощо, введення цієї сторони у договір є навіть обов'язковим. У будь-якому випадку, тристоронній договір виявляється більш надійним для обміну відповідними документами.

Залишити заявку 067 341 76 94

Причини та вплив додавання третьої сторони до договору

Додавання третьої сторони до договору може мати різноманітні наслідки, які визначаються конкретними умовами угоди. Звертаючи увагу на такі аспекти:

1. Права сторін при розірванні договору: Наприклад, у випадку постачальника послуг та замовника, важливо розглядати можливість розірвання договору без згоди третьої сторони, яка є основним інтересарієм у угоді. Якщо угода не містить відповідних умов, усі три сторони вважаються рівноправними учасниками угоди. Це важливо враховувати при формулюванні тексту договору.

2. Перерозподіл прав і обов'язків: Поява третьої сторони призводить до перерозподілу прав і обов'язків між учасниками угоди. Наприклад, ця сторона може набути прав вимоги, які раніше належали замовнику, а також частину його обов'язків. Наприклад, в медичному договорі це може включати виконання рекомендацій щодо лікування. Якщо третя сторона не має власних прав і обов'язків в рамках угоди, то договір може фактично залишатися двостороннім.

Усе враховуючи, важливо вирішити, які елементи є обов'язковими для тристороннього договору, а також узгоджувати права та обов'язки всіх учасників для забезпечення ясності та ефективності угоди.

Необхідні складові тристороннього договору

У тристоронньому договорі необхідно чітко визначити:

1. Істотні умови: Вони включають предмет угоди, вартість та строки виконання. Це ключові параметри, які формують основу відповідного типу договору.

2. Права та обов'язки для кожної сторони окремо: Це передбачає докладний опис прав і обов'язків кожної з трьох сторін угоди. Ці відомості можуть бути внесені в текст договору в єдиному блоку або розподілені відповідно до взаємозв'язку між сторонами.

3. Роль первісного договору: У випадку, якщо тристоронній договір передбачає зміну кредитора або боржника, важливо вказати первісний договір, що становить основу для виникнення боргових зобов'язань. Це особливо актуально, якщо третя сторона, яка вступає в угоду, зазначається як кредитор або боржник. Наприклад, можна визначити, що права та обов'язки боржника формуються відповідно до первісного договору, на підставі якого виникли боргові відносини.

Замовити дзвінок