Все про договір позики
23 November 2023
ЗРАЗОК: Договір позикиCуть договору позики
За допомогою договору позики можна передати кошти або товари від однієї особи до іншої. В останньому випадку мова йде про товарну позику. Товари повинні мати певні загальні характеристики. Це означає, що їх можна обміняти на інші товари того ж виду. Наприклад, договір передбачає передачу зерна, і повернення також здійснюється зерном. Це зерно може бути іншим (не тим зерном, яке було запозичене). Однак повернення боргу може здійснюватися не зерном, а цукром або грошима, тобто в цілому, а не окремими товарами. Предмет погашення позики визначається умовами, передбаченими в договорі. Як наслідок, можливе укладання додаткових угод, компенсаційних угод, угод про зарахування зустрічних зобов'язань, відступлення права вимоги тощо. Загалом, договір позики є досить універсальним та гнучким договором і може передбачати низку змін у своєму матеріальному виконанні як на етапі отримання позики, так і на етапі її погашення.
Примітка: якщо позичаються запаси (товари), вони можуть використовуватися як взаємозамінні.
Договори позики можуть укладатися між юридичними та фізичними особами. Законодавчих обмежень немає, і фізична особа не повинна бути зареєстрована як підприємець.
Подібності та відмінності між кредитним договором та іншими договорами
Договори позики та кредитні договори Договори позики за своєю природою схожі на договори позики.
Однак позика може бути як процентною, так і безпроцентною (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України ("ЦК")). При укладенні договору позики позичальник зобов'язаний повернути як суму позики, так і проценти (частина 1 статті 1054 ЦК), тоді як безпроцентна позика заборонена (частина 3 статті 346 Господарського кодексу України (далі - "ГКУ").
Дговори позички. Також не слід плутати позику з позичкою. Хоча вони звучать схоже, це абсолютно різні договори і регулюються різними статтями Цивільного кодексу (статті 1046-1053 Цивільного кодексу для грошової позики). Основна відмінність між ними полягає в тому, що в договорі позики можна позичити гроші, а можна, наприклад, продати або подарувати товар. У договорі позички все навпаки - отриманий товар має бути повернутий у натуральній формі (товар має індивідуальні ознаки). Позичка схожа на оренду, а позика - на кредитування.
Примітка: За договором позики можна позичити як гроші, так і майно (товар), і зробити це безоплатно, тобто без відсотків.
Не можна позичати за договором позики нематеріальні активи. Частина 1 статті 1046 Цивільного кодексу чітко визначає, що є предметом позики - гроші чи речі. Згідно з Цивільним кодексом, об'єкти мають лише матеріальну форму (ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу). Тому, якщо певні нематеріальні активи (наприклад, комп'ютерні програми, бренди, торгові марки) мають бути передані та використані, існують інші договори, такі як ліцензійні договори, договори франчайзингу тощо.
Форма договору позики
Усні договори позики. Усні договори позики можуть укладатися лише між фізичними особами, за умови, що сума позики не перевищує 170 гривень (ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу). Якщо стороною позики є юридична особа, договір має бути укладений у письмовій формі. Нотаріальне посвідчення договору позики є необов'язковим, але не обов'язковим.
Примітка: Для операцій з фізичними особами на додаток до векселя необхідно скласти договір позики, який детально описує операцію.
Якщо особа пред'являє розписку, слід додати, що бажано, але не обов'язково, укласти з нею кредитний договір. Розписка свідчить одночасно про два факти: про те, що особа отримала певну суму грошей у позику, і про те, що договір було укладено.
Обмеження у сумі позики
Обмеження немає. Законодавчих обмежень не існує. Однак для великих сум можуть застосовуватися неправові обмеження. Зверніть на них увагу:
- Обмеження на розрахунки готівкою між юридичними особами (юридичними особами та фізичними особами-підприємцями). Сума становить 10 000 грн та 50 000 грн між обома сторонами, якщо однією зі сторін-платників є фізична особа, яка не зареєстрована як підприємець (ст. 6 Положення про ведення касових операцій, Постанова НБУ № 148 від 29 грудня 2017 р.);
- Сума кредиту перевищує 150 000 гривень та/або одна зі сторін операції зареєструвала підприємницьку діяльність протягом трьох місяців, що передують здійсненню операції. Банки зобов'язані проводити такі операції через фінансовий моніторинг. Це не означає повного блокування транзакції, але джерело походження коштів має бути розкрите.
Чи можна платити відсотки за позику?
Юридично це можливо. На практиці це можливо лише в договорах з фінансовими установами. Це пов'язано з тим, що, згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу, можливість сплати відсотків дозволяється без обмежень відповідним організаціям. Крім того, якщо в кредитному договорі проценти не згадуються, вважається, що вони існують і визначаються на рівні облікової ставки НБУ (22% станом на 28.07.2023 р.). Виняток становлять договори позики між фізичними особами на суму до 850 гривень (ч. 2 ст. 1048 ЦК). Такі договори вважаються безвідсотковими, навіть якщо в них немає згадки про відсотки.
Однак, якщо надавачем процентної позики є юридична особа, яка не є фінансовою установою, така операція розглядається державними органами як фінансова послуга, тобто фінансовий кредит. Фінансовий кредит - це надання коштів у позику під процент на визначений строк (ч. 1 ст. 1, п. "3" Закону України "Про державне регулювання ринків фінансових послуг та фінансових ринків" № 2664-III від 12 липня 2001 року).
Більше того, якщо проценти не згадуються і автоматично "включаються" до облікової ставки НБУ відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу, не можна виправдати, що така ставка лише захищає гроші від знецінення і не захищає прибутки. Законодавство також визначає мету, з якою надаються фінансові послуги; однією з цілей операції є захист реальної вартості грошей. Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг у своєму листі 5543/11-5 від 14 червня 2006 року виступає проти надання процентних позик нефінансовими установами.
Вищезазначений аргумент також підтримується податковими органами, зокрема, у листі № 1990/6/17-1216 від 11 лютого 2013 року. Іншими словами, на думку національних податкових органів, включення процентів до кредитних договорів є фінансовою операцією, яку можуть здійснювати лише фінансові установи. Податкові органи також посилаються на пункт 14.1.267 Кодексу. Податкова посилається на пункт 14.1.267 Податкового кодексу України (ПКУ), де позики визначаються як зобов'язання з повернення боргу з нарахуванням відсотків.
Тому, щоб уникнути автоматичного нарахування відсотків відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу та проблем з Державною податковою інспекцією, у договорі позики необхідно чітко зазначити, що відсотки не нараховуються. Це особливо важливо для платників єдиного податку, оскільки такі операції обов'язково переходять на загальну систему оподаткування, якщо вони визначаються як фінансові послуги. Крім того, всі кредитори можуть бути оштрафовані за надання несанкціонованих фінансових послуг.
Документальне оформлення позик
На практиці найчастіше використовують такі способи:
- Якщо позичальник - фізична особа, він пише розписку. Судова практика підтверджує, що розписка не є договором позики. Однак суб'єкту господарювання доцільно укласти договір;
- Банківські або касові документи, наприклад, банківські виписки, касові чеки.
Підтвердженням повернення позики може бути касовий чек або банківська квитанція про внесення готівки на рахунок, або банківська квитанція про перерахування коштів на рахунок позикодавця.
Якщо позика не оформлена жодним іншим документом, окрім розписки (це дозволено лише в операціях між непідприємцями), позикодавець повертає розписку позичальникові.
Якщо позичальник працює на підприємстві, то на прохання позичальника позика може бути вирахувана із його заробітної плати. У цьому випадку працівник має право вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, тому обмеження щодо максимальних відрахувань, передбачені статтею 128 Кодексу законів про працю України, не застосовуються, і в цьому випадку кошти відраховуються за його власною заявою.
Якщо позика є товарною (передається товар), то при отриманні та поверненні оформляється прибутковий документ. Слід зазначити, що претензій до якості та кількості товару немає.
Відповідальність за порушення умов погашення позики
Строк повернення позики зазначається в договорі. Якщо він не встановлений, то позика має бути повернута протягом 30 днів від дня пред'явлення вимоги позикодавцем (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу). У договорі може бути передбачена пеня за несвоєчасне повернення позики. Нагадування має бути зроблене в письмовій формі. Наприклад, рекомендованим листом.
У разі прострочення повернення грошової позики стаття 1050(1) Цивільного кодексу відсилає до статті 625 Цивільного кодексу і дозволяє нарахувати компенсацію інфляції плюс 3 відсотки річних від суми позики. Ці суми стягуються додатково до процентів, що підлягають сплаті за договором грошової позики, якщо це передбачено договором.
Однак ми пропонуємо передбачити зобов'язання за договором в інший спосіб - у вигляді визначеної пені на суму позики + нарахування пені на рівні облікової ставки НБУ після визначеного періоду прострочення. Обґрунтування: Такий підхід по суті є аналогічним, але забезпечує захист від можливості того, що контролюючий орган може кваліфікувати операцію як фінансову послугу. На це варто звернути особливу увагу кредиторам, які є платниками єдиного податку.
Оподаткування договорів позики
Договори безвідсоткової позики підпадають під поняття поворотної фінансової допомоги (ПК 14.1.257). Поворотна фінансова допомога - це не окремий договір, а податковий термін для договорів безпроцентної позики. Окрім відсутності відсотків, податкова висуває ще одну умову. А саме, такі операції не повинні бути систематичними, інакше вони можуть бути визнані фінансовим посередництвом, тобто фінансовими послугами. На жаль, податкові органи не уточнили, скільки разів позика вважається систематичною.
Примітка: Платникам податків, особливо тим, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування, не варто з головою занурюватися в договори позики, оскільки вони можуть бути розцінені як надання фінансових послуг.
Надання безвідсоткових позик (поворотної фінансової допомоги) та їх своєчасне повернення не є об'єктом оподаткування. Винятком є неповернення позики. У цьому випадку застосовуються правила, що діють для неповернених позик. Крім того, якщо платник єдиного податку отримує позику і не повертає її протягом 12 місяців, вона вважається безповоротною фінансовою допомогою і включається до доходу платника єдиного податку разом з відповідним податком (Податковий кодекс, п. 292.11, ст. 3).
Якщо позика надається фізичній особі, сума позики має бути відображена в ознаці доходу "153" у формі 4ДФ. Однак, оскільки позика не підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором, графи 3а та 3 заповнюються, а графи 4а та 4 про утриманий ПДФО не заповнюються. Кредити також не обкладаються єдиним соціальним внеском.
Грошові позики не підлягають оподаткуванню ПДВ. Однак, якщо позика надається у вигляді товарів, позикодавець повинен нарахувати ПДВ на передачу товарів та інших цінностей за вартістю, не меншою за вартість придбання (або звичайну вартість у разі виготовлення). Вартість переданих товарів має бути зазначена в договорі позики (це обов'язкова умова). При поверненні такої позики позичальник реєструє податкову накладну в такому ж порядку. Звичайно, це стосується лише тих товарів, які є об'єктом оподаткування ПДВ.
Примітка: товарні кредити підлягають оподаткуванню ПДВ.
Облік позики
Видача позик готівкою відображається бухгалтерським записом:
- Дт 183 Кт 311 (301) - якщо позика довгострокова (більше одного року);
- Дт 377 Кт 311 (301) - якщо позика надається на строк до одного року.
Надання товарного кредиту визнається так само, як і продаж товарів/запасів. Після цього кредит можна перевести в категорію довгострокових операцій: Дт 183 Кт 377 (361).
