Що змінилося в організації діяльності перетворених медзакладів-КНП

08 November 2023

Більшість медичних установ первинної, вторинної і третинної ланки, які перейшли на комунальну форму власності відповідно до вимог законодавства щодо автономізації, тепер діють як комунальні некомерційні підприємства (далі — медичний заклад-КНП). Перед бухгалтерами цих установ виникло ключове питання: як належить організовувати облік на такому підприємстві?

• 6 НОМЕР ЖУРНАЛУ «ГОЛОВБУХ: МЕДИЦИНА»

Законодавство про автономізацію

Документами, що започаткували медичну реформу, називаються два закони, які стосуються автономізації:

1. Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я" від 6 квітня 2017 року № 2002 (надалі - Закон № 2002) для первинної ланки;
2. Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я" від 20 грудня 2019 року № 421 (надалі - Закон № 421) для вторинної і третинної ланок.

Для роз’яснення: первинна ланка включає поліклініки, педіатрів, терапевтів і сімейних лікарів; вторинна ланка охоплює лікарні та спеціалізованих лікарів; третинна ланка включає високоспеціалізовану медичну допомогу, таку як трансплантація органів та лікування важких захворювань, зокрема онкології та інших.

Зміни в організації бухгалтерського обліку та подання звітності

Перед реформою первинна та вторинна ланки мали статус бюджетних установ і вели бухгалтерський облік відповідно до таких нормативних актів:

1. План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, який був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2013 року № 1203 (далі - План рахунків № 1203).
2. Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі - НП(С)БОДС).

Ці правила обліку та звітування були обов'язковими згідно з частиною 3 статті 58 Бюджетного кодексу України (БК).

Отже, давайте розглянемо, які правила зараз повинні дотримуватися при веденні бухгалтерського обліку та звітуванні про господарську діяльність медичних закладів комунального некомерційного підприємства (медзаклад-КНП). Для цього розглянемо основні зміни в господарській та фінансовій діяльності закладу після його перетворення.

Залишити заявку 067 341 76 94

Зміни у сфері господарського та фінансового управління

Створення медичного закладу комунального некомерційного підприємства відбулося шляхом перетворення бюджетного закладу охорони здоров'я, який був частиною державного сектору і відповідав за управління коштами відповідного місцевого бюджету.

Статус

Зараз медичний заклад комунального некомерційного підприємства має статус суб'єкта господарської діяльності, який надає медичні послуги населенню. Це означає, що він може отримувати бюджетні кошти відповідно до певних бюджетних програм у галузі охорони здоров'я, але не має право розпоряджатися ними самостійно.

Схема взаємодії з бюджетним фінансуванням

Однією з ключових стратегічних цілей медичної реформи є перетворення системи фінансування охорони здоров'я в Україні, яка була визначена Концепцією реформи та фінансування системи охорони здоров'я, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 1013-p. Однією з головних змін в результаті цього процесу стало перехід до оплати діяльності постачальників медичних послуг, зокрема медичних закладів комунальних некомерційних підприємств (медзаклад-КНП), на основі конкретних результатів їхньої діяльності. Також відбулися зміни в характері відносин між медзакладом-КНП як суб'єктом господарської діяльності з надання медичних послуг та їх замовником - розпорядником бюджетних коштів і суб'єктом державного сектору.

Таким чином, традиційна командно-адміністративна модель взаємовідносин, де "держава наказала і надала кошти", була замінена контрактною моделлю "держава замовляє, оплачує послугу та контролює результат", в якій взаємовідносини базуються на укладених договорах. Згідно з цими договорами, розпорядник бюджетних коштів діє в інтересах пацієнтів як третя сторона, яка сплачує за послуги, тоді як медзаклад-КНП виступає як постачальник медичних послуг.

Ця нова модель взаємовідносин надала медичним закладам КНП більшу управлінську та фінансову автономію (за абзацами 1-3 Методичних рекомендацій з перетворення бюджетних закладів охорони здоров'я на комунальні некомерційні підприємства).

Управління власністю

Медичний заклад комунального некомерційного підприємства (медзаклад-КНП) як правопреемник бюджетного медичного закладу отримує майно від останнього відповідно до бухгалтерського обліку, без необхідності оцінки цього майна незалежними експертами та результатів інвентаризації:

• Перша ланка повинна здійснити цей процес до 31 грудня 2018 року (відповідно до пункту "2" підпункту 3 Прикінцевих положень Закону № 2002);
• Друга та третя ланки повинні зробити це до 31 грудня 2020 року (згідно з пунктом "2" підпункту 3 Прикінцевих положень Закону № 421).

Якщо цей термін порушено, то медзаклад-КНП буде зобов'язаний провести незалежну оцінку майна, що здійснюється платними експертами-оцінювачами.

Засновником, власником і органом управління майном медзакладу-КНП є територіальні громади через відповідні ради (далі - Засновники). Також існує ще один можливий варіант для медзакладу-КНП - це казенне неприбуткове підприємство, де власником є держава, а не місцева громада. Незалежно від цього, абревіатура "КНП" залишається незмінною. Підходи до організації та управління такими закладами схожі.

Майно, яке передається від бюджетного медичного закладу, Засновник закріплює за медзакладом-КНП на правах оперативного управління. Тобто Засновник надає медзакладу-КНП статутний капітал для здійснення господарської діяльності з надання медичних послуг населенню.

Статутний капітал

Медичний заклад комунального некомерційного підприємства (медзаклад-КНП) отримав статутний капітал на підставі рішення та передавального акта. Розмір статутного капіталу медзакладу-КНП визначається як залишкова балансова вартість майна, переданого йому від комунального некомерційного підприємства (КНП), з урахуванням залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках, які внесені як внесок до статутного капіталу (згідно з пунктами 1.4.3 та 1.4.12 Методичних рекомендацій з перетворення закладів охорони здоров'я). Звісно, рішення про передачу майна приймалося органом, який мав управлінську функцію щодо майна медзакладу, який був бюджетною установою. І, відповідно, передавальний акт був схвалений цим органом. Цей процес описаний в Методичних рекомендаціях з перетворення закладів охорони здоров'я.

Залишити заявку 067 341 76 94

Повноваження керівника медичного закладу КНП

Медичний заклад комунального некомерційного підприємства (медзаклад-КНП) керується радою територіальної громади села, селища, міста, району, області, яка є власником майна. Оперативне управління медзакладом-КНП покладається на керівника підприємства. Повноваження керівника медзакладу-КНП визначаються статутом, який розробляється на основі Зразкового статуту для комунальних некомерційних підприємств, що надають первинну медичну допомогу (згідно з пунктом 4.1 Методичних рекомендацій щодо перетворення закладів охорони здоров'я). Медзаклад-КНП, як керівник:

• Здійснює свою діяльність на засадах господарської самостійності та самофінансування, керуючись фінансовим планом та планом розвитку медзакладу-КНП.
• Має право укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, а також вести розрахунковий та інші рахунки в установах банків та органах Держказначейства.

Майно медзакладу-КНП включає в себе основний капітал та оборотні кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображена у самостійному балансі. Власник майна контролює процес використання та збереження майна медзакладу-КНП безпосередньо або через уповноважений ним орган, проте не втручається у господарську діяльність підприємства.

З дозволу власника або уповноваженого ним органу, медзаклад-КНП має право здавати в оренду, надавати іншим підприємствам, організаціям та установам безоплатно на тимчасове користування майно, обладнання, інвентар, транспортні засоби, а також списувати їх з балансу.

Рішення про передачу в оренду нерухомого майна:

• До 200 квадратних метрів приймає керівник медзакладу-КНП. Керівник бюджетної установи не може приймати такі рішення без дозволу власника.
• Більші за 200 квадратних метрів площі може приймати орган місцевого самоврядування через конкурсну процедуру.

Вартість оренди медзаклад-КНП визначається відповідно до методики розрахунку орендної плати територіальною громадою. Відповідно до статті 17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року, органи місцевого самоврядування (громади) встановлюють та затверджують методику розрахунку орендної плати для комунального майна.

Як видно, повноваження керівника медзакладу-КНП значно розширені порівняно з попередніми повноваженнями керівника бюджетної установи.

Існують інші джерела фінансування для медзакладу-КНП, відмінні від бюджетного фінансування, згідно з примірним статутом.

Джерела фінансування медзакладу-КНП

Джерела фінансування для медзакладу-КНП до укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) включають:

1. Бюджетні кошти, які отримуються з наступних джерел:

   • За договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з відповідним розпорядником бюджетних коштів.
   • За договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з органами місцевого самоврядування, якщо на їхній території відсутні медзаклади-КНП.
   • За бюджетною програмою з відповідного бюджету, який використовує програмно-цільовий метод бюджетування.
   • Як фінансова підтримка з місцевого бюджету для отримувача бюджетних коштів.

2. Гроші від юридичних та фізичних осіб, які надходять від таких джерел:

   • Страхові компанії (оплата медичних послуг страховою компанією за послуги, надані застрахованим пацієнтам).
   • Роботодавці, як оплата за медичні послуги, надані працівникам.
   • Благодійні організації, у грошовій або натуральній формі.
   • Орендарі як орендна плата за майно, устаткування, інвентар, транспортні засоби.
   • Платні послуги та інше.

Наприклад, медзаклад-КНП може отримувати оплату від:

• Пацієнтів за сервісні послуги, такі як проживання в палатах покращеного сервісу.
• Інших закладів охорони здоров’я та лікарів, що діють як фізичні особи — підприємці, за послуги з ведення бухгалтерського обліку, закупівлі ліків та витратних матеріалів, проведення тренінгів тощо.

Важливо враховувати, що надання сервісних послуг іншим закладам охорони здоров’я та лікарям, що діють як фізичні особи — підприємці, повинно бути передбачено у статуті, інакше може бути втрачений статус неприбуткового підприємства.

Залишити заявку 067 341 76 94

Порядок використання коштів

Методрекомендації з перетворення ЗОЗ не визначають медзаклад-КНП як бюджетну установу, яка фінансується з місцевого бюджету або яка є розпорядником бюджетних коштів відповідно до бюджетного кошторису. Медзаклад-КНП є одержувачем бюджетних коштів, які використовуються для таких цілей:

1. Забезпечення основної діяльності, надання послуг та виконання робіт, а не виконання бюджетних програм.

2. Оплата праці працівників, вирішення питань соціального розвитку та поліпшення умов праці та життя працівників.

Медзаклад-КНП не підпадає під частину четверту статті 13 Бюджетного кодексу, яка регулює власні надходження бюджетних установ. Кошти, які надходять на рахунки медзакладу-КНП в банку, не обліковуються в системі обліку надходжень бюджетної установи за відповідними кодами класифікації доходів бюджету, як це зазвичай робиться в бюджетних установах.

Вплив змін на бухгалтерський облік

Медичні заклади комунальної форми власності (КНП), беручи до уваги, що вони не є бюджетними установами, а отримують бюджетні кошти і функціонують на принципах господарської самостійності та самофінансування, керуючись фінансовим планом і планом розвитку медичного закладу-КНП, повинні проводити облік та подавати звіти про свою комерційну діяльність відповідно до правил, встановлених для сектору комерційної діяльності, а не для державного сектору.

Отже, медичним закладам-КНП рекомендується вести облік та подавати звіти про свою господарську діяльність відповідно до наступних правил:

1. План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція щодо його використання, які були затверджені наказом Міністерства фінансів від 30 листопада 1999 року № 291 (надалі - Інструкція про використання Плану рахунків № 291).

2. Загальними Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, наприклад, НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Крім того, медичним закладам-КНП потрібно обчислювати власну собівартість медичних послуг. Цей процес може здійснюватися на підставі Методики розрахунку вартості медичних послуг, яка була схвалена Урядом постановою від 27 грудня 2017 року № 1075.

Бухгалтерський облік передачі майна в КНП

Відображення даних передачі майна у бухгалтерському обліку для:

1. Активів відповідно до кореспонденції з Кредитним рахунком 46 "Неоплачений капітал";
2. Зобов'язань відповідно до кореспонденції з Дебетовими рахунками відповідних субрахунків.

Після цього, на основі бухгалтерського обліку, складається вхідний баланс. Форма вхідного балансу для комунальних медичних закладів (КНП) відрізняється від форми бюджетної установи. В даному випадку використовується форма, яка наведена в додатку 1 до стандарту НП(С)БО 1. Це зумовлено тим, що у медичних закладах-КНП вже немає підстав для складання балансу за формою "бюджетного" балансу (форма № 1-дс), яка зазначена у НП(С)БОДС 101 "Подання фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів від 28 грудня 2009 року № 1541. Це сталося через те, що медичний заклад формально вже не належить до державного сектору. Отже, подавати цей вхідний баланс до органу Державного казначейства більше не потрібно. Медичний заклад є лише отримувачем бюджетних коштів, тому подає лише бюджетну звітність медичного закладу.

Бухгалтерський облік передачі майна в орган вищого рівня

Для головних розпорядників бюджетних коштів, які мають підпорядковані медичні заклади у сфері бюджетного фінансування, дані передавального акта є підставою для відображення у фінансовому обліку довгострокових фінансових інвестицій, які вони внесли як вклад у статутний капітал медичного закладу-КНП-Засновника. Відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку ДСБУ 133 "Фінансові інвестиції", затверджених наказом Міністерства фінансів від 18 травня 2012 року № 568, ці фінансові інвестиції повинні бути обліковані на відповідних субрахунках, які визначені в Плані рахунків бухгалтерського обліку під номером 1203.

Зміни в податковому статусі медичних закладів КНП

Після зміни статусу, медичні заклади-КНП стають підпорядковані реєстру неприбуткових організацій. Однак вони підпадають під ряд обмежень, зазначених у пункті 133.4 Податкового кодексу України, які повинні бути врегульовані у їх статутах. Ці обмеження включають:

1. Заборону розподілу отриманих доходів серед засновників (учасників), працівників КНП (з винятком оплати праці та нарахування єдиного внеску на соціальне страхування), членів органів управління та інших пов'язаних осіб (згідно з пунктом 1.6 типового статуту за Методрекомендаціями щодо перетворення загальнообласних лікувально-профілактичних закладів).

2. Основною метою створення підприємства є надання первинної медичної допомоги та управління медичним обслуговуванням населення, яке постійно проживає (перебуває) на території, такої як місто Київ, але не обмежуючись ним, а також проведення заходів з профілактики захворювань населення та підтримки громадського здоров'я (згідно з пунктом 3.1 статуту).

3. У разі припинення підприємства (ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення), всі активи підприємства передаються одній або декільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до доходу бюджету (згідно з пунктом 11.2 типового статуту).

Якщо медичний заклад-КНП порушує ці обмеження, він стає платником податку на прибуток, так само, як і інші неприбуткові організації. Для бюджетних установ ситуація залишається незмінною, оскільки вони також входять до реєстру неприбуткових організацій.

Слід відзначити, що КНП не є платниками єдиного податку, оскільки згідно з пунктом 291.5.5 Податкового кодексу України платниками єдиного податку не можуть бути організації, у статутному капіталі яких є частка юридичної особи-неплатника єдиного податку, яка перевищує 25%. У випадку медичного закладу-КНП це місцева громада в особі управління комунального майна або держава.

Щодо інших податків:

1. Медичний заклад-КНП може стати платником податку на додану вартість (ПДВ) на загальних умовах, так само, як і в минулому, коли він був бюджетною установою. У цьому плані нічого не змінилося.

2. Він не може бути платником єдиного податку через обмеження в Податковому кодексі України, як вже зазначалося.

3. Медичні заклади є платниками земельного податку, якщо їх не звільнила від цього податку місцева рада. Зазвичай місцеві ради надають такі пільги.

Залишити заявку 067 341 76 94