Звітність з трансфертного ціноутворення: правила подання у 2025 році
11 September 2025
З 2025 року податкові органи продовжують посилювати контроль за контрольованими операціями, рентабельністю та відповідністю принципу «витягнутої руки». Помилки у звітності з трансфертного ціноутворення (ТЦУ) можуть призвести до суттєвих штрафів, донарахувань та додаткових перевірок.
Фахівці Mogol-Alfa допоможуть:
- визначити, чи підпадають ваші операції під контроль,
- правильно обрати метод аналізу,
- підготувати звіт та документацію,
- захистити позицію під час перевірки.
Не ризикуйте фінансовими наслідками — довірте підготовку професіоналам.
Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) є одним із ключових інструментів податкового контролю, спрямованим на запобігання мінімізації прибутку та виведенню доходів за кордон. Українське законодавство встановлює чіткі правила звітування для компаній, які здійснюють контрольовані операції.
У 2025 році бізнесу важливо враховувати не лише критерії для визначення контрольованих угод, а й порядок складання звітності, строки її подання та відповідальність за порушення вимог. Це дозволить уникнути штрафних санкцій і забезпечить прозорість у взаємодії з податковими органами.
Звітність з ТЦУ виконує не лише функцію контролю, але й підтверджує добросовісність компанії перед державою, інвесторами та партнерами.
Що означає трансфертне ціноутворення?
Перш ніж розібратися з поняттям «трансфертне ціноутворення» (ТЦУ), слід зрозуміти, що таке «трансфертна ціна».
Трансфертна ціна — це вартість товарів, робіт чи послуг у господарських операціях між пов’язаними особами, а також у випадках співпраці з контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій чи компаніями, які мають особливу організаційно-правову форму і не сплачують корпоративний податок.
ТЦУ — це система правил, що забезпечує відповідність трансфертних цін ринковим умовам. З розвитком міжнародної торгівлі та появою глобальних корпорацій роль ТЦУ суттєво зросла. В Україні регулювання здійснюється на основі статті 39 Податкового кодексу України (ПКУ) та передбачає особливі вимоги до визначення вартості контрольованих операцій.
Основні проблеми бізнесу у сфері ТЦУ
Більшість компаній стикаються з такими проблемами:
- складність визначення, чи підпадають операції під контроль;
- відсутність внутрішньої методології ціноутворення;
- ризик штрафів за несвоєчасне подання звіту;
- неправильний вибір методу аналізу рентабельності;
- невміння підтвердити фактичність послуг нерезидента;
- запити податкової, на які не вистачає часу та ресурсів;
- відсутність бенчмаркінгу та даних для порівняння.
Наслідок — ризик донарахувань податку, блокування діяльності, погіршення репутації.
Критерії визначення контрольованих операцій
Податковий кодекс передбачає кілька ознак, за якими операції відносять до контрольованих. Основні групи критеріїв:
- Суб’єкти операцій – угоди між пов’язаними особами, з нерезидентами через посередників або з компаніями із «ризикових» юрисдикцій (переліки затверджені постановами №1045 та №480).
- Вид операцій – постачання товарів, послуг, фінансові угоди тощо.
- Обсяг операцій – з кожним контрагентом понад 10 млн грн на рік.
- Загальний дохід компанії – понад 150 млн грн на рік.
Окремо з 2018 року під контроль підпадають операції між постійним представництвом та материнською компанією.
Методи визначення трансфертних цін
Для перевірки відповідності трансфертних цін ринковим умовам застосовуються такі методи:
- Метод порівняльних ринкових цін – основний спосіб, особливо для сировинних товарів.
- Метод перепродажної ціни – використовується при імпорті товарів і подальшому їх перепродажу без переробки.
- Метод «витрати плюс» – зіставлення рентабельності витрат у контрольованій та ринковій операції.
- Метод чистого прибутку – порівняння рентабельності контрольованих операцій з аналогічними компаніями.
- Метод розподілу прибутку – аналіз розподілу вигоди між сторонами угоди.
Принцип «витягнутої руки»
Цей принцип означає, що умови угод між пов’язаними компаніями мають відповідати тим, які застосовуються між незалежними учасниками ринку. Інакше кажучи, податкові органи порівнюють ціни у контрольованих та неконтрольованих операціях, щоб уникнути викривлення фінансових результатів.
Які операції визнаються контрольованими?
Згідно з ПКУ, контрольованими є операції, які можуть призвести до заниження доходів чи завищення витрат. Серед них:
- експорт та імпорт сировини чи готової продукції;
- надання або придбання послуг;
- передача прав інтелектуальної власності;
- фінансові угоди (лізинг, кредити, інвестиції);
- купівля-продаж цінних паперів чи корпоративних прав;
- операції нерезидента зі своїм представництвом в Україні;
- передача функцій, активів чи ризиків нерезиденту на неринкових умовах.
Приклади:
- Кредит від нерезидента – ставка за кредитом формує витрати резидента та впливає на податковий результат.
- Експорт товарів пов’язаному нерезиденту за ціною нижче ринкової – призводить до заниження доходу та податку на прибуток.
Хто зобов’язаний готувати документацію з ТЦУ?
Документацію з трансфертного ціноутворення компанія подає на запит податкової у разі виконання критеріїв контрольованих операцій. Також обов’язок виникає для операцій, визначених у пп. 140.5.4–140.5.6 ПКУ (наприклад, операції з контрагентами із низькоподаткових юрисдикцій чи компаніями зі спеціальною організаційно-правовою формою).
Правильна підготовка такої документації потребує ретельного аналізу і часто — залучення профільних консультантів.
Методи визначення трансфертних цін
Для перевірки, чи відповідають контрольовані операції принципу «витягнутої руки», застосовуються спеціальні методи трансфертного ціноутворення. Вони закріплені як у міжнародних стандартах (Настанови ОЕСР), так і в українському Податковому кодексі.
Законодавство встановлює чітку ієрархію у виборі методу: спершу необхідно застосовувати Метод порівняльної неконтрольованої ціни. Якщо реалізувати його неможливо, тоді використовується наступний за пріоритетністю спосіб і так далі.
Основні методи ТЦУ:
- Метод порівняльної неконтрольованої ціни – ціна визначається за аналогічними операціями на ринку.
- Метод ціни перепродажу – враховує первісну ціну, торговельну націнку та витрати.
- Метод «витрати плюс» – базується на собівартості та ринковій націнці.
- Метод чистого прибутку – аналіз рентабельності подібних угод між незалежними сторонами.
- Метод розподілу прибутку – розрахунок частки доходу, яку отримує кожна сторона угоди.
Документація у сфері ТЦУ
Документація з трансфертного ціноутворення — це набір матеріалів, що підтверджує умови та обґрунтованість контрольованих операцій. Вона включає аналіз ринкових умов, договірні зобов’язання, фінансові показники та інші дані, що дозволяють довести відповідність принципу «витягнутої руки».
Податківці можуть вимагати подання документації у визначені законом строки після надсилання запиту. Підготувати її можна силами внутрішніх спеціалістів або за допомогою зовнішніх експертів з міжнародного оподаткування.
До пакету матеріалів входять: бенчмаркінг, аналіз первинних документів, оцінка цінових умов, а також використання міжнародних баз даних.
Три рівні документації з ТЦУ
Відповідно до Закону №466 в Україні запроваджена трирівнева система звітності, що узгоджується з міжнародною практикою. Вона передбачає підготовку:
- майстер-файлу (глобальна документація про діяльність міжнародної групи компаній),
- локального файлу (інформація про операції конкретного платника податку),
- звіту у розрізі країн (CbCR) – для великих МГК.
Майстер-файл містить: структуру групи, опис видів діяльності, дані про нематеріальні активи, фінансові операції та економічні показники.
Практичний приклад
Нашими експертами була підготовлена документація для великої фармацевтичної компанії, що експортувала препарати в країни з низьким рівнем оподаткування. Завдяки комбінованому підходу (метод порівняльної ціни + метод чистого прибутку) було доведено відповідність операцій принципу «витягнутої руки».
Звіт про контрольовані операції
Звіт про ТЦУ (офіційна назва – звіт про контрольовані операції) узагальнює всі операції з нерезидентами, які підпадають під визначення контрольованих.
Підготовка звіту включає:
- виявлення контрольованих операцій;
- заповнення та оформлення звіту;
- за потреби – автоматизацію збору та структурування великих масивів даних.
Звіт повинні подавати платники податку на прибуток, чий дохід за рік перевищує 150 млн грн та які здійснювали контрольовані операції.
Подати його потрібно у визначений законом строк. За несвоєчасне подання передбачені штрафи та ризик додаткових перевірок.
Підготовка звіту вимагає глибоких знань у сфері ТЦУ, тому часто доцільно звернутися до професійних консультантів.
Пріоритет економічної сутності в ТЦУ
Принцип «переваги сутності над формою» означає, що при аналізі господарських операцій першочергове значення має їхня економічна суть, а не лише юридичне оформлення. Якщо форма суперечить реальному змісту операції, визначальною вважається саме економічна сторона.
Цей підхід з 2019 року закріплений у Податковому кодексі (Закон №2628). У статті 39 ПКУ (пп. 39.2.2.4, 39.2.2.9–39.2.2.11) передбачено, що під час аналізу контрольованих операцій мають враховуватися фактичні дії учасників та реальні умови виконання угоди.
Додатково, Законом №466 було посилено вимоги до аналізу ризиків. Податкові органи тепер оцінюють не тільки умови договору, а й реальні дії сторін, щоб встановити, хто фактично несе ключові економічні ризики. Це розширює можливості контролюючих органів при податковій кваліфікації операцій і може призводити до донарахувань з податку на прибуток.
Судова практика у сфері ТЦУ
У випадках, коли українське законодавство не дає чіткої відповіді, можуть застосовуватися приклади світової судової практики.
Один із показових кейсів стався у Данії в 2020 році. Податкові органи визнали, що ставка роялті, визначена данською компанією на користь материнської компанії зі Швейцарії, була занизькою. Для доведення обґрунтованості операцій платник податків використав метод порівняння ліцензійних угод незалежних компаній. Податкові органи, однак, самостійно застосували метод чистого прибутку і зробили інші висновки.
Справу розглянув Верховний суд Данії. Він постановив, що підхід платника податків був аргументованим та відповідав міжнародним нормам. Натомість дії податкових органів були визнані необґрунтованими, оскільки вони без належних підстав змінили методику аналізу. Це рішення підтвердило: змінювати метод аналізу податкові органи не можуть, якщо платник застосував допустимий і обґрунтований спосіб.
Законодавчі зміни
На початку 2021 року до ПКУ було внесено важливі зміни, що вплинули на сферу ТЦУ.
Ключові новації:
- термін «біржові товари» замінено на більш широкий – «сировинні товари», що розширило сферу застосування Методу порівняльної неконтрольованої ціни;
- розширено вимоги до Документації з ТЦУ (пп. 39.4.6 ПКУ). Вона тепер має містити:
- дані про бенефіціарів компанії;
- детальний ланцюг постачання з поясненням формування ціни;
- обґрунтування ділової мети операцій;
- відомості про міжнародну групу компаній (структура, функції учасників, головний офіс);
- копії аудиторських висновків (якщо аудит був обов’язковим).
Крім того, у пп. 39.4.7 ПКУ закріплено, що глобальна документація з ТЦУ подається платниками податків, які є учасниками міжнародних груп з консолідованим доходом понад 50 млн євро.
Проблеми у сфері трансфертного ціноутворення
Податкові органи дедалі активніше посилюють контроль за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ). Проте більшість ризиків можна попередити — достатньо знати типові помилки та уникати їх під час підготовки звітності. Це допоможе знизити ймовірність додаткових перевірок і штрафів.
Найпоширеніші ризики:
- Несвоєчасне або неправильне подання Звіту про контрольовані операції. Уточнюючі звіти автоматично підвищують рівень ризиковості.
- Збитковість компанії у фінзвітності та декларації з податку на прибуток. Податкові органи вважають таких платників окремою групою ризику.
- Неправильний вибір методу визначення ціни. Для сировинних товарів обов’язковий метод порівняльної неконтрольованої ціни (код 301).
- Низька рентабельність. Показники не повинні відхилятися від ринкових у разі застосування методів аналізу прибутковості.
Типові ризики в ТЦУ
Найбільша загроза виникає тоді, коли компанія сплачує кошти за внутрішньогрупові послуги, але не може підтвердити їх отримання.
З 2019 року діє принцип «сутність важливіша за форму», що дозволяє податківцям ігнорувати формальні умови договорів і оцінювати реальність операцій. Якщо відсутні документи, які підтверджують факт надання послуг, витрати можуть бути зменшені до мінімуму або взагалі не враховані.
ТЦУ та збиткова діяльність
Системні збитки протягом двох і більше років — сигнал для податкових органів. Це може свідчити про:
- закупівлю за завищеними цінами;
- реалізацію продукції нижче ринкової вартості;
- відсутність бізнес-логіки в операціях.
У результаті компанія потрапляє в групу ризику і може стати об’єктом поглибленої перевірки.
Перевірки з питань ТЦУ
Податковий кодекс передбачає кілька підстав для перевірки контрольованих операцій:
- Виявлення неподаної звітності та офіційний запит до платника.
- Моніторинг, що показав невідповідність принципу «витягнутої руки».
- Подання звіту з порушеннями або його відсутність.
У таких випадках компанія ризикує отримати не лише штраф, а й комплексну податкову перевірку.
Рекомендації ОЕСР з ТЦУ
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) постійно оновлює міжнародні стандарти ТЦУ. У 2020 році були опубліковані нові правила щодо фінансових операцій. Вони охоплюють такі питання:
- правильна ідентифікація угод;
- казначейські функції (хеджування, кеш-пулінг);
- гарантії та страхування;
- визначення безризикового доходу.
Мета цих рекомендацій — запобігання штучному заниженню податкової бази та встановлення єдиних правил для міжнародного бізнесу.
Переваги співпраці з Mogol-Alfa
Обираючи нашу компанію, ви отримуєте:
- ✅ Експертизу практиків. Ми готуємо документацію для великих українських та міжнародних груп.
- ✅ Доступ до професійних баз даних. Для бенчмаркінгу та ринкових порівнянь.
- ✅ Захист позиції під час перевірок. Готуємо відповіді на запити ГНС.
- ✅ Персональний супровід. Аналізуємо ваші операції враховуючи галузеву специфіку.
- ✅ Оптимізацію ризиків. Попереджаємо донарахування та штрафи.
Часті запитання
Коли застосовується трансфертне ціноутворення?
ТЦУ застосовується, коли компанія здійснює господарські операції з пов’язаними особами або контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій, та перевищує граничні показники обороту.
Хто подає звіт про трансфертне ціноутворення?
Звіт подають платники податку на прибуток із доходом понад 150 млн грн на рік, які здійснювали контрольовані операції.
Хто підпадає під контрольовані операції?
Компанії, що здійснюють операції:
- з пов’язаними нерезидентами,
- з компаніями зі списку «ризикових»,
- через нерезидентів-посередників,
- із низькоподатковими юрисдикціями.
Що таке трансфертні ціни?
Це ціни між пов’язаними компаніями, які повинні відповідати ринковим умовам незалежних ринкових учасників.
Висновки експертів
Компанії, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність, повинні особливо уважно ставитися до питань ТЦУ. Якщо не дотримуватись правил, податківці самостійно визначать вартість операцій, використавши власні джерела даних.
Законодавство передбачає моніторинг рентабельності за кожною контрольованою операцією окремо. Тому навіть прибуткова компанія може отримати претензії, якщо певні угоди виглядають збитковими.
У підсумку, ТЦУ — зона підвищеної уваги для податкових органів. Щоб мінімізувати ризики, бізнесу варто:
- ретельно документувати операції;
- обирати правильні методи визначення цін;
- контролювати показники рентабельності;
- своєчасно подавати звітність.
Якщо ваша компанія веде операції з нерезидентами або має підозру на контрольованість угод — не зволікайте.
Залишайте заявку на консультацію — захистимо ваш бізнес від податкових ризиків.