Валютне регулювання

13 November 2023

Контроль за операціями в іноземній валюті з боку банків є ефективним інструментом, який встановлює певні обмеження для зовнішньоекономічної та валютної діяльності. Це стосується не лише підприємств і підприємців, але також звичайних громадян. У нашому огляді ми розглянемо ключові аспекти цього валютного нагляду, зокрема його нюанси для 2024 року.

Валютний моніторинг та регулювання в Україні

У діючих нормативних документах зараз використовується термін "валютний нагляд" замість "валютного контролю", заснований на принципах ризик-орієнтованого підходу. Це не просто зміна у вживанні слів; це також послаблення вимог до валютних операцій, які вже проводяться протягом кількох років.

Основні правила валютного нагляду визначаються такими нормативними документами:

1. Закон "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473 (далі – Закон № 2473);
2. Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, постанова правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі – Положення № 5);
3. Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, постанова правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7 (далі – Інструкція № 7).

Моніторинг термінів розрахунків: валютний контроль в граничних строках

Граничний термін розрахунків - це період, протягом якого має відбутися закриття ЗЕД-контракту шляхом розрахунків. На сьогодні цей термін становить 365 календарних днів (пункт 21 розділу II Положення № 5, підпункт 2 статті 12 Закону № 2473). Для операцій з обсягом менше 400 тис. гривень взагалі не застосовується валютний нагляд (так званий "незначний розмір операції", підпункт 7 пункту 2 Інструкції № 5, частина 1 статті 20 Закону від 06.12.2019 р. № 361, також відомий як Закон про фінмоніторинг).

При експорті термін 365 днів починається з наступного дня після оформлення митної декларації і завершується днем зарахування виручки на поточний рахунок (підпункт 2 пункту 9 Інструкції № 7). Щодо порогу в 400 тис. гривень - це одночасно і вартісна межа фінмоніторингу (детальніше читайте про Фінансовий моніторинг).

Моніторинг дотримання граничних строків розрахунків здійснюють комерційні банки, що обслуговують такі розрахунки (Інструкція № 7). Проте банк самостійно не нараховує штрафні санкції, але повідомляє про порушення органи ДПС (частина 6, стаття 11 Закону № 2473). ДПС, в свою чергу, застосовує пеню та здійснює її стягнення (частина 8, стаття 13, стаття 15 Закону № 2473).

Зазвичай банк повідомляє самого порушника про порушення граничних строків, хоча це не є обов'язковим.

Увага: 365 календарних днів - це строк контролю розрахунків по ЗЕД-контрактах, за яким здійснюється нагляд банками.

Відлік граничних термінів розрахунків в рамках валютного контролю такий:

• ВІДЛІК СТРОКІВ ВАЛЮТНОГО НАГЛЯДУ

Залишити заявку 067 341 76 94

Дроблення операцій з метою пройти валютний нагляд

У випадку виявлення штучного розбиття операцій для відповідності ліміту в 400 тис. грн, банк повинен продовжувати валютний моніторинг. Ознаки розбиття операцій включають (див. підпункт "5" пункту 3 розділу II Інструкції № 7 та підпункт "2" пункту 2 Положення про порядок проведення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, постанова правління НБУ від 02.01.2019 р. № 8):

1. Експорт (постачання) виконується одним резидентом;
2. Існує контрагент-нерезидент, який пов'язує операції між собою;
3. Існує договір (контракт, угода, інший документ), який пов'язує операції між собою;
4. Сума кожної експортної операції менше 400 тис. грн;
5. Сума кожної експортної операції за календарний місяць перевищує 10-кратний розмір операції на незначну суму;
6. Валютні операції здійснюються 3 рази та більше на тиждень;
7. Валютні операції здійснюються 10 разів та більше на календарний місяць;
8. Загальна сума валютних операцій за тиждень перевищує 2-кратний розмір 400 тис. грн (або еквівалент за курсом НБУ);
9. Загальна сума операцій за календарний місяць перевищує 8-кратний розмір 400 тис. грн (або еквівалент за курсом НБУ).

На підставі цих критеріїв банк може вирішити, чи має місце розбиття операцій та порушення граничних термінів, незважаючи на відповідність формальних критеріїв у експортно-імпортних операціях.

Валютні операції, що випадають за межі моніторингу граничних термінів розрахунків

Згідно з рішенням правління Національного банку України від 14.05.2019 р. № 67 "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів...", окрім операцій на суму менше 400 тис. грн, також не підлягають контролю граничних термінів розрахунків такі операції:

1. Імпорт товарів за державними контрактами для потреб "оборонки";
2. Імпорт деяких медикаментів (угоди МОЗ зі спеціалізованими організаціями), імпорт послуг для лікування рідкісних захворювань;
3. Імпорт товарів для космічної та авіаційної техніки;
4. Угоди про розподіл продукції;
5. Експорт робіт, послуг (за винятком транспортних і страхових) та прав інтелектуальної власності (це полегшення сприятливе для сфери ІТ);
6. Товари і послуги, які підлягають закупівлі відповідно до угод Національного олімпійського комітету, необхідні для забезпечення участі національних збірних команд в Олімпійських іграх та деяких інших змаганнях;
7. Туристичні продукти (послуги), які імпортуються відповідно до ЗЕД-контрактів у туристичній галузі, включаючи реалізацію туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів.

Кредитування банківських рахунків експортерів від виручки

Зобов'язаний продаж валютної виручки експортерами в даний момент не є обов'язковим. Це правило було скасовано ще у 2019 році рішенням Національного банку України від 06.02.2019 р. № 35.

Проте залишаються рахунки для початкового обліку іноземної виручки. Кошти, до того як вони потрапляють на поточний рахунок, спочатку зараховуються на так званий розподільчий рахунок у банку (п. 108, п. 110 Положення № 5). Цей рахунок фактично є транзитним. Дві операції - зарахування на розподільчий рахунок та перерахування на поточний рахунок - можуть відбуватися як у той же день, так і в різні дні. Але є обмеження - переказ на поточний рахунок повинен відбутися не пізніше наступного дня після надходження на розподільчий (пп. "1" п. 52 Положення № 5).

Зверніть увагу: Зобов'язаний продаж валютної виручки на сьогоднішній день не є обов'язковим.

На розподільчий рахунок також зараховуються кошти у вигляді іноземних інвестицій, кредитів та позик. Проте існують винятки - інвалютні платежі, які надходять безпосередньо на поточний рахунок (пп. 15-21, 25 та 27 п. 109 Положення № 5). Це включає надходження:

• від торгівлі валютними цінностями;
• з повернення коштів за кордонне відрядження;
• з переказу коштів для спільної інвестиційної діяльності з участю іноземного інвестора без створення юридичної особи (дивіться про спільну діяльність).

Зверніть увагу: Операцію з валютного контролю знімають після зарахування коштів на поточний, а не розподільчий рахунок.

Розрізнити поточний та розподільчий рахунок можна за їх номерами. Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим рішенням правління НБУ від 11.09.2017 р. № 89, перші 4 цифри рахунку мають такий вигляд:

• 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» - поточний рахунок суб'єктів господарювання (підприємства та ФОП);
• 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання» - розподільчий рахунок. Такі рахунки відкриваються для кожного клієнта особисто і використовуються для обліку коштів, які підлягають розподілу або попередньому контролю.

У форматі номера IBAN ці цифри починаються з 16-го розряду. Виглядає це так:

• UA000002600********** - поточний рахунок;
• UA000002603********** - розподільчий рахунок.

Проте це відноситься до обліку комерційних банків. У підприємств для обліку таких коштів використовуються власні рахунки.

Згідно з Інструкцією до Плану рахунків з наказу Міністерства фінансів від 30.11.1999 р. № 291 для обліку коштів на розподільчому рахунку в підприємств використовується субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті». Згідно з цією Інструкцією субрахунок призначається саме для обліку коштів в іноземній валюті, які підлягають розподілу або додатковому контролю, включаючи суми в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства.

Зверніть увагу: Субрахунок 316 (у банках - 2603) призначений для обліку коштів на розподільчому рахунку.

У бухгалтерських проведеннях зарахування іноземної виручки з урахуванням курсових різниць згідно з п. 6 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» має відображатися наступним чином:

• БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З НАДХОДЖЕННЯ ІНВАЛЮТНОЇ ВИРУЧКИ

Розподільчий рахунок та сплатник єдиного податку

Особливе значення процесу переміщення коштів з розподільчого рахунку на поточний рахунок виявляється для єдиноподаткових платників, оскільки їхні доходи для цілей єдиного податку визначаються за касовим методом. Важливо врахувати, що для платників єдиного податку:

• Дата збільшення доходу визначається днем зарахування коштів на розподільчий рахунок (316), а не на поточний рахунок (311). Це було пояснено в індивідуальній податковій консультації ДФС від 09.08.2019 р. № 3373/6/99-99-13-02-03-14/ІПК.

• Позитивні курсові різниці включаються до загального доходу (згідно з роз'ясненням ДПС ЗІР 108.01.12). Це означає, що якщо зарахування виручки на розподільчий рахунок та подальше перерахування на поточний рахунок відбулися в різні дні і курс гривні зміцнився, єдиноподатник повинен також врахувати дохід від курсової різниці. Від'ємні курсові різниці, на жаль, не впливають на єдиний податок.

Ця ситуація має особливе значення, якщо кошти надійшли на розподільчий рахунок 30 вересня (III квартал), а зараховані на поточний рахунок лише 1 жовтня (IV квартал). Це слід відображати в декларації за III квартал, оскільки в іншому випадку може виникнути недооцінка податкового зобов'язання за єдиний податок на тримісячний період.

Зверніть увагу: У єдиноподаткових платників дохід враховується вже при зарахуванні коштів на розподільчий рахунок.

Переміщення валюти через митний кордон України

Юридичні особи зобов'язані подавати декларації на ввезення/вивезення валюти та валютних цінностей при перетині кордону.

Фізичні особи не повинні письмово декларувати валюту та цінності в еквіваленті до 10 000 євро. Проте, у випадку суми ≥ 10 000 євро обов'язковим є письмове декларування. Ці обмеження та інші правила можна знайти в пункті 5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 р. № 3 (далі - Положення № 3).

Валютний переказ фізичними особами через поштовий сервіс

Починаючи з 28 квітня 2020 року, з набуттям чинності нового законодавства з фінансового моніторингу, ліміт для трансграничних переказів без відкриття рахунків та необхідних документів збільшено з 150 тис. грн до 400 тис. грн (за курсом НБУ). Це стосується фізичних осіб та юридичних осіб.

У межах суми 400 тис. грн фізичні особи можуть здійснювати конвертації валюти за кордон без відкриття рахунків для поточних неторгових операцій. Це включає виплату дивідендів, виплату процентів по кредиту, оплату навчання, участь в конференціях та інші види операцій, зазначених у п. 35, п. 40 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, яке було затверджено постановою правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2 (Положення № 2).

Зазначте, що правила переказу враховують Закони про фінансовий моніторинг для поштових операторів. Так, суми до 30 тис. грн (в еквіваленті за курсом НБУ) вимагають пред’явлення оригіналу документу, що посвідчує особу, або надання копій е-паспорта через систему Дія. Суми від 30 тис. грн до 400 тис. грн (в еквіваленті за курсом НБУ) також вимагають пред’явлення оригіналу реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Суми понад 400 тис. грн підпадають під підвищений фінансовий моніторинг та повідомляються Держфінмоніторингу. Для таких переказів обов'язкове відкриття рахунку.

Щодо максимальної суми грошового переказу за кордон від фізичних осіб-резидентів, на сьогодні це 200 тис. євро (в еквіваленті за курсом НБУ) протягом календарного року (п. 88 розділу IX Положення № 5). У цих межах можливі такі перекази, як виплата дивідендів, інвестиції за кордон, розміщення коштів на рахунку за межами України, надання позики (поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті.

Ліміти на міжнародні банківські перекази щорічно

Ліміти, відомі як "е-ліміти", застосовуються до переказів на поточні рахунки нерезидентів юридичних осіб за кордоном або їхні рахунки в Україні:

• Для фізичних осіб ліміт становить 200 тис. євро на рік (деталі щодо цього ліміту розглянуто вище у контексті поштових переказів) (п. 88 Положення № 5).

• Для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ліміт складає 2 млн євро на рік (п. 89 Положення № 5).

Ці перекази можуть бути виконані з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами, за договорами страхування життя, інвестування за кордон, розміщення коштів на особистому рахунку за межами України (індивідуальна податкова консультація ДПС від 02.01.2000 р. № 1/Е/99-00-05-01-01-14/ІПК). Юридичні та фізичні особи можуть також відкривати рахунки в іноземних банках (ч. 1 ст. 2 Закону № 2473).

Обов'язки та санкції у сфері валютного контролю

Статтею 162-1 Кодексу Закону про адміністративні правопорушення передбачено штраф у розмірі від 17 до 51 тисяч гривень за порушення правил проведення валютних операцій, який може бути нарахований на посадових осіб.

Штрафні санкції з боку Національного банку України (НБУ) за порушення валютного нагляду визначені Положенням про валютний нагляд, затвердженим постановою правління НБУ від 03.01.2019 р. № 13 (далі – Постанова № 13). Наприклад, за порушення порядку проведення розрахунків за валютними операціями передбачено можливість нарахування штрафу у розмірі до 5% від власного капіталу за кожен випадок порушення (п. 43 Постанови № 13).

У випадку порушення строків розрахунків з нерезидентами застосовується нарахування пені відповідно до правил, визначених Інструкцією № 7 та ч. 5 ст. 13 Закону № 2473:

• Пеня нараховується з 1-го дня, який настає за граничним днем валютного нагляду, тобто з 366-го дня, і становить 0,3% від суми неотриманої оплати за кожен прострочений день.
• Пеня нараховується у гривнях, якщо контракт гривневий, або в гривневому еквіваленті, якщо контракт укладений в іноземній валюті.
• Загальна сума нарахованої пені не перевищує суму заборгованості.

Нарахування пені здійснюється Державною податковою службою (ДПС), і така пеня включається до грошових зобов'язань резидента – платника податків, підлягаючи сплаті впродовж 10 робочих днів після отримання відповідного податкового повідомлення-рішення (ППР) (абз. 1 п. 57.3 Податкового кодексу України).

Важливо зауважити, що 0,3% представляє собою пеню за порушення строків розрахунків, які підпадають під валютний нагляд.

Щодо строку давності нарахування пені за порушення граничних строків зовнішньоекономічних діловодств (ЗЕД)-розрахунків, він спеціально не визначений, але загальний строк складає 1095 днів (п. 102.1 Податкового кодексу України). Початок його відрахування для даної ситуації в Податковому кодексі України не визначений, проте за загальною логікою він має розпочатися з дня вчинення порушення.

Залишити заявку 067 341 76 94