Вексельні операції: ефективний фінансовий обіг

02 December 2023

Використання векселів для розрахунків є однією з форм безготівкових операцій зі сплати зобов'язань за отримані товари. У цьому консультаційному висвітленні розглянемо особливості використання векселів у розрахунках та оплаті, процеси купівлі-продажу векселів, а також відображення таких транзакцій у бухгалтерському обліку.

Вексель: визначення та його застосування

Вексель представляє собою цінний папір, який свідчить про беззаперечне фінансове зобов'язання векселедавця виплатити визначену суму коштів власнику векселя (векселедержателю) після настання визначеного терміну. Таке визначення включено до Положення про порядок проведення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, що затверджено рішенням Правління Національного банку України від 16.12.2002 р. № 508.

Векселі існують тільки у паперовій (документарній) формі і виготовляються на спеціальних бланках. Стандарт бланку простого векселя визначено в Додатку 2 до Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків (наказ Держкомфінпослуг від 03.09.2013 р. № 1681). Підприємство не має права самостійно виготовляти такі бланки, але може придбати їх у комерційних банках.

У вексельних розрахунках сторони мають свої назви:

• Продавець – векселедержатель;
• Покупець – векселедавець.

Однак особливість векселів і відмінність їх від звичайної дебіторської заборгованості полягає в тому, що продавець може передати вексель іншій особі. Таким чином, векселедержатель і продавець можуть не співпадати, і продавця товару в цьому випадку називають першим векселедержателем.

Щодо векселів існує спеціальний закон – Закон "Про облік векселів в Україні" від 05.04.2001 р. № 2374 (далі – Закон № 2374).

Вексель: можливості та функції

Після видачі векселя покупцем припускається, що він виконав умови договору стосовно оплати. Зобов'язання оплати відповідно до угоди замінюється зобов'язанням оплати за векселем, яке існує автономно.

У випадку продавця, який отримав вексель, у нього є декілька можливостей:

1. Чекати настання дати оплати і пред'являти його покупцеві для отримання оплати.
2. Передавати вексель в рахунок своїх зобов'язань іншій особі.
3. Просто продавати або подаровувати його як цінний папір.

Грань між останніми двома операціями є розмитою, і ці операції загалом називають передачею векселя або індосаментом. Однією з варіацій цієї операції є продаж векселя банку, відомий як облік векселів, коли вексель передається за меншу вартість, ніж його номінальна сума. Наприклад, якщо підприємство має вексель на 500 тис. грн із строком платежу півроку, і терміново потребує грошей, воно може передати вексель банку за 450 тис. грн. Підприємство може втратити 50 тис. грн (або 10% вартості векселя), але отримає необхідні кошти. У цьому випадку 10% визначається як облікова ставка для операцій з векселями у комерційному банку.

Операція передачі векселя (продажу) може повторюватися скільки завгодно разів, проте векселедавець зобов'язаний виплатити вексель останньому його держателю. Незалежно від цього, важливою умовою оплати є пред'явлення векселя для оплати (як це робиться - див. далі).

Важливо зауважити, що передача векселя, індосамент, або облік векселів, суттєво, є різними термінами, що вказують на одну і ту ж операцію - продаж векселя.

Отже, вексель є зручним засобом для угод із значними строками розрахунків, надаючи одержувачу більше можливостей для термінового отримання коштів, ніж звичайна дебіторська заборгованість. Для бухгалтера важливо розуміти суть операції, а не її форму з юридичної точки зору. Індосамент, облік, або передача - це всі різновиди продажу векселя, які, згідно з ПКУ, підлягають особливому оподаткуванню з прибуткового податку (див. далі).

Базовий вексель

Серед різноманітних видів векселів простий вексель є найбільш прозорим випадком, де вексель не передається і залишається між продавцем і векселедержателем без будь-яких інших учасників. Цей тип векселя може мати дві форми:

1. Безвідсотковий - де сума оплати (номінал) векселя дорівнює сумі дебіторської заборгованості, яка розраховується векселем. У такому випадку жодних додаткових доходів або витрат для покупця та продавця не виникає внаслідок використання векселів.

2. Відсотковий - де нараховуються відсотки за несплату боргу за векселем. У цьому випадку продавець отримує фінансовий дохід, а покупець поносить фінансові витрати з приводу сплати боргу. Важливо відзначити, що існуючі форми простих векселів в Україні не передбачають нарахування відсотків за векселем (відсутній відповідний реквізит), хоча прямого заборони на такі операції немає. Навіть податкове регулювання в Податковому кодексі України щодо ПДВ ураховує цю ситуацію.

Такий вексель може містити елементи блакитного кольору.

Види переказних векселів

Векселедавець може вказати іншу особу як боржника, не себе, і ця особа називається акцептантом. Такий вид векселя отримав назву "переказний". Оформлення такого векселя проводиться на спеціальному бланку, визначеному як бланк переказного векселя, затвердженому Додатком 1 до вже згаданої Постанови № 1681.

У векселі повинні бути вказані векселедавець, перший векселедержатель та акцептант, і кожен з них повинен нанести відповідний підпис.

Бланк переказного векселя має елементи рожевого кольору.

Правила вексельних розрахунків

Основні норми та обмеження у сфері вексельних розрахунків включають такі вимоги:

1. Вексель може бути виписаний лише для сплати реальної заборгованості за фактично отриманий товар, виконані роботи або надані послуги. Це означає, що вексель не може бути виписаний без підстав на конкретну суму боргу, який не пов'язаний із фактичною поставкою.

2. Вексель може бути виписаний тільки після того, як відбулося фактичне постачання товарів чи надання робіт (послуг). Неможливо виписати вексель як аванс на майбутні поставки.

3. Договір купівлі-продажу чи надання робіт (послуг) повинен передбачати можливість розрахунку векселем.

4. Сума платежу за векселем не може перевищувати суму зобов'язань за поставлені товари (роботи, послуги).

Невиконання цих правил карається штрафом від 6800 до 8500 гривень (пункт 2 статті 131 Закону № 2374). Винятком є фінансові банківські векселі та фінансові казначейські векселі, які не підпадають під це правило. Примітка: дана консультація стосується вексельних операцій підприємств.

Серед інших норм:

• Платежі по векселях можуть проводитися лише у безготівковій формі (стаття 6 Закону № 2374).
• Учасниками вексельних розрахунків можуть бути як юридичні, так і фізичні особи (підприємці).

Оформлення передачі векселя в документах

Питання документального оформлення передачі векселя від покупця до продавця не має чіткого регулювання з боку законодавства. У практиці використовується акт приймання-передачі, який може бути складений у формі, що вважається прийнятною. Однак важливо, щоб цей акт містив всі обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996.

Документування оплати згідно з вексельною угодою

Необхідною передумовою є пред'явлення векселя до сплати кінцевим векселедержателем. Для правильного оформлення цієї процедури складається Акт пред'явлення векселя до сплати у відповідній формі. Це повинно бути здійснено до дня платежу, у день, коли вексель повинен бути оплачений, або в один із наступних двох робочих днів. Якщо цей термін не дотримується, векселедержатель втрачає можливість вимагати оплату (відсотків) за прострочення платежу, які нараховуватимуться у випадку, якщо вексель був пред'явлений, але не був оплачений.

Щодо Акта пред'явлення векселя до сплати, можна рекомендувати вказані реквізити:

1. Найменування та повні реквізити сторін.
2. Вид, номер та дата векселя, який пред'являється до оплати, строк і місце платежу.
3. Зобов'язання особи, що видала вексель, здійснити платіж.
4. Зобов'язання особи, яка пред'являє вексель, повернути оригінал векселя векселедавцеві після сплати векселя.

У випадку, якщо власник векселя пред'явив його, але векселедавець не сплатив його, утримувач векселя може звернутися до нотаріуса для складання протесту і отримання виконавчого напису. Після цього здійснюється виклик Державної виконавчої служби.

Передача векселя шляхом індосаменту

Передача векселя від одного векселедержателя іншому здійснюється за допомогою спеціального передавального підпису, відомого як індосамент. Цей підпис наноситься на звороті бланку векселя, і кількість таких передач не обмежена.

Проте є можливість заборонити індосамент покупцю. Це може бути вказано відповідним написом на бланку векселя, що передбачає його передачу без права індосаменту.

Використання векселя в операціях з експорту та імпорту: чи можливо?

Щодо використання векселів у зовнішньоекономічних операціях, вони, безперечно, можуть бути використані. Однак для цього потрібно враховувати наступні умови:

1. Використання векселя має бути передбачене умовами зовнішньоекономічного договору.
2. Строк отримання грошових коштів за векселем повинен відповідати чинним вимогам Національного банку України з питань валютного контролю (зазвичай 365 календарних днів відповідно до положення НБУ від 02.01.2019 р. № 5 та пункту 2 частини 1 статті 12 Закону «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473; проте під час введення воєнного стану термін розрахунків може бути скорочений до 180 календарних днів, згідно з пунктом 142 постанови правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»).

Отже, покупець-нерезидент може використовувати вексель для розрахунків у експортних операціях, а також цей метод може застосовуватися при здійсненні імпортних операцій.

Заповнення обов'язкових реквізитів у векселях

Розглянемо значення деяких ключових реквізитів на прикладі звичайного векселя, представленого у таблиці нижче.

• РЕКВІЗИТИ ВЕКСЕЛЯ

Якщо вексель видається та погашається в межах України, його оформлення повинно бути українською мовою, а найменування векселедавця повинно відповідати тим, як це зазначено в офіційних документах (згідно зі статтею 5 Закону № 2374).

Оподаткування операцій з векселями

Деталі оподаткування векселя розглядається у таблиці нижче.

• ОПОДАТКУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ

Вексельні операції: бухгалтерське відображення

В бухгалтерському обліку операції з векселями розглядаються наступним чином:

• при розрахунках векселем - відбувається зміна типу дебіторської/кредиторської заборгованості. Наприклад, з рахунку 36 або 37 дебіторська заборгованість переноситься на рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані», а з рахунку 63 або 68 кредиторська заборгованість переноситься на рахунок 62 «Короткострокові векселі видані».
• при придбанні/продажу векселя - вексель обліковується як фінансова інвестиція за відповідними рахунками: 35 або 18 (залежно від строків погашення, до року чи більше).
• бланк векселя, який має елементи захисту, відноситься до бланків суворого обліку і обліковується за рахунком 08 «Бланки суворого обліку», одночасно з обліком на субрахунку 209 «Інші матеріали» по вартості придбання без ПДВ. Виготовлення такого бланку самостійно неможливе.
• якщо вексель є довгостроковою заборгованістю (строк більше 1 року), вона обліковується за дисконтованою вартістю, згідно з відповідними стандартами бухгалтерського обліку.

Розглянемо облік операцій з векселями на конкретних прикладах:

Приклад 1. Вексельні розрахунки: Підприємство поставило товар на 480000 грн, отримавши простий вексель з строком сплати через 10 місяців.

• ОБЛІК ВЕКСЕЛЬНИХ РОЗРАХУНКІВ

Приклад 2. Платіж по векселю: Векселедавець сплатив суму згідно з векселем.

• ОБЛІК ПЛАТЕЖУ ПО ВЕКСЕЛЮ

Приклад 3. Придбання-продаж векселя (індосамент): Підприємство вирішило продати вексель, отриманий від іншого покупця, за 450000 грн.

• ОБЛІК ПРИДБАННЯ-ПРОДАЖУ ВЕКСЕЛЯ