Податковий кредит з ПДВ у 2025 році: як правильно відображати в обліку
15 May 2025
Податковий кредит з ПДВ — одна з ключових тем у бухгалтерському обліку для платників податку. Незалежно від розміру підприємства, правильне формування податкового кредиту напряму впливає на податкове навантаження та фінансові результати бізнесу.
У 2025 році принципи відображення податкового кредиту не зазнали суттєвих змін, однак податківці продовжують надавати роз’яснення щодо спірних ситуацій, а судова практика — впливати на підходи до обліку. Тому бухгалтерам важливо не лише знати загальні правила, а й вміти застосовувати їх у конкретних випадках: при відсутності ПН, при запізненні з реєстрацією, у разі помилок у реквізитах тощо.
У цій статті ми детально розглянемо, як правильно формувати податковий кредит у 2025 році, на що звертає увагу податкова, які документи мають бути в наявності, і як убезпечити себе від штрафів.
Що таке податковий кредит з ПДВ: визначення та умови
Податковий кредит з ПДВ — це сума податку на додану вартість, яку підприємство має право включити до складу витрат з метою зменшення свого податкового зобов’язання (п. 198.1 ПКУ). Такий кредит виникає у кількох випадках:
- під час придбання або виробництва товарів, робіт чи послуг;
- при купівлі, будівництві чи створенні необоротних активів;
- за отриманими послугами від нерезидентів, якщо вони надані на митній території України;
- за послугами, отриманими від резидентів на митній території України;
- під час ввезення товарів або необоротних активів за договорами лізингу (фінансового або оперативного);
- при імпорті товарів або основних засобів.
Зверніть увагу: податковий кредит не є формою кредитування. Це інструмент, що дозволяє зменшити суму ПДВ, яку потрібно сплатити до бюджету.
Облік податкового кредиту: які рахунки використовуються
Попри назву, термін «податковий кредит» не має відношення до класичного кредитування. Це сума, яка зменшує зобов’язання з ПДВ, що виникає в результаті реалізації товарів, робіт або послуг.
Ведення обліку податкового кредиту та податкових зобов’язань здійснюється через субрахунок 641 «Розрахунки за податками»:
- податковий кредит — відображається по кредиту рахунку;
- податкове зобов’язання — по дебету рахунку.
Зазвичай для обліку ПДВ використовують окрему аналітику, наприклад:
641.1 «Розрахунки з ПДВ» (назва умовна — залежить від облікової політики підприємства).
Приклад відображення ПДВ в обліку
Умова:
Підприємство в межах одного періоду здійснило:
- Придбання товарів на суму 180 000 грн, з яких 30 000 грн — ПДВ;
- Продаж товарів на суму 480 000 грн, з яких 80 000 грн — ПДВ.
Облік на субрахунку 641.1:
|
Операція |
Дебет (податковий кредит) |
Кредит (податкове зобов’язання) |
|
Придбання товарів |
30 000 грн |
|
|
Продаж товарів |
|
80 000 грн |
|
Залишок (ПДВ до сплати) |
|
50 000 грн |
Розрахунок:
ПДВ до сплати = 80 000 грн (ПЗ) – 30 000 грн (ПК) = 50 000 грн
Бухгалтерський облік та звітність: важливі нюанси
Хоча облік ведеться в бухгалтерській системі, остаточна сума ПДВ до сплати визначається шляхом заповнення Податкової декларації з ПДВ на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).
Однак дані бухобліку мають відповідати податковим. Якщо виникає розбіжність — бухгалтер має:
- перевірити реєстрацію всіх податкових накладних;
- виявити, чи не пропущені операції;
- донарахувати або сторнувати суму ПДВ;
- врахувати специфіку програмного забезпечення (наприклад, 1С або BAS).
Узгодження даних: основою для нарахування ПДВ до бюджету є декларація + ЄРПН, але вони мають бути синхронізовані з бухгалтерськими записами.
Як відображається ПДВ в обліку: основні проводки
Бухгалтерський облік ПДВ ведеться за простою, але важливою схемою. Основним для цього є субрахунок 641.1 «Розрахунки з ПДВ», де:
- по дебету відображають податковий кредит (ПК);
- по кредиту — податкові зобов’язання (ПЗ).
Розрахунок ПДВ до сплати виглядає так:
ПДВ до бюджету = ПЗ – податковий кредит
Таблиця 1. Схема обліку ПДВ на субрахунку 641.1
|
Субрахунок 641.1 |
Дебет (ПК) |
Кредит (ПЗ) |
|
Обороти |
Податковий кредит |
Податкові зобов’язання |
|
Результат |
|
Сума до сплати = ПЗ – ПК |
Коли податковий кредит перевищує податкові зобов’язання
Буває, що податковий кредит більший за податкові зобов’язання. Така ситуація типова для експортерів, оскільки ставка ПДВ при експорті дорівнює 0%. У цьому разі виникає переплата з ПДВ, яку можна відшкодувати з бюджету.
Приклад 2: Експортні операції
- Придбано товарів на суму 180 000 грн, у т.ч. ПДВ — 30 000 грн;
- Продаж на експорт — 480 000 грн, ставка ПДВ — 0%.
Таблиця 2. Відображення операцій на рахунку 641.1
|
Операція |
Дебет (ПК) |
Кредит (ПЗ) |
|
Придбання товарів |
30 000 грн |
|
|
Продаж на експорт |
|
0 грн |
|
Залишок (ПК > ПЗ) |
+30 000 (Дт) |
|
Сума у 30 000 грн є переплатою з ПДВ, яку підприємство може:
- отримати відшкодуванням з бюджету;
- або зарахувати в рахунок інших податкових платежів.
Таку суму відображають у балансі, зокрема у:
- ряд. 1135 — «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом»;
- ряд. 1155 — для мікропідприємств за НП(С)БО 25.
Які рахунки ще використовують для обліку податкового кредиту
Окрім рахунку 641.1, у бухгалтерській практиці застосовують також допоміжний субрахунок 644 «Податковий кредит», який може бути деталізований:
- 644.1 «Підтверджений ПК» — коли податкова накладна вже зареєстрована у ЄРПН;
- 644.2 «Непідтверджений ПК» — якщо товар або послуга отримані, але накладна ще не зареєстрована.
Ці субрахунки мають допоміжний характер, і використовуються для розмежування ситуацій із правом на ПК до його підтвердження.
Основним рахунком залишається 641.1, адже саме на ньому фіксується остаточна сума ПДВ до бюджету.
Коли податковий кредит можна визнавати: 2 головні умови
Для законного відображення податкового кредиту у бухгалтерському обліку повинні виконуватись дві обов’язкові умови:
- Відбулася перша подія — або списання коштів, або отримання товарів/послуг.
- Зареєстровано податкову накладну у ЄРПН.
Податковий кредит виникає лише тоді, коли обидві умови виконані.
Що таке «перша подія»?
Згідно з п. 198.2 ПКУ, першою подією вважається:
- або списання коштів з рахунку платника ПДВ;
- або факт отримання товару чи послуги.
Проте без зареєстрованої податкової накладної, навіть якщо перша подія відбулася, податковий кредит не виникає. Саме тому в обліку виділяють:
- непідтверджений ПК (обліковується на 644.2);
- підтверджений ПК (після реєстрації ПН — переноситься на 641).
Головне правило: без ПН у ЄРПН — немає права на податковий кредит, навіть якщо гроші вже сплачені.
Облік ПДВ: приклад відображення податкового кредиту в бухгалтерії
Розгляньмо типову ситуацію обліку податкового кредиту з ПДВ на прикладі купівлі товарів. У таблиці наведено бухгалтерські проведення залежно від того, що було першим — отримання товару чи аванс.
Таблиця: Відображення податкового кредиту залежно від першої події
|
Дата |
Господарська операція |
Дт |
Кт |
Сума, грн |
|
Перша подія — отримання товару |
|
|
|
|
|
31.01.25 |
Отримано товар від постачальника |
281 |
631 |
10000,00 |
|
31.01.25 |
Відображено податковий кредит до реєстрації ПН |
644.2 |
631 |
2000,00 |
|
31.01.25 |
Визнано податковий кредит після реєстрації ПН |
641.1 |
644.2 |
2000,00 |
|
31.01.25 |
Оплачено товар постачальнику |
631 |
311 |
12000,00 |
|
31.01.25 |
Відображено ПДВ у складі вартості товару |
644.1 |
631 |
2000,00 |
|
|
|
|
|
|
|
Перша подія — передоплата (аванс) |
|
|
|
|
|
31.01.25 |
Проведено аванс постачальнику |
371 |
311 |
12000,00 |
|
31.01.25 |
Відображено розрахунковий податковий кредит до реєстрації ПН |
644.2 |
644.1 |
2000,00 |
|
31.01.25 |
Визнано податковий кредит після реєстрації ПН |
641.1 |
644.2 |
2000,00 |
|
31.01.25 |
Отримано товар від постачальника |
281 |
631 |
10000,00 |
|
31.01.25 |
Проведено взаємозалік із постачальником* |
631 |
371 |
12000,00 |
*Залік оформлюється бухгалтерською довідкою або актом звірки, якщо це передбачено договором.
Якщо податкова накладна так і не буде зареєстрована, суму з субрахунку 644.2 списують на витрати (Дт 949 Кт 644.2). Якщо ж реєстрація ПН відбувається пізніше, то:
- сума ПДВ повертається з витрат (Дт 949 Кт 644.2 — методом "червоне сторно");
- визнається податковий кредит (Дт 641.1 Кт 644.2).
Податковий кредит у ПДВ-декларації: щомісячне узгодження
Облік податкового кредиту з ПДВ відображається у розділі II податкової декларації з ПДВ. Звітним періодом для всіх платників ПДВ є місяць. Отже, щомісяця до подання декларації потрібно підбити підсумки податкового кредиту та податкових зобов’язань.
Нагадування: облік ПДВ завжди ведеться поквартально або щомісяця, але звітування — щомісяця.
Податковий кредит при «перехідному» постачанні: як не помилитися з датою
У випадку, коли передача товарів або надання послуг відбувається на межі двох місяців, можуть виникати питання щодо визначення дати податкового кредиту.
Приклад 3. Перехідне постачання:
- У січні 2025 року продавець передав товар перевізнику.
- У лютому 2025 року покупець отримав товар і здійснив оплату.
Ключове питання — коли визнається податковий кредит?
Згідно з податковим законодавством (п. 187.1 ПКУ), датою нарахування податкового зобов’язання для продавця є дата відвантаження. Податкова накладна складається саме на цю дату.
Але право на податковий кредит у покупця виникає лише після реєстрації цієї ПН у ЄРПН. Тобто не раніше цієї дати, навіть якщо товар уже фактично отримано.
У результаті:
- податкова накладна має бути складена у січні 2025 року;
- податковий кредит у покупця — у дату реєстрації ПН (це може бути лютий 2025 року).
Висновок: навіть у перехідних постачаннях ключовим моментом для визнання податкового кредиту є дата реєстрації ПН.
Особливі ситуації для визнання податкового кредиту з ПДВ
Окрім стандартних операцій купівлі-продажу товарів, робіт чи послуг, існують випадки, коли податковий кредит визнається за іншими правилами, ніж правило першої події.
Таблиця — Визнання податкового кредиту в окремих випадках
|
№ |
Ситуація |
Період визнання податкового кредиту |
|
1 |
Імпорт товарів |
Дата оформлення митної декларації та сплати ПДВ до бюджету (п. 198.2, п. 198.6 ПКУ). Можливо — за тимчасовою митною декларацією. |
|
2 |
Отримання послуг від нерезидента на території України |
- Якщо ПН зареєстрована вчасно — дата її складання. - Якщо із запізненням — дата реєстрації. Якщо послуга отримана за межами митної території України — податковий кредит не виникає. |
|
3 |
Довгострокові договори на виконання робіт |
Дата фактичного отримання результату робіт, підтверджена актом (абз. 6 п. 198.2 ПКУ). |
|
4 |
Фінансова оренда (лізинг) |
Дата фактичного отримання об’єкта оренди орендарем (абз. 5 п. 198.2 ПКУ). |
|
5 |
Продаж товарів (послуг) бюджетним установам |
Для ПК — перша подія (лист ДПС від 29.07.2013 № 13292/7/99-99-19-04-02-17). Для ПЗ — касовий метод (п. 187.7 ПКУ). |
|
6 |
Туроператор купує товари/послуги |
Якщо витрати включені до вартості туру — ПК не виникає. Якщо не включені — дата отримання (п. 207.6 ПКУ). Якщо не пов’язано з турпродуктом — загальне правило. |
|
7 |
Придбання підзвітною особою |
Орієнтир — дата у первинних документах, наданих підзвітною особою. |
|
8 |
Підрядні будівельні роботи |
За вибором: касовий метод або правило першої події (п. 187.1 ПКУ). |
|
9 |
Постачання електроенергії, вугілля, комунальні послуги |
Касовий метод до 01.01.2026 року (п. 44 підрозд. 2 Перехідних положень ПКУ). |
Примітка: Касовий метод означає визнання ПК за фактом оплати (п. 14.1.266 ПКУ).
Як довго діє право на податковий кредит?
Без обмежень — у разі нереєстрації ПН
З моменту скасування строку реєстрації ПН, ПК можна включити у періоді її реєстрації, якщо сума не перевищує доступного ліміту з формули п. 200¹.3 ПКУ.
Обмеження — 365 днів для вже зареєстрованих ПН
Для зареєстрованих ПН діє строк 365 календарних днів із дати складання (абз. 4 п. 198.6 ПКУ). Це також стосується заблокованих ПН, які згодом були зареєстровані.
Строк для реєстрації РК — 1095 днів
РК можна зареєструвати не пізніше ніж через 1095 днів з дати складання ПН (п. 192.1 ПКУ).
Вплив воєнного стану на строк
З 24.02.2022 до 31.07.2023 дія строків була зупинена. З 01.08.2023 облік строку поновився. Відповідно, ПК можна визнавати, враховуючи цей "заморожений" період.
Приклад розрахунку:
- Дата ПН: 21.02.2022
- До війни: 3 дні (21.02–23.02.2022)
- Воєнний стан: не враховується (24.02.2022–31.07.2023)
- Після війни: 362 дні (01.08.2023–27.07.2024)
- Разом: 365 днів
- Отже, ПК можна включити до декларації за липень 2024 року.
Помилки у ПН: що загрожує податковому кредиту?
Податкова накладна з помилками — ризик втрати податкового кредиту. ДПС вважає такі помилки критичними:
- Невідповідність назв ТМЦ у ПН і супровідних документах.
- Помилки в коді УКТ ЗЕД, навіть у "другорядних" цифрах. Такі помилки можуть призвести до блокування ПН.
Податкова позиція: навіть якщо є інші підтвердні документи, ПК за ПН з помилками не визнається.
Допустимі помилки
- Наприклад, неправильне зазначення причини коригування у РК (заміна ціни/номенклатури), згідно з ІПК ДПС від 03.07.2020 № 2663/6/99-00-05-06-02-06/ІПК.
Що робити, якщо податкова накладна не зареєстрована?
У разі, коли постачальник не реєструє податкову накладну (ПН), покупець має право подати на нього скаргу. Це призводить до позапланової документальної перевірки продавця протягом 90 календарних днів з дати надходження скарги до ДПС (абз. 26 п. 201.10 ПКУ).
Скаргу слід оформити через Додаток 6 до декларації з ПДВ. Разом із нею необхідно подати копії документів, що підтверджують придбання товарів, робіт чи послуг і факт сплати ПДВ:
- накладні,
- акти виконаних робіт,
- товарні чеки,
- інші первинні документи.
Увага: якщо постачальник ігнорує ваші вимоги зареєструвати ПН/РК — не зволікайте зі скаргою до ДПС.
Важливий виняток
Якщо ПН заблокована в ЄРПН системою моніторингу (тобто реєстрація призупинена), то обидві сторони повинні чекати на рішення про розблокування (ІПК від 21.09.2020 № 3940/ІПК/99-00-05-06-02-06).
Інші документи, які дають право на податковий кредит
Окрім ПН і розрахунків коригування, податковий кредит можна підтвердити іншими документами, визначеними у п. 201.11 ПКУ.
Увага: у квитках, рахунках готелів чи зв’язку має бути податковий номер постачальника (крім випадків, передбачених міжнародними вимогами).
Таблиця — Документи, що дають право на податковий кредит з ПДВ
|
№ |
Документ |
Умови застосування |
Обов’язкові реквізити |
|
1 |
Касовий/фіскальний чек |
Сума за день ≤ 200 грн (без ПДВ). Якщо більше — не дає право на ПК. |
Вартість, сума ПДВ, фіскальний і податковий номери продавця |
|
2 |
Транспортний квиток |
Може не містити податковий номер, якщо це міжнародний зразок. |
Сума, ПДВ, податковий номер (за наявності) |
|
3 |
Готельний рахунок |
Може бути у довільній формі (напр., форма № 4-г), обов’язково має містити податковий номер. |
Сума, ПДВ, податковий номер |
|
4 |
Рахунки за послуги зв’язку, комунальні послуги |
Лише якщо послуга нараховується за приладами обліку. Без лічильника — ПК не визнається. |
Визначаються постачальником згідно з регулятором |
|
5 |
Митна декларація |
Дозволяється як за звичайною, так і за тимчасовою формою. |
Оформлення згідно з митним законодавством |
Податковий номер постачальника є обов’язковим для більшості документів — позиція ГУ ДПС у м. Києві.
Додаткові вимоги:
- Платник податку повинен вести реєстр таких документів у довільній формі (крім митної декларації).
- Реєстр не подається до ДПС (лист ДФС від 17.02.2015 № 5292/7/99-99-19-03-02-17).
- Податковий кредит визнається лише в періоді оформлення документа.
- Якщо не включено вчасно — подається уточнююча декларація за відповідний період.
- Ліміт реєстрації (∑Накл) зростає лише за рахунок ПН, РК та митних декларацій. Інші документи не впливають на ліміт.
Податковий кредит у разі негосподарської або неоподатковуваної діяльності
Якщо товари, роботи або послуги придбаваються не для господарської діяльності, наприклад для забезпечення побутових потреб (чай, кава, побутова техніка для персоналу тощо), то:
- Податковий кредит все одно визнається за загальними правилами.
- Але одночасно слід нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання і зареєструвати ПН протягом 20 календарних днів з кінця місяця (п. 198.5 ПКУ).
Компенсуюче ПЗ нейтралізує податковий кредит, тобто ефект — як у випадку відмови від ПК.
Якщо не визнати ПК і не нарахувати компенсуюче зобов’язання — це порушення, навіть якщо ПЗ не занижено (ІПК від 15.10.2020 № 4273/ІПК/99-00-05-06-02-06).
Неоподатковувана діяльність: аналогічні правила
Якщо придбання пов’язане з неоподатковуваною ПДВ діяльністю:
- виготовлення продукції, що не оподатковується ПДВ;
- оплата комунальних послуг для таких цілей тощо —
Тоді також потрібно нараховувати компенсуюче зобов’язання.
Частково оподатковувана і неоподатковувана діяльність
У випадках, коли товари чи послуги використовуються одночасно для обох видів діяльності (оподатковуваної та неоподатковуваної), застосовуються правила часткового ПЗ за ст. 199 ПКУ — із відповідним перерахунком ПДВ.
Податковий кредит при звільнених від ПДВ операціях: як враховувати
У випадку, коли товари, роботи чи послуги придбаваються для діяльності, звільненої від ПДВ, податковий кредит за такими операціями визнається на загальних підставах. Проте далі, під час використання придбаного для звільненої від ПДВ діяльності, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання (відповідно до п. 198.5 ПКУ). Це правило аналогічне ситуації з негосподарською діяльністю.
- Зразок заповнення ПН у разі продажу товарів
- Зразок заповнення ПН на імпортований товар
- Зразок заповнення ПН на продаж ФОП-неплатнику ПДВ
- Зразок заповнення ПН на продаж послуги
- Зразок заповнення ПН зведеної компенсуючої
- Зразок заповнення ПН на перевищення бази оподаткування
Приклад: медичний заклад визнає податковий кредит за сплаченими комунальними послугами. Оскільки медична діяльність звільнена від ПДВ (пп. 197.1.5 ПКУ), надалі необхідно нарахувати компенсуюче зобов’язання на ту ж суму, щоб "нейтралізувати" податковий кредит.
Зверніть увагу: якщо підприємство веде як оподатковувану, так і звільнену від ПДВ діяльність, слід застосовувати правила пропорційного розподілу вхідного ПДВ та річного перерахунку відповідно до статті 199 ПКУ.
Приклад комбінованої діяльності:
- медзаклад, що надає медичні послуги (звільнені), але також здає в оренду приміщення (оподатковувано),
- вимагає розподілу ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.
Тимчасові звільнення від ПДВ при імпорті: кого стосуються
Окремі категорії товарів, що ввозяться на територію України, тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Такі звільнення передбачені Перехідними положеннями ПКУ та Митного кодексу України. Ось ключові приклади:
|
Категорія товарів або операцій |
Строк дії звільнення |
Підстава |
|
Обладнання для виробництва транспортних засобів |
до 01.01.2031 |
п. 78 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ |
|
Устаткування та комплектуючі для інвестпроєктів |
до 01.01.2035 |
пп. 15 п. 4 розд. ХХІ МКУ |
|
Електромобілі |
до 01.01.2026 |
п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ |
|
Нові авто на метані, біогазі |
до 01.01.2026 |
п. 641 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ |
|
ІТ-послуги військового призначення |
до завершення воєнного стану |
п. 93 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ |
|
Товари ЗСУ/МОУ, повернуті після ремонту за кордоном |
до завершення воєнного стану |
п. 94 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ |
|
Складові для дронів |
до завершення воєнного стану |
п. 95 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ |
Такі звільнення покликані підтримати обороноздатність країни, розвиток інфраструктури та стимулювання інвестицій у пріоритетні галузі.
Уточнення: хоча такі товари не оподатковуються ПДВ при ввезенні, у разі зміни мети їх використання або порушення умов спеціального режиму — може виникнути обов’язок сплати ПДВ у подальшому.