Трансфертне ціноутворення в Україні
15 November 2025
Чи ведете операції з нерезидентами, сировинними товарами чи компаніями в низькоподаткових юрисдикціях? В Україні вимоги до трансфертного ціноутворення (ТЦУ) щорічно посилюються, а штрафи обчислюються мільйонами гривень. Неправильне оформлення документації здатне паралізувати роботу бізнесу.
Компанія Mogol-Alfa допоможе підготувати коректну документацію, провести аналіз угод, захистити ваші інтереси на податкових перевірках та мінімізувати ризики.
Формування цін у сфері трансфертного ціноутворення та контрольовані операції є важливими аспектами для підприємств, які ведуть активні відносини з нерезидентами, особливо у країнах, що мають статус офшорів. У цьому огляді розглядається вибір одного з існуючих методів трансфертного ціноутворення, їх переваги та недоліки. Також акцентується увага на особливостях контрольованих угод із сировиною, пропорційних коригуваннях та практиці податкових перевірок у цьому контексті.
Болі та проблеми бізнесу при ТЦУ
Компанії, які під контрольовані операції, зіштовхуються з низкою типових викликов:
- складність визначення методу, що відповідає принципу «витягнутої руки»;
- необхідність швидко реагувати на запити ДПС та податкові перевірки;
- відсутність достатньої ринкової інформації для коректних порівняння та розрахунку;
- ризик донарахування податку на прибуток через зміну методу інспекторами;
- помилки під час підготовки локального файлу через брак компетенцій;
- відсутність внутрішньої методології ціноутворення та контролю.
Неправильно оформлена документація може призвести до штрафів, податкових коригувань та тривалих суперечок з ДПС.
Трансфертне ціноутворення в Україні: формування цін
Методи трансфертного ціноутворення націлені на коригування доходу платника податків, якщо ціни, визначені у контрольованих операціях, не відповідають принципу "витягнутої руки". Трансфертна ціна – це вартість, за якою проводяться контрольовані господарські операції. Особливий акцент робиться на операціях з нерезидентами, які є пов'язаними особами та базуються в низькоподаткових юрисдикціях, таких як офшори.
Важливо зазначити, що трансфертне ціноутворення (ТЦУ) є стратегічним інструментом для управління прибутком у групах компаній та оптимізації податку на прибуток. Типовий сценарій контрольованої операції та трансфертного ціноутворення ілюструється на прикладі переробного заводу в Україні, який реалізує продукцію дистриб'ютору в ОАЕ через управління в Кіпрі.
Трансфертна ціна дає можливість регулювати прибуток переробного заводу в Україні. Зменшення ціни призводить до перерозподілу прибутку між підприємствами, забезпечуючи економію на податку на прибуток. Важливо враховувати, що втручання держави та вимагання встановлювати ціни за ринковими ставлять під загрозу цей механізм оптимізації.
Зазначимо, що офшор – це низькоподаткова юрисдикція, і для цілей ТЦУ ставка податку на прибуток може становити 13%. Механізм державного втручання заснований на принципі "витягнутої руки", який взятий з міжнародного проекту BEPS. Контрольовані операції перевіряються на відповідність принципу "витягнутої руки" за допомогою методів трансфертного ціноутворення.
Що входить до послуги трансфертного ціноутворення
Ми допомагаємо:
- визначити, чи попадає ваша компанія під ТЦУ;
- провести функціональний та ризик-аналіз операцій;
- визначити коректний метод ціноутворення;
- підготувати документацію (локальний файл);
- супроводжувати під час перевірок та запитів ДПС;
- аналізувати операції із сировинними товарами та котируваннями.
Трансфертне ціноутворення: застосування принципу витягнутої руки
Принцип «витягнутої руки» (англ. – arm's length principle, ALP) передбачає, що умови контрольованої операції повинні відповідати умовам еталонної операції, відомої як «операція на відстані витягнутої руки». Ця еталонна операція є неконтрольованою та виконується між незалежними сторонами, які перебувають у рівних умовах.
Контрольована операція порівнюється з такою еталонною операцією, і це є ключовим принципом проєкту BEPS, що лежить в основі різних методів трансфертного ціноутворення.
Важливо відзначити, що принцип «витягнутої руки» спрямований на протидію негативним наслідкам трансфертного ціноутворення та використанню офшорних схем.
Рекомендації щодо методів трансфертного ціноутворення на 2025 рік
Інформацію щодо методів трансфертного ціноутворення, їх суті та загальних принципів застосування можна знайти в пункті 39.3 Податкового кодексу України. Додатково, існують пов'язані нормативні документи:
- Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани для цілей трансфертного ціноутворення (Постанова Кабміну від 04.06.2015 р. № 381, далі – Порядок № 381).
- Порядок визначення середньозваженого значення рентабельності для зіставної юридичної особи (Постанова Кабміну від 29.03.2017 р. № 191, далі – Порядок № 191).
Однак виявляється, що це надто мало практично, оскільки платникам податків бажано мати детальний опис методів, які підходять для різних ситуацій, і приклади їх застосування. Оскільки принцип "витягнутої руки" узятий з міжнародного проекту BEPS, логічним здійснити звернення до роз'яснень міжнародних організацій - ООН та ОЕСР.
Для отримання деталей можуть бути корисні такі їхні матеріали:
- Методрекомендації ОЕСР з трансфертного ціноутворення для міжнародних компаній та податкових органів, січень 2022 року (Оригінальна англійська назва - OECD Transfer Pricing Guidelines for Multinational Enterprises and Tax Administrations).
- Практичне керівництво ООН щодо трансфертного ціноутворення для країн, які розвиваються, 2017 рік (Оригінальна англійська назва - Practical Manual on Transfer Pricing for Developing Countries, також доступна версія травня 2021 року).
На жаль, усі ці матеріали надані тільки англійською мовою, і відсутній україномовний чи російськомовний переклад. Відмітимо, що ДФС та Мінфін рекомендують застосовувати Настанови ОЕСР, проте застерігають - вони не можуть бути нормами прямої дії, оскільки Україна не є членом ОЕСР.
Для додаткової інформації:
- BEPS (англ. – Base Erosion and Profit Shifting) – спільний проєкт країн G20 та ОЕСР, спрямований на боротьбу з агресивним податковим плануванням, спрямованим на переведення прибутку міжнародними компаніями до низькоподаткових юрисдикцій (офшорів).
- Найбільш відомі "світові" офшори включають Ірландію, Нідерланди, Британські Віргінські острова, Гонконг, Швейцарію, Сінгапур, Люксембург, Кіпр, Панаму.
- ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) – одна з провідних світових економічних установ, разом з МВФ та Світовим банком.
Документація з трансфертного ціноутворення
Запити щодо документації з трансфертного ціноутворення, відомої як "Локальний файл", можуть надходити від ДПС не раніше 1 жовтня після завершення календарного року, в якому мали місце контрольовані операції. У разі отримання запиту від ДПС платник податку повинен представити відповідні документи протягом 30 календарних днів після його отримання. Це є першою складовою трьохрівневої структури документації з трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Документація може представлятися у вигляді єдиного документу або набору документів у будь-якій формі (пункт 39.4.7 Податкового кодексу України). Серед цих документів, які є частинами єдиного документу, повинні бути наступні (повний перелік - у пункті 39.4.6 ПКУ):
- інформація про сторони контрольованих операцій та пов’язаних осіб;
- опис діяльності групи (материнської та дочірніх (контрольованих) компаній), політики ТЦУ;
- опис контрольованих операцій та копії відповідних договорів;
- опис товарів (робіт, послуг) з їх фізичними та якісними характеристиками;
- функціональний аналіз контрольованих операцій;
- економічний порівняльний аналіз;
- дані про коригування податкової бази: самостійне та пропорційне коригування;
- інформація про фізичних осіб - кінцевих бенефіціарів, якщо такі існують;
- копії внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення;
- копія аудиторського висновку щодо фінансової звітності;
- опис ланцюжка постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованих операціях.
Ця документація готується платником податків українською мовою та може бути подана до ДПС як у паперовому, так і в електронному вигляді. Іноземні документи повинні бути перекладені українською мовою.
Важливо зауважити, що всі ці документи повинні зберігатися протягом 7 років (2555 днів) з дня подання декларації з податку на прибуток, для якої вони використовувалися (пункт 44.3.3.1 ПКУ).
Методи трансфертного ціноутворення
У 2025 році залишається п'ять методів визначення цін при оцінці відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» (пп. 39.3.1 ПКУ):
Мета всіх цих методів полягає в розрахунку та обґрунтуванні ціни, яка відповідає принципу «витягнутої руки». При виборі методів трансфертного ціноутворення (ТЦУ) слід керуватися (пп. 39.3.2.1 ПКУ):
- характером контрольованої операції (активи, які використовуються, функціональне наповнення операції, існуючі ризики у кожної зі сторін операції);
- наявністю повної та достовірної інформації, необхідної для застосування конкретного методу;
- зіставністю контрольованих і неконтрольованих (еталонних) операцій. Чи можна дійсно порівнювати такі операції одна з одною;
- належністю контрольованої операції до особливих видів, зокрема сировинних товарів. Для них застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (абз. 1 пп. 39.3.3.4 ПКУ).
Увага: метод порівняльної неконтрольованої ціни – пріоритет № 1.
Трансфертне ціноутворення: пріоритетність методів
Перший за пріоритетом метод - це метод неконтрольованої ціни, згідно з пунктом 39.2.2.1 Податкового кодексу України. Інші чотири методи є альтернативними.
Якщо розглядати всі п'ять методів, то традиційні трансакційні методи (порівняльна неконтрольована ціна, ціна перепродажу, "витрати плюс") мають перевагу. Методи прибутку (останні два) є альтернативними до перших трьох і використовуються тільки у випадках, коли традиційні трансакційні методи недоцільні або неможливі.
Використання будь-якого методу повинно бути обгрунтоване з урахуванням норм Податкового кодексу України та Настанов ОЕСР. Умови застосування методів трансфертного ціноутворення, хоча і визначені загально, все ж мають певні вимоги. Також важливо звертати увагу на практику податкових перевірок.
Важливо зауважити, що метод неконтрольованої ціни є основним, і використання будь-якого іншого методу повинно відповідати умовам його застосування. Неможливість або недоцільність використання методу неконтрольованої ціни має бути обгрунтована.
Приклади заміни податковими інспекторами методів трансфертного ціноутворення
Під час перевірок податкові інспектори систематично змінювали методи трансфертного ціноутворення та перераховували податок на прибуток. Представляємо два типові випадки заміни методів, які вони застосовували:
-
Заміна методу чистого прибутку на метод порівняльної неконтрольованої ціни (суд підтримав ДПС, рішення Верховного Суду України від 09.10.2019 р. № 817/1737/17; № К/9901/15678/19). Причина полягала в тому, що на момент застосування трансфертного ціноутворення у 2015 році платник податку мав можливість використовувати відкриті джерела інформації, такі як "Вісник Міністерства доходів та зборів України", "Товарний монітор", "Дайджест цін товарів на світових ринках".
-
Заміна методу порівняльної неконтрольованої ціни на метод чистого прибутку. Платник податку обрав цей метод для порівняння операцій з непов'язаними особами, але дані операції були контрольованими, порушуючи принцип "витягнутої руки". Податкові інспектори, використовуючи дані бази Amadeus, розрахували показники рентабельності як для контрольованих, так і для неконтрольованих компаній. Суд підтримав ДПС, рішення Верховного Суду України від 09.10.2019 р. № 817/1737/17; № К/9901/15678/19.
Далі розглянемо кожен з цих методів трансфертного ціноутворення окремо.
Метод порівняльної неконтрольованої ціни в системі трансфертного ціноутворення
Метод порівняльної неконтрольованої ціни (англ. – comparable uncontrolled price, CUP) – порівнює умови (включаючи ціну) контрольованої операції з умовами операцій третіх сторін. Існують два види операцій з третіми сторонами:
- Операція між платником податків та незалежним підприємством (внутрішня порівняльна неконтрольована ціна).
- Операція між двома повністю незалежними підприємствами (зовнішня порівняльна неконтрольована ціна).
Обидві операції повинні бути неконтрольованими, як на це вказують податкові органи (див. вище приклади зміни ТЦУ податківцями). Умовно ці дві ситуації (внутрішня та зовнішня ціна) наведені на рисунку:
Приклад застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни. Підприємство А виробляє пилосос і продає його по трансфертній ціні 60$/штука пов'язаному дистриб'ютору В. По контрольованим операціям було продано 10 тис. таких пилососів. Визначено дві порівняльних неконтрольованих ціни:
- Внутрішня – підприємство А відпускає пилосос незалежному дистриб’ютору D за ціною 90$/штука.
- Зовнішня – конкурент Х продає аналогічний пилосос дистриб’ютору Y за 100$/штука.
Прийнятним варіантом для коригування ТЦУ є перша ціна (внутрішня). Однак другий варіант (зовнішній) забезпечить кращий захист від ДПС, оскільки всі сторони незалежні і більш відповідають принципу «витягнутої руки». Обравши трансфертну ціну 100$/штука, підприємство А має донарахувати собі податкове зобов'язання у сумі (100$ – 60$)×10000 шт×18% = 72000$, де 18% – ставка податку на прибуток. При перерахунку в гривню курс НБУ слід брати на дату здійснення контрольованої операції.
Для використання методу порівняльної неконтрольованої ціни необхідні дані з загальнодоступних довідників, прайсів, біржових торгів. Податковим органам також заборонено використовувати при моніторингу та перевірках ТЦУ дані, які не є загальнодоступними, наприклад інформацію, якою можуть користуватися лише державні органи влади (пп. 39.5.3.3 ПКУ).
Увага: при застосуванні методу порівняльної ціни, як правило, визначається діапазон цін. Фактична ціна, яка потрапляє в цей діапазон, відповідає принципу «витягнутої руки».
Діапазон цін використовується тоді, коли порівняння трансфертної ціни проводиться з цінами на кілька неконтрольованих операцій або з декількома юридичними особами по неконтрольованим операціям з непов’язаними особами (пп. 39.3.3.7 ПКУ, пп. 39.5.4.1 ПКУ, а також Порядок № 381).
Метод ціни перепродажу в системі ТЦ
Метод ціни перепродажу (англ. – resale priced method) – базується на використанні ціни перепродажу, за якою підприємство реалізує товар третій стороні. Ця ціна визначається шляхом зменшення ціни перепродажу на валову рентабельність, порівняну з аналогічними неконтрольованими операціями. Валова рентабельність визначається на основі відношення валового прибутку до чистого доходу згідно з показниками фінансового звіту (або звіту за стандартами МСФЗ):
Валова рентабельність = Валовий прибуток / Чистий дохід (пп.«а»пп.39.3.2.5ПКУ)
Метод ціни перепродажу ілюструється на прикладі, де підприємство А (Україна) закуповує безалкогольний напій від пов'язаного підприємства B (нерезидента) та перепродає його незалежному підприємству D (клієнт, третя сторона). Оскільки напій має унікальні характеристики, що ускладнює порівняння за методом порівняльної неконтрольованої ціни, використовується середній рівень валової рентабельності, який складає 30% (ціна продажу 20$, вартість закупівлі 14$, (20 – 14)×100%/20 = 30%).
Однак незалежне підприємство Y відображає рентабельність в 10% при продажі схожих напоїв (ціна продажу 30$, вартість закупівлі 27$). Ця значна різниця у валовій рентабельності свідчить про неузгодженість ціни придбання та принципу «витягнутої руки».
Трансфертна ціна, незважаючи на це, нижча за фактичну на 4,44$ (=20$ – 15,56$). Отже, для кожної перепроданої одиниці підприємству А слід нарахувати податок на прибуток у розмірі 4,44$.
Цей метод використовується рідко, оскільки складно досягти порівняності операцій та отримати інформацію про валову рентабельність третіх сторін.
Метод «витрати плюс»
Метод «витрати плюс» (англ. – Cost Plus Method) – порівнює валовий прибуток з вартістю продажів та включає наступні етапи:
- Визначення витрат, понесених постачальником у контрольованій операції за продукт.
- Знаходження підприємства з аналогічними операціями, на якому можна розрахувати витрати, а також додаткову надбавку.
- Додавання до витрат досліджуваного підприємства аналогічної надбавки, щоб визначити прибуток, враховуючи виконувані функції.
Отриману ціну після додавання надбавки можна вважати відповідною принципу «витягнутої руки». Цей процес ілюструється на прикладі:
Приклад методу «витрати плюс». Компанія А (Україна) є виробником та експортером чохлів для мобільних телефонів до компанії В (пов’язана особа). Собівартість одного чохла – 5$, ціна продажу – 6,5$, валовий прибуток – 1,5$ (30% до витрат).
У досліджуваного підприємства X, яке має аналогічні операції з підприємством Y, рівень надбавки складає 10% (ціна продажу – 6,6$, собівартість – 6$). Це свідчить про неузгодженість ціни реалізації чохлів для мобільних телефонів компанії А принципу «витягнутої руки».
Отже, ціна «витягнутої руки» для підприємства А повинна становити 5,5$ (=5$×1,1). Підприємству А слід нарахувати податок на прибуток у розмірі 1$ (=6,5$–5,5$) за кожний проданий чохол для телефону по контрольованим операціям. Наприклад, при продажу 10000 чохлів це буде 1800$ податку на прибуток (=1$×10000×0,18).
Цей метод застосовується рідко і є відмінним варіантом для виробництва спеціалізованих виробів під замовлення (контракт).
Метод чистого прибутку в системі трансфертного ціноутворення
Метод чистого прибутку в системі трансфертного ціноутворення є першим серед трансакційних методів прибутку. Його особливість полягає в тому, що він коригує не саму ціну операції, а безпосередньо чистий прибуток від контрольованих операцій. В даному методі порівнюється рівень прибутковості, а не торгівельна націнка (надбавка) чи сама ціна.
Застосування методу чистого прибутку включає два етапи:
- Визначення чистого прибутку від контрольованих операцій (або прибутку від операційної діяльності) і розрахунок відповідного показника рентабельності.
- Порівняння чистого прибутку з контрольованих операцій з чистим прибутком, який отримується через порівняльні операції незалежних підприємств. Для цього також розраховується відповідний показник рентабельності для неконтрольованих операцій.
Даний метод передбачає, що операції повинні бути "широко схожими", тобто вони не обов'язково повинні бути ідентичними контрольованим операціям. Це розширює область застосування методу чистого прибутку. Порівнювана операція може бути як між платником податків та незалежним підприємством, так і між двома незалежними підприємствами.
Наприклад, якщо підприємство А надає послуги замовнику В, аналогічні послуги надає незалежне підприємство Х підприємству Y. Для обох підприємств відображено ситуацію з прибутком у таблиці нижче.
Підприємству А необхідно підняти ціни на послуги, щоб забезпечити рентабельність не менше 15%. Щоб знайти ціну, слід вирішити рівняння: (Х – 500,000 – 100,000) / Х = 0,15. Це призведе до виручки (Х) у розмірі 705,882 доларів. Трансфертна ціна повинна забезпечити виручку 705,882 доларів і операційний прибуток у розмірі 105,882 доларів (705,882 – 500,000 – 100,000). Рентабельність складає 0,15. Таким чином, підприємству А слід додатково нарахувати на операційний прибуток 60,382 долари (105,882 – 45,500). Податок на прибуток складе 10,869 доларів (60,382 долари × 0,18), який слід додатково сплатити.
Метод чистого прибутку використовується в тих випадках, коли відсутня інформація щодо порівняльної неконтрольованої ціни. Однак його недолік полягає в тому, що порівняність операцій може бути осмислена податковими органами, що і сталося на практиці (див. вище – приклади зміни методів ТЦУ податківцями).
Метод розподіленого прибутку
Метод розподілу прибутку передбачає визначення пропорційного розподілу прибутку в операціях між пов'язаними сторонами, якщо ця діяльність ведеться незалежними суб'єктами. Це складний метод, особливо у випадках спільної діяльності без створення юридичної особи, коли використовуються спільні нематеріальні активи, наприклад, бренди. Його застосування ілюструється наступним прикладом:
Наприклад, компанії A (Україна) та B (Польща), які є пов'язаними особами, спільно здійснюють діяльність з розробки та реалізації певного продукту. Прибуток від спільної діяльності розподіляється в пропорціях 30% (A) та 70% (B). Компанія A надає послуги, використовуючи свій персонал та бренд, тоді як компанія B передала у використання обладнання для цієї спільної діяльності.
Загальний прибуток від цієї діяльності в звітному році склав 200 млн $. Розподіл прибутку в умовах незалежної діяльності виглядає так:
- Компанія A (Україна) = 200 × 0,3 = 60 млн $;
- Компанія B (Польща) = 200 × 0,7 = 140 млн $.
Однак, якщо обчислити прибуток від надання аналогічних послуг компанією Y, то він становив би 100 млн $, а прибуток від оренди аналогічного обладнання компанією X неконтрольованим суб'єктам - 20 млн $, враховуючи ринкові ціни на оренду такого обладнання.
Отже, загальний розрахунковий прибуток «розподіленої руки» складає 120 млн $. У незалежних умовах, без спільної діяльності, прибуток компаній був би таким:
- Компанія A (Україна) = 100 млн $;
- Компанія B (Польща) = 20 млн $.
Проте компанії мають надлишковий прибуток через контрольовані трансфертні ціни у розмірі 80 млн $ (= 200 - 120). Цей прибуток розподіляється як результат спільної діяльності:
- Компанія A (Україна) = 80 × 0,3 = 24 млн $;
- Компанія B (Польща) = 80 × 0,7 = 56 млн $.
Отже, прибуток «розподіленої руки» для кожної компанії становить:
- Компанія A (Україна) = 100 + 24 = 124 млн $;
- Компанія B (Польща) = 20 + 56 = 76 млн $.
Виявляється, що польська компанія B отримує більше прибутку в порівнянні з незалежним сценарієм, тоді як українська компанія A втрачає прибуток в розмірі 64 млн $ (= 124 - 60). Таким чином, компанія A повинна включити цю суму в фінансовий результат для оподаткування і сплатити додатковий податок на прибуток у розмірі 11,52 млн $ (= 64 × 0,18).
Цей метод доцільний у випадках, коли існує ціла серія контрольованих та пов'язаних операцій, а не лише одна. Недоліком є його велика спірність та складність у виправданні перед податковими органами. Наприклад, якби не було спільної діяльності між A та B, компанія A взагалі не отримала б жодного прибутку, оскільки не мала необхідного обладнання з унікальними властивостями. Крім того, знайти порівняльні компанії в Україні є складним завданням. Якщо враховувати компанії в інших країнах, то ринкові умови та інші обставини суттєво відрізняються.
Зверніть увагу: трансакційні методи прибутку (чистого прибутку, розподіленого прибутку) важко виправдовувати.
.jpg)
Характеристики формування цін на сировинні товари в системі трансфертного ціноутворення
Правила трансфертного ціноутворення для сировинних товарів визначені пп. 39.3.3.4-39.3.3.8 Податкового кодексу України. Згідно з цими положеннями для перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» використовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (абз. 1 пп. 39.3.3.4 ПКУ). За цим методом порівняння може проводитися:
-
З ціною зіставних неконтрольованих операцій платника податків або іншої непов’язаної особи, при умові, що вони співставні за обсягами та регулярні.
-
З котирувальними цінами. Цей варіант, за висновками ПКУ, є більш бажаним для податківців та легшим у виправданні для платника податків.
Котирувальна ціна визначається як ціни на сировинні товари, формовані на міжнародних ринках товарів, наприклад, за результатами біржових торгів. Ці ціни можуть представляти собою середню ціну або діапазон цін на певну дату або проміжок часу (пп. 14.1.941 ПКУ) і повинні бути отримані від визнаних інформаційно-аналітичних агентств.
Важливо зазначити, що сировинні товари - це товари, що торгуються на міжнародних товарних біржах та мають біржові (котирувальні) ціни.
Також існують конкретні особливості для сировинних операцій:
-
Існує перелік сировинних товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1221.
-
Платники податків повинні обов'язково повідомляти ДПС про укладення угод з сировинними товарами протягом 10 робочих днів з дня укладення контракту. Форма та порядок такого повідомлення регламентовані наказом Міністерства фінансів від 31.12.2020 р. № 840.
-
Існує рекомендований перелік джерел інформації про котирувальні ціни від ДПС, включаючи міжнародні агентства, такі як Argus Media Ltd, FastMarkets, IHS Markit Ltd, Refinitiv Holdings Ltd, S&P Global Platts, а також державні підприємства «Держзовнішінформ» та «Укрпромзовнішекспертиза». ДПС не обмежує вибір інших джерел котирувальних цін, якщо вони відповідають умовам зіставності, визначеним Податковим кодексом України.
-
Порівняння ціни операції з котирувальними цінами проводиться на найближчу дату до дати ціноутворення, яка була узгоджена сторонами контрольованої операції (абз. 3 пп. 39.3.3.5 ПКУ). Це означає, що це дата укладення договору, про який було повідомлено платника податків ДПС.
Важливо відзначити, що для сировинних товарів застосовується лише метод порівняльної неконтрольованої ціни, і кращим варіантом є порівняння за котирувальними цінами.
У випадку порушення правил, таких як невчасне повідомлення ДПС, орган має право взяти для порівняння дату переходу права власності на сировинний товар або дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортним документом (коносаментом або іншим) (пп. 39.3.3.6 ПКУ).
Коригування за пропорцією в трансфертному ціноутворенні
У розглянутих вище прикладах, таких як метод розподіленого прибутку, завжди беруть участь дві сторони, одна з яких є нерезидентом. Цей нерезидент також може здійснювати коригування в своїй країні реєстрації для виконання принципу «витягнутої руки», оскільки такий підхід є міжнародним і був впроваджений у податкове законодавство всіх країн, що приєдналися до ініціативи ОЕСР. У випадку, коли обидві сторони здійснюють коригування, це може бути несправедливо в цілому для обох. За умови, що вони є єдиним власником, це фактично може призвести до подвійного оподаткування. Проте, для уникнення цього пропонується використовувати пропорційне коригування, правила якого визначені в пп. 39.5.5.2 Податкового кодексу України.
Якщо одна зі сторін контрольованої угоди збільшила свої податкові зобов'язання з податку на прибуток, за механізмом пропорційного коригування інша сторона може їх зменшити. Проте існує умова - необхідно отримати дозвіл від ДПС (1), а для цього потрібно аргументувати наявність подвійного оподаткування. Крім того, сторони повинні бути пов'язані (2), і повинна існувати угода між Україною та країною реєстрації нерезидента (іншої) стосовно уникнення подвійного оподаткування (3). Лише за дотримання всіх цих умов пропорційне коригування стає можливим.
Зауваження: Пропорційне коригування є інструментом уникнення подвійного оподаткування контрольованої операції в обох її сторонах у різних країнах.
Штрафи за порушення трансфертного ціноутворення
У випадку, якщо платник податків утримується від декларування контрольованих операцій та не надає відповідну документацію, йому загрожують суттєві штрафи, які представлені в таблиці нижче.
Також порушення принципу «витягнутої руки» може призвести до неправильного розрахунку податку на прибуток та супровідних наслідків (штрафи, пеня).
Проте під час воєнного стану, відповідно до п. 69.1 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, платники податків звільняються від відповідальності, якщо вони не можуть виконувати свої податкові обов'язки, включаючи терміни сплати податків, подання звітності та документів, в тому числі і щодо трансфертного ціноутворення. Проте всі ці обов'язки повинні бути виконані протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану.
Переваги співпраці з Mogol-Alfa
Працюючи з нами, ви отримуєте:
- Глибоку експертизу. Ми маємо практичний досвід підготовки документації та участі у перевірках ДПС.
- Захист від податкових ризиків. Визначаємо коректні методи, попереджаємо донарахування та штрафи.
- Супровід «під ключ». Беремо на себе весь процес – від аналізу до підготовки файлів та комунікацій із ДПС.
- Обґрунтування позицій на основі BEPS та умов ALP. Використовуємо міжнародні стандарти з урахуванням українського законодавства.
- Зрозумілі звіти. Надаємо структуровані документи, зрозумілі контролерам.
Часті запитання про трансфертне ціноутворення
Хто звітує з трансфертного ціноутворення?
Звіт подають платники податків, які здійснюють контрольовані операції з нерезидентами в рамках критеріїв обігу та взаємозв'язку, зазначених у Податковому кодексі України.
Які три типи трансфертного ціноутворення існують?
На практиці виділяють:
- Товари (часто сировинні),
- Роботи та послуги,
- Передача активів та нематеріальних прав.
До кожного типу застосовуються відповідні методи.
Які приклади трансфертного ціноутворення?
- продаж сировинних товарів афілійованої компанії;
- надання послуг між пов'язаними підприємствами;
- оренда обладнання усередині групи компаній;
- продаж товарів через дистриб'юторів у низькоподаткових юрисдикціях.
Як працює трансфертне ціноутворення?
Операції між пов'язаними особами порівнюються із незалежними угодами за принципом «витягнутої руки». Якщо умови відрізняються, то коригується податкова база.
Що таке локальний файл?
Це пакет документів, що підтверджує обґрунтованість цін у контрольованих операціях. Його можуть запросити після закінчення звітного року.
Коли потрібно звернутися до фахівця?
Якщо у вас:
- сделки с нерезидентами,
- нерезидент зареєстровано в низькоподатковій юрисдикції,
- операції перевищують ліміти контрольованих угод,
- податкова надіслала запит документації.
Чи плануєте угоди з нерезидентами чи хочете перевірити коректність трансфертного ціноутворення?
Залишіть заявку - фахівці Могол-Альфа проведуть аналіз та підготують документацію відповідно до українського законодавства та міжнародних рекомендацій.
