Облік валютних операцій на підприємстві 2026

08 November 2023

У 2026 році валютне регулювання в Україні продовжує діяти з урахуванням обмежень, установлених Національним банком України на період воєнного стану. Умови проведення окремих валютних операцій можуть змінюватися, тому підприємствам важливо враховувати актуальні вимоги НБУ та правильно відображати операції в межах ведення бухгалтерського обліку. Розглянемо чинні правила та особливості бухгалтерського обліку валютних операцій у 2026 році.

• ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ: НЕЗАМІННА ШПАРГАЛКА

Останні зміни у сфері валютних обмежень

Валютне регулювання в Україні протягом останніх років суттєво змінювалося. Зокрема, раніше діяли такі правила:

1. Обов’язковий продаж іноземної валюти експортерами. Вимога щодо обов’язкового продажу частини валютних надходжень була скасована у 2019 році. До цього частина валютної виручки суб’єктів господарювання підлягала обов’язковому продажу;

2. Граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Вимоги до строків розрахунків за експортними та імпортними операціями змінювалися протягом останніх років та залежать від чинних нормативних актів НБУ.

У 2026 році під час здійснення валютних та зовнішньоекономічних операцій необхідно керуватися актуальними нормативними актами Національного банку України. Банки здійснюють валютний нагляд за дотриманням установлених вимог. Для правильного відображення таких операцій та підготовки звітності підприємство може скористатися бухгалтерськими послугами.

 

Основні обмеження валютних операцій 2026

Існуючі нині обмеження визначаються такими нормативними актами:

1. Закон "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473 (далі – Закон № 2473).
2. Положення НБУ від 02.01.2019 р. №5, яке встановлює порядок проведення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення №5).
3. Інструкція НБУ від 02.01.2019 р. № 7 щодо валютного контролю граничних термінів розрахунків (далі – Інструкція № 7).

Самі обмеження такі:

1. Протягом 365 календарних днів мають завершуватись розрахунки в іноземній валюті за контрактами Зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД-контракти) (згідно з п. 21 Положення № 5 та пунктом "2" статті 12 Закону № 2473). Цей період охоплює інтервал між моментом оформлення митної декларації та моментом здійснення платежу, тобто між поставкою товарів, виконанням робіт чи наданням послуг та остаточним розрахунком. Валютний контроль також застосовується до попередніх платежів, охоплюючи період між авансом та отриманням товарів, виконанням робіт чи наданням послуг.

2. Немає обов'язкового продажу іноземної валюти в експортерів – це правило скасовано з 20 травня 2019 року за рішенням Національного банку України, викладеним у постанові № 35 від 06.02.2019 р. Проте незважаючи на відміну цього правила, виручка все одно спочатку зараховується на розподільчий рахунок у банку .

Тим не менш, існують винятки:

• Операції на суму до 400 тис. гривень, що взагалі не підпадають під валютний контроль розрахунків (п. "1" пункту 22 та п. "7" пункту 2 Положення № 5).
• В особливих випадках, наприклад, при імпорті-експорті без реального ввезення-вивезення товарів, валютний контроль у банку завершується після продажу такої продукції нерезиденту за кордоном (п. 5 пункту 9 Інструкції № 7).

Важливо відзначити, що 400 тис. гривень не лише є вартісним обмеженням для валютного контролю, а й є порогом фінансового моніторингу.

Додаткові обмеження на валютні операції 2026

Також варто звернути увагу на такі додаткові аспекти:

1. Заборонено здійснювати розрахунки готівкової іноземної валюти. Суб'єкти підприємств можуть купувати валюту лише через банки та проводити розрахунки в іноземній валюті виключно через банківські рахунки (згідно з пунктом 16 Положення № 5).

2. Необхідно надати банку підтвердження мети придбання іноземної валюти. Виняток становлять суми до 400 тисяч гривень (див. абзац 3 пункту 4 та пункт "7" пункту 2 Положення № 5). Вказану суму (400 тисяч гривень) встановлено відповідно до частини 1 статті 20 Закону від 06.12.2019 р. № 361, яка є порогом фінансового моніторингу. Спроби обійти це обмеження шляхом поділу суми на кілька операцій можуть бути виявлені та моніторовані банками.

3. Отриману іноземну валюту необхідно використовувати протягом 10 робочих днів (згідно з пунктом 44 Положення № 5).

4. Іноземну валюту можна використовувати лише для розрахунків за контрактами Зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД-контрактами). Як і раніше, заборонено проводити розрахунки на території України з використанням іноземної валюти.

5. Для купівлі та продажу валюти у банку необхідно подати заяву у довільній формі (згідно з пунктом 10 Положення № 5) або довіреність. Порядок проведення валютних операцій та їх документальне оформлення визначаються банком, що обслуговує, тому рекомендується проконсультуватися з банком, який здійснюватиме валютні операції, оскільки можуть знадобитися додаткові документи в рамках фінансового моніторингу.

6. Для проведення розрахунків в іноземній валюті використовується платіжне доручення в іноземній валюті згідно з Положенням НБУ від 28.07.2008 р. № 216.

7. Зняття іноземної валюти через банкомати на території України заборонено (відповідно до пункту 17 Положення № 5). Продаж валюти банк повинен зробити за дорученням клієнта протягом 5 банківських робочих днів (згідно з пунктом 52 Положення № 5) для валют 1-ї групи класифікатора валют (наприклад, долар, євро, валюти країн ЄС, фунт стерлінгів, швейцарський франк та деякі інші) .

Бухгалтерський облік валютних операцій 2026

Перед проведенням бухгалтерського обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти важливо звернути увагу на такі моменти:

1. "Курсова різниця" є різницею між двома курсами, встановленими Національним банком України. Для обліку курсових різниць використовуються рахунки 714 (дохід) та 945 (витрата). Курсові різниці розраховуються згідно з правилами, викладеними у пункті 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", як на дату балансу, так і на дату проведення операції. Залишок іноземної валюти на дату придбання та дату балансу має бути оцінений саме за курсом НБУ.

2. Різниця між курсом НБУ та курсом обслуговуючого банку не є курсовою різницею з погляду П(С)БО 21. Іноді цю суму називають "сумовою різницею", але такий термін відсутній у П(С)БО. Ця відмінність призводить до прибутку або збитку від купівлі-продажу валюти та відбивається на рахунках 711 (прибуток) або 942 (збиток). Наприклад, купівля іноземної валюти зазвичай веде до збитку, оскільки курс купівлі вищий за курс НБУ, а продаж валюти призводить до прибутку, оскільки курс продажу зазвичай також вищий за курс НБУ.

• Облік валютних операцій проведення

Приклад 1. Покупка іноземної валюти. Заявку до банку було подано 27.07.2020 року для придбання 20,000 доларів США для розрахунків за ЗЕД-контрактом. Банк списав кошти у розмірі 500,000 гривень із банківського рахунку клієнта. Доларів було придбано та зараховано на валютний рахунок 28.07.2020 року, а комісія склала 400 гривень. Отримана валюта має бути використана протягом 10 робочих днів.

Приклад 2. Продаж іноземної валюти. Заявку на продаж 15,000 євро було подано 29.07.2020 року. Наступного дня валюту було продано банком, і кошти у гривні були зараховані на поточний рахунок клієнта. Комісійна винагорода банку становила 300 гривень.