Обмеження валютних операцій під час воєнних дій

07 November 2023

Після запровадження учасника силових структур стану у сфері зовнішньоекономічної діяльності відбулися зміни у податкових правилах, а й у деяких обмеженнях, включаючи терміни валютних розрахунків, тобто тимчасові рамки реалізації платежів у межах експортно-імпортних операцій. У цьому огляді ми докладно розглянемо існуючі обмеження валютних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності та банківських розрахунків після введення учасника силових структур стану.

Валютні обмеження в Україні

Зверніть увагу на такі моменти:

1. Збільшився максимальний термін банківського валютного нагляду для розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 календарних днів до 120 календарних днів (докладніше про його застосування див. нижче). У період надзвичайного стану ці терміни змінювалися двічі: у квітні з 365 календарних днів на 90 календарних днів та у червні з 90 календарних днів на 120 календарних днів. Причому остання зміна терміну відбулася назад, тобто термін 120 календарних днів застосовується не лише до операцій, розпочатих з 08.06.2022 року, а й до тих, що почалися раніше, з 05.04.2022 року.

2. Стандартним граничним терміном розрахунків за ЗЕД-контрактами у нормальний час залишається 365 календарних днів. Щойно надзвичайний стан буде скасовано, цей стандартний 365-денний період відновиться.

3. Залишається відсутнім обов'язковий продаж виручки експортерами. Це обмеження не було введено навіть у період надзвичайного стану, незважаючи на те, що кілька років тому воно існувало і було пов'язане з необхідністю підтримки стабільності національної валюти. Обов'язковий продаж було скасовано в Україні ще 2019 року, в рамках валютної лібералізації. Таким чином, вся виручка, як і раніше, залишається на поточному рахунку експортера.

Давайте тепер докладніше розглянемо особливості та відповідальність щодо застосування кожного зі згаданих обмежень.

Зверніть увагу: з 05 квітня 2022 року запроваджено новий термін валютного нагляду за експортно-імпортними операціями у розмірі 120 календарних днів.

Замовити дзвінок

Чому термін валютного нагляду у 120 календарних днях застосовується із затримкою

Строк валютного нагляду для ЗЕД-контрактів, який становить 365 календарних днів у звичайний час, встановлено пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та порядок проведення операцій в іноземній валюті (далі — Положення № 5), виданого Правлінням Нацбанку України від 2 січня 2019 року під номером 5. Однак на період надзвичайного стану важливо враховувати обмеження, встановлені двома додатковими нормативними актами:

1. Пунктом 142 Постанови №18.
2. Квітневим оновленням, внесеним у червні Національним банком України до Постанови від 7 червня 2022 року за номером 113, у якій встановлено 120-денний термін замість колишніх 90 днів.

По суті, остання постанова НБУ змінює цифру "90" на "120" у попередній Постанові № 18 та встановлює початок дії цього обмеження. Таким чином, текст пункту 142 Постанови № 18 наразі свідчить: "Максимальний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 120 календарних днів та застосовується до операцій, проведених з 5 квітня 2022 року". Внаслідок цієї зміни, 120-денний термін розрахунків діє для всіх експортно-імпортних операцій, розпочатих із зазначеної дати.

Максимальні терміни валютних розрахунків для експортних операцій

120-денне обмеження слід інтерпретувати як максимальний період, протягом якого має завершитись операція, починаючи з дати експорту товару та закінчуючи днем оплати товару покупцем за кордоном. Ці дні визначаються відповідно до вказівок, наведених у таблиці нижче, згідно з пунктом 7 розділу II та пунктом 9 розділу III Інструкції № 7.

Важливо відзначити, що день оплати товару розглядається як день, коли кошти надходять на поточний рахунок українського банку, оскільки Інструкція №7 згадує саме такі рахунки.

Слід звернути увагу на те, що це стосується поточних рахунків клієнтів, а не розподільчих рахунків, які можуть бути первинними для нарахування коштів.

Максимальні терміни валютних розрахунків для імпортних операцій

Для імпортних операцій розрахунок часу відбувається трохи інакше, відповідно до наведених у таблиці нижче вказівок, згідно з пунктом 7 розділу II та пунктом 9 розділу III Інструкції № 7.

Якщо є імпорт послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, дата закінчення нагляду визначається датою складання:

1. акта приймання-передачі;
2. рахунки (інвойсу);
3. або іншого документа, який відповідно до умов ЗЕД-контракту свідчить про виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передачу прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав.

Проте важливо зазначити, що такі документи необхідно надати банку самостійно, оскільки, на відміну митних декларацій, немає електронного реєстру. Також варто звернути увагу, що банк може зняти операцію з нагляду лише після надання таких документів. Якщо це затягнеться, можна зіткнутися зі штрафом, навіть якщо дата самого документа перебуває у межах встановлених максимальних термінів розрахунків. Це пов'язано з тим, що, якщо буквально тлумачити вимоги Інструкції № 7, то датою завершення відліку максимального терміну є дата отримання банком документа, оскільки в тексті зазначено "після надання". Багато що залежить від рішення банку (згідно з пунктом 13 розділу III Інструкції № 7).

Важливе зауваження: під час використання митних декларацій дана проблема визначення дати завершення банківського нагляду немає, оскільки передача даних із реєстру відбувається автоматично.

Отже, якщо ви не використовуєте митну декларацію, не затягуйте надання документів банку.

Замовити дзвінок

Обмеження вартості операції для валютного нагляду

Сума 400 тис. грн. являє собою нижній поріг, який визначає операцію як незначну і не підпадає під грошовий нагляд. Цей ліміт збігається з верхньою межею, встановленою для обов'язкового фінансового моніторингу згідно із Законом від 6 грудня 2019 року № 361. Важливо зазначити, що заборонено розбивати великі операції на дрібніші з метою уникнення валютного нагляду відповідно до пункту "1" розділу II Положення № 5.

Це обмеження також застосовується до частково завершених операцій. Валютний нагляд з боку банку вважається завершеним, якщо сума невиконаних розрахунків щодо операції з експорту чи імпорту товарів не перевищує 400 тис. грн відповідно до пункту "1" розділу III Інструкції № 7.

Наслідки порушення встановлених термінів валютного нагляду

Відповідальність за порушення встановлених граничних термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями визначено відповідно до частини 5 статті 13 Закону "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473 (далі — Закон № 2473) та пунктом 9 Інструкції №7. Ці правила включають:

1. Нарахування штрафу, що починається з першого дня, наступного за встановленим граничним терміном валютного нагляду, тобто зі 121-го дня (або 366-го дня у "мирний" час). Штраф складає 0,3% від суми неотриманої оплати за договором (вартістю товару, який не було поставлено) за кожний день прострочення.
2. Валюта штрафу – гривня, якщо контракт укладено у гривні, та гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, якщо контракт укладено в іноземній валюті. Загальна сума нарахованого штрафу не може перевищувати загальної суми неотриманих коштів за договором (вартості непоставленого товару).
3. Банк не нараховує штрафні санкції самостійно, а повідомляє про порушення органів Державної податкової служби (частина 6 статті 11 Закону № 2473). Зазвичай, банк також повідомляє порушника про порушення, хоча це не обов'язково.

Важливо, що надзвичайний стан і карантин не звільняють від обов'язку сплати штрафу порушення встановлених граничних термінів розрахунків по експортно-імпортним операціям.

У свою чергу, податкові органи нараховують цей штраф та стягують його (частина 8 статті 13 та стаття 15 Закону № 2473). Спочатку вони проводять перевірку та фіксують порушення в акті перевірки, а потім надсилають відповідне податкове повідомлення-рішення (ППР). Цей штраф включається до грошових зобов'язань платника податків (пункт 14.1.39 Податкового кодексу України) та підлягає сплаті протягом 10 робочих днів після отримання податкового повідомлення-рішення (абзац 1 пункту 57.3 Податкового кодексу України).

На період дії учасника силових структур стану та карантину немає жодних винятків від цього штрафу, оскільки його визначено Законом № 2473, норми якого мають пріоритет перед нормами іншого законодавства, включаючи Податковий кодекс України. Щодо самих перевірок, то камеральні та документарні позапланові перевірки стали можливими з 27 травня 2022 року.

Про валютні операції з учасниками Росії та Білорусі

Валютні обмеження для розрахунків з учасниками з Росії та Білорусі визначено у пункті 151 та пункті 17 Постанови № 18. Крім раніше згаданих обмежень, існують і такі валютні операції:

1. З учасниками, які є юридичними особами чи фізичними особами з місцезнаходженням у Росії чи Білорусі.
2. Для виконання зобов'язань перед юридичними особами та фізичними особами з місцезнаходженням (зареєстрованими/постійно проживаючими) у Росії чи Білорусі.

Операції з учасниками з Росії та Білорусі дозволені лише за наявності певних винятків, включаючи такі (повний перелік див. у пункті 172 Постанови № 18):

1. Переказ на спеціальні рахунки Національного банку України для збирання коштів на підтримку Збройних сил України (або рахунки міністерств).
2. Переказ коштів на рахунки резидентів у банках у рамках операцій із експорту товарів.
3. Повернення коштів за операціями з імпорту товарів.
4. Перекази коштів між власними рахунками осіб із походженням із Росії чи Білорусі.

Проте винятки не поширюються на операції з російськими рублями та білоруськими рублями.

Залишити заявку 067 341 76 94