Як оплачувати роботу у нічний час: ефективні методи оплати
16 November 2023
Оплата нічної праці — це забезпечена державою гарантія, і недооцінка цього аспекту може призвести до серйозних наслідків для роботодавців та їхніх керівних кадрів. Розглянемо випадок, коли три працівники витратили однакову кількість годин на роботу протягом місяця та мають однаковий оклад. Припустимо, що один з них працював лише вдень, другий працював вдень і ввечері, а третій вдень і вночі. Очікується, що їхні оплати будуть відрізнятися. Давайте роз’яснимо причини цього і визначимо розмір цієї різниці.
Якщо робочий графік працівників включає нічний час, то цей період обчислюється як частина загальної тривалості зміни. Компенсація за роботу в нічний час надається у вигляді додаткової оплати, яка виплачується за фактично відпрацьовані години в цьому періоді. Давайте докладніше розберемо, як це відбувається.
Оплата праці в умовах ночі та вечора
Вечірній час охоплює період з 18:00 до 22:00, а нічний триває від 22:00 до 06:00 (згідно зі статтею 54 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Розподіл вечірніх і нічних годин базується на табелі обліку використання робочого часу. В табелі вечірні години позначаються кодом «ВЧ» (03), а нічні — «РН» (04).
Як оплачувати роботу у вечірній час
Кодекс законів про працю (КЗпП) не вимагає надання доплати за вечірні години, зосереджуючи увагу лише на нічних. Проте, визначення доплати за роботу у вечірній час має місце відповідно до положень Генеральної та галузевих (регіональних) угод. Наприклад, згідно з Генеральною угодою на 2019-2021 роки, передбачена доплата за працю в вечірні години за умов багатозмінного режиму становить 20% від годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи у вечірній час.
Важливо відзначити, що відсутність доплати за вечірні години може виникнути, якщо режим роботи працівників не відповідає визначенню багатозмінного режиму (наприклад, у випадку роботи сторожів за графіком виходу на роботу) або якщо положення Генеральної угоди не розповсюджуються на підприємство, а колективний договір (чи інші внутрішні документи підприємства) не передбачає такої доплати.
Для розуміння поняття "багатозмінний режим роботи", використовується визначення, що міститься у КЗпП. Узагальнено, це режим роботи, який передбачає дві або більше змін, кожна з яких має тривалість, що не менше встановленої законом тривалості робочого дня. Схожою думкою поділяється і Міністерство соціальної політики, як вказано у листі від 29.04.2016 № 493/13/84-16.
Популярні послуги компанії:
- Юридична адреса в Україні;
- Юридична адреса у Києві та області;
- Послуги бухгалтера;
- Бухгалтерські послуги;
- Фінансова звітність ФОП.
Оплата праці в нічний час
Оплата праці під час нічних годин передбачає підвищення розміру. Згідно з законодавством, мінімальна норма становить 20% від тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (відповідно до ст. 108 Кодексу законів про працю). За бажанням можна встановити більш високі ставки шляхом укладання генеральних або галузевих (регіональних) угод чи колективних договорів.
Наприклад, у разі, якщо підприємство підпадає під сферу дії Генеральної угоди, додаткову оплату за роботу в нічний час можна встановити на рівні 35% від годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину нічної роботи.
Способи визначення годинної тарифної ставки для працівника, який працює в нічний час
Розрахунок годинної ставки стає простішим у випадку з погодинниками, оскільки їхня годинна тарифна ставка відома наперед. Однак якщо працівник має фіксований оклад (місячну тарифну ставку), для визначення його годинної ставки необхідно розділити оклад на норму тривалості робочого часу, яку встановлює графік змінності або графік виходу на роботу (згідно з листом Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 № 1537/0/102-17). Розглянемо наведений приклад.

Оплата праці в нічний час: чи допустимо оплачувати разом з авансом?
Розмір зарплатного авансу визначається колективним договором чи іншим нормативним актом роботодавця, узгодженим із виборним органом первинної профспілки чи іншим уповноваженим органом, що представляє трудовий колектив. Сума авансу не може бути меншою за оплату за фактично відпрацьований час з урахуванням тарифної ставки (посадового окладу) працівника (згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, надалі — Закон про оплату праці).
Зазвичай до авансу не включають премії, доплати, надбавки, компенсаційні та заохочувальні виплати. Ці суми нараховуються в кінці місяця і виплачуються у встановлені строки для виплати зарплати за другу половину місяця.
Отже, загалом, для розрахунку розміру авансу використовуйте чистий посадовий оклад (ставку). Тим не менше, внутрішніми документами підприємства ви маєте можливість встановити, що оплату за нічні години, які працівник фактично відпрацював, буде проводитися одночасно з авансом. Це надає працівникам додаткові гарантії, виходячи за межі мінімальних державних стандартів.
Способи оплати нічної праці в святкові дні
За працю у святкові дні передбачено подвійний розмір оплати відповідно до умов оплати праці, як визначено в статті 107 Кодексу законів про працю. Сплата за роботу в нічний період регулюється положеннями статті 108 Кодексу законів про працю. Ці дві норми надають різні гарантії оплати праці згідно з Кодексом законів про працю.
Важливо врахувати, що це правило застосовується лише у мирний час, оскільки в період воєнного стану святкові та неробочі дні можуть бути відмінені.
Отже, якщо працівник виконує свої обов'язки у нічний або вечірній години у святковий день, розраховуйте йому доплати без подвоєння, відповідно до загальних умов (згідно з листом Міністерства соціальної політики від 11.07.2018 № 1217/0/101-18/28).
Відповідальність за зниження розміру доплати за працю в нічний час
Стандарти оплати праці за роботу в нічний час є частиною мінімальних державних гарантій щодо оплати праці, і вони обов'язкові для всіх підприємств незалежно від форми власності, на яких працюють працівники в нічний час (згідно зі статтею 12 Закону про оплату праці). Мінімальний розмір доплати за нічну роботу складає 20% годинної тарифної ставки (відповідно до статті 108 Кодексу законів про працю).
Випадки скорочення або невиплати нічних доплат можуть мати наслідки:
- Підприємство може бути оштрафовано в двократному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю).
- Посадові особи підприємства можуть бути оштрафовані на суму від 510 до 1700 гривень (згідно з пунктом 1 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України; КпАП).
Варто зауважити, що Генеральна угода передбачає підвищений розмір нічної доплати в розмірі 35%. Однак зменшення цього показника може мати свої наслідки.
Важливий момент: Генеральна угода визначає мінімальні соціальні гарантії щодо оплати праці та мінімальні розміри доплат і надбавок. При цьому четвертий абзаць другої частини статті 265 Кодексу законів про працю визначає відповідальність за порушення мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Отже, існують дві різні гарантії оплати праці:
- 35% - мінімальна соціальна доплата.
- 20% - мінімальна державна доплата.
Міністерство соціальної політики погодилося з цим підтвердженням (згідно з листом від 09.11.2018 № 21841/0/2-18/28).
За порушення цих гарантій може бути нараховано штраф:
- Соціальний штраф - одна мінімальна зарплата.
- Державний штраф - дві мінімальні зарплати за кожного працівника, щодо якого виникло порушення.
Порушення "генеральних" гарантій також може призвести до адміністративного штрафу у розмірі від 850 гривень до 1700 гривень, визначеного статтею 41-2 КпАП. Це стосується як вечірньої, так і нічної оплати. Осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи, профспілки чи інші уповноважені трудовим колективом органи, або представників трудових колективів, можуть покарати за порушення цієї норми.
Отже, інспектори Держпраці можуть складати протоколи за порушення цього положення. Проте існують сумніви щодо його практичної ефективності. Крім того, виконання колективного договору контролюють сторони, які його уклали, або уповноважені ними представники (згідно зі статтею 15 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII).