Вихідна допомога при звільненні: розуміння через розрахунки
09 November 2023
Вихідна допомога — це грошова компенсація, яку роботодавець виплачує працівникові у разі припинення трудових відносин за визначеними законодавством підставами. В Україні порядок і розміри виплати вихідної допомоги при звільненні регулюються статтею 44 Кодексу законів про працю України.
Ця стаття роз'яснює, у яких випадках працівник має право на вихідну допомогу, як проводиться її розрахунок і які податки при цьому утримуються.
Коли виплачується вихідна допомога?
Виплата вихідної допомоги при звільненні обов’язкова у таких випадках:
- За згодою сторін – якщо це передбачено умовами звільнення (зокрема, у разі скорочення штату).
- У зв’язку зі скороченням – при звільненні працівника через ліквідацію підприємства, скорочення штату або інших подібних причин.
- Неможливість виконання роботи – наприклад, у разі змін в організації праці або стану здоров'я працівника.
- Служба у поліції чи інших органах – для звільнених працівників поліції, військовослужбовців передбачені спеціальні положення про вихідну допомогу при звільненні поліція Україна.
Розрахунок вихідної допомоги при звільненні
Розмір вихідної допомоги залежить від причин звільнення і становить:
- 1 середньомісячну зарплату – у разі скорочення штату або ліквідації підприємства.
- 2 середньомісячні зарплати – для працівників, які звільняються через неможливість продовжувати роботу з незалежних від них причин.
- Сума, передбачена договором – якщо звільнення відбувається за згодою сторін, умови виплати узгоджуються індивідуально.
Розрахунок вихідної допомоги при звільненні проводиться на основі середньої заробітної плати працівника за останні два місяці. До цієї суми включаються всі регулярні виплати: оклади, премії, надбавки тощо.
Оподаткування вихідної допомоги
На виплати вихідної допомоги розповсюджуються загальні правила оподаткування доходів.
- ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) — утримується за ставкою 18%.
- Військовий збір — 1,5%.
- Виплата вихідної допомоги при звільненні за згодою сторін також підлягає цим податкам.
Однак слід врахувати, що деякі категорії працівників (наприклад, військовослужбовці чи працівники поліції) можуть мати особливі умови оподаткування.
Чи входить вихідна допомога у розрахункові при звільненні?
Розрахункові при звільненні включають:
- Виплату заробітної плати за відпрацьований час.
- Компенсацію за невикористані дні відпустки.
- Вихідну допомогу – якщо вона передбачена умовами звільнення.
Кожна з цих складових має бути детально відображена у розрахунковій відомості.
Вихідна допомога – це важлива гарантія соціального захисту працівників, які втратили роботу за незалежними від них обставинами. Правильний розрахунок і виплата цієї допомоги забезпечують дотримання прав працівників і запобігають суперечкаам між сторонами.
Якщо у вас виникають питання щодо нарахування чи оподаткування вихідної допомоги, звертайтеся до нашої бухгалтерської компанії за професійною консультацією!
Перед тим, як розпочати термінове звільнення співробітників, важливо заздалегідь обміркувати можливі наслідки, щоб уникнути додаткових фінансових зобов'язань.
При звільненні необхідно повністю розплатитися з працівником, включаючи виплату заробітної плати, компенсацію невикористаної відпустки та, у деяких випадках, вихідну допомогу (згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Стаття 44 КЗпП визначає випадки, коли потрібно виплатити вихідну допомогу, а мінімальні суми цієї компенсації вказані у відповідній таблиці. Розмір вихідної допомоги може бути збільшений за згодою сторін, про що слід зазначити у трудовому чи колективному договорі.

Важливо, що вихідна допомога для сумісників має бути виплачена в тому ж розмірі, що й для основних працівників. Робота за сумісництвом не обмежує трудові права працівників (згідно зі статтею 56 КЗпП).
Необхідно бути уважними до можливих штрафів. Якщо інспектор виявить невиплату вихідної допомоги під час перевірки, це може розглядатися як порушення строків виплати, передбачених законодавством про працю (згідно зі статтею 265 КЗпП). Це може спричинити штрафи, у тому числі три мінімальні зарплати для роботодавця та штраф у розмірі від 510 до 1700 грн для посадової особи, відповідальної за невиплату допомоги (згідно зі статтею 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України).
Унікальні аспекти виплати вихідної допомоги різним групам співробітників
Виплата вихідної допомоги не передбачена КЗпП, а регулюється іншими законодавчими актами, такими як радянські укази про роботу тимчасових та сезонних працівників, а також Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII ( далі - Закон № 796). Ці акти встановлюють розміри допомоги для різних категорій працівників, таких як чорнобильці та учасники ліквідації наслідків аварій на ЧАЕС.
Наприклад, при звільненні чорнобильцям триразовий розмір середньомісячної заробітної плати має бути сплачений роботодавцем. Це поширюється на працівників, які віднесені до категорій 1 та 2 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, а також учасників ліквідації категорії 3. Також передбачено виплати вдовам чорнобильців та учасників ліквідації.
Додаткові гарантії встановлюються відповідними статтями Закону № 796 і ці витрати компенсуються з бюджету органами соцзахисту. Процес отримання компенсації докладно описаний у відповідному Порядку, затвердженому ухвалою КМУ від 20.09.2005 № 936.
Важливо відзначити, що виплата допомоги з бюджету не звільняє роботодавця від обов'язку виплатити середньомісячний заробіток за статтею 44 КЗпП.
Підставою для виплати вихідної допомоги є посвідчення, отримане особою відповідно до затвердженого Порядку.
З іншого боку, звільнення призовників, покликаних на строкову службу або прийнятих на військову службу за контрактом, регулюється статтею 119 КЗпП. Роботодавець не має права звільнити таких працівників під час їхньої служби, і вони зберігають свої робочі місця та середній заробіток. У зв'язку з цим вихідна допомога для призовників не виплачується.
Важливо врахувати, що норму статті 44 КЗпП, яка зобов'язує виплачувати призовникам дві мінімальні зарплати під час звільнення, було визнано неконституційною згідно з рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Новобранці можуть отримати допомогу від учасника силових структур комісаріату у вигляді грошової допомоги, розмір якої визначається Порядком, затвердженим постановою КМУ від 12.08.2015 № 587. Розмір допомоги становить два прожиткові мінімуми для працездатних громадян. Ця допомога перераховується на банківський рахунок призовника або сплачується через касу на початок служби.
Процес розрахунку суми вихідної допомоги при звільненні: кроки та підходи
Розмір виплати із звільнення залежить від кількох факторів, включаючи підставу звільнення та середньомісячний заробіток працівника. Для визначення цього показника слідуйте алгоритму:
-
Складіть виплати працівникові за останні два календарні місяці роботи перед звільненням (з 1-го до 1-го числа). Якщо працівник не працював протягом двох місяців, розрахуйте середній заробіток на основі попередніх двох місяців роботи. Для нових працівників, які працювали менше двох місяців, використовуйте загальні умови, виходячи із виплат за розрахунковий період.
-
Розділіть отриману суму на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Це дасть вам середньоденну заробітну плату, яка використовується для розрахунку середньомісячної заробітної плати.
-
Розділіть сумарну кількість робочих днів за останні два календарні місяці за графіком роботи на 2, щоб отримати середньомісячну кількість робочих днів.
-
Помножте середньоденну зарплатню на середньомісячне число робочих днів.
Ви також можете скористатися формулою:
Середньомісячна заробітна плата = (Зарплата / Робочі дні факт) × (Сумарні робочі дні / 2)
Врахуйте всі суми нарахованої заробітної плати, крім разових виплат, не пов'язаних з робочим процесом. Премії та інші виплати, зроблені за два місяці або більше, враховуйте пропорційно до відпрацьованих днів. Виключіть дні лікарняних, відпускних та відрядження з розрахункового періоду та загального доходу.
.jpg)
Оподаткування вихідної допомоги під час звільнення
Суми вихідної допомоги підлягають оподаткуванню, включаючи утримання ПДФО у розмірі 18% та учасника силових структур збору у розмірі 1,5% із нарахованих сум. При оформленні податкового розрахунку використовуйте ознаку доходу "127" (ВІР, категорія 103.25) у додатку 4ДФ.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) не нараховується на суми вихідної допомоги, згідно з ВІР, категорії 201.03. Ця виплата не вважається частиною заробітної плати відповідно до пункту 4 розділу I Переліку видів виплат, які не підлягають оподаткуванню єдиним внеском на обов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого ухвалою КМУ від 22.12.2010 №1170.
Приклад. Розрахунок вихідної допомоги та її бухгалтерський облік
Співробітника звільняють у зв'язку із скороченням штату з 15 квітня 2021 року за статтею 40 Кодексу законів про працю. Сума вихідної допомоги визначається як середньомісячна заробітна плата працівника. У лютому співробітник відпрацював повний місяць – 20 робочих днів, а у березні – лише 10 днів. З 16 березня він перебував у відпустці без збереження зарплати. За фактично відпрацьований час йому нарахували 22150 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними у суботу та неділю.
Розрахунок вихідної допомоги здійснюється на основі виплат за останні два календарні місяці перед звільненням, тобто лютий-березень 2021 року. Однак із розрахункового періоду виключається час, протягом якого співробітник був у відпустці без збереження зарплати. Фактична кількість відпрацьованих днів за розрахунковий період становить 30 (20+10).
Середньоденна заробітна плата співробітниці становить 738,33 грн. (22 150 ÷ 30).
Таким чином, розмір вихідної допомоги дорівнює 15 504,93 грн (738,33 грн × (20 + 22) ÷ 2).
